Свинку шкода: як зміниться галузь у 2022 році
І чим може допомогти держава в розвитку свинарства
Аналітики поргнозують, що зміна клімату і пов'язана з ним нестабільність погоди зроблять все важчим виробництво продовольства. Українські виробники вже відчувають на собі ті чи інші зміни та складнощі. Як змінилася ситуація у тваринництві протягом року і чим може зарадити втручання держави, розповів Mind виконавчий директор Асоціації «М’ясної галузі» Микола Бабенко.
Докладніше про прогнози щодо зростання цін на м'ясо експерт розповідав Mind у матеріалі «Їсти подано: чи очікує нас 2021 року продовольча криза».
Рік тому ніхто не міг подумати, що восени до перевитрат свинарів на кормах додасться ще одна проблема – ціни на корми зросли на 50%. Відтак, на жаль, почалася хвиля закриття свинокомплексів, про яку ще навесні минулого року і гадки не було. Ті, хто ще працюють, зокрема, на дешевшому минулорічному зерні (запаси зроблені до подорожчання), і очікували зниження ціни зерна врожаю 2022 року – вже в роздумах про майбутнє бізнесу.
До того ж врожай 2021 року ще в жнива побив усі цінові рекорди – прогнозується подальше зростання цін на зернові.
Свинарі стали ще більшими заручниками відсутності багаторічної державної аграрної політики та стратегії розвитку галузі. Слідом за свинарями – м’ясна галузь та все населення країни, адже подорожчання м’яса, як і подорожчання олії та цукру – для багатьох просто не впишеться в сімейний бюджет.
У структурі агросектору України на тваринництво припадає вдвічі менша частка, ніж у ЄС. Згідно з Національною економічною стратегією на період до 2030 року (НЕС 2030), затвердженою Кабміном, структура агросектору України – це 79% – рослинництво та 21% – тваринництво. Структура ж інших країн має інший розподіл – орієнтовно 50/50. У ЄС – це 57% – рослинництво та 43% – тваринництво.
У НЕС 2030 передбачене збільшення частки виробництва та переробки продукції тваринництва та збільшення частки переробленої продукції в агропромисловому секторі до 50%.
Що можна й варто змінити вже зараз?
Підвищення цін на корми не означає готовність споживачів платити вищу ціну за свинину, і ціни на свинину за рік не змінилися. Впродовж року ми чітко бачили залежність між штучними спробами спровокувати ріст цін на свиней та свинину, ростом імпорту дешевшої свинини і подвльшим падінням цін на свиней в Україні. Українські свинарі перебувають у глобальному ринку: якщо ціна на свинину зростає в Україні – то спочатку зменшується її споживання і потім зростає імпорт дешевшої свинини. Але вирощувати свиней у збиток у 2022 році ніхто не буде. Отже, прогноз для свинарства на 2022 рік – невтішний.
Втрутитися має держава. Виправданим є запуск плаваючого експортного мита на зерно як довгостроковий механізм для стабілізації внутрішніх цін на продовольство та захисту національного продовольчого ринку від зростання світових цін. Експортне мито на зерно не лише стримає зростання цін на продовольство, а і здатне простимулювати розвиток вирощування та переробки.
Такий захід є економічно обґрунтованим і для аграріїв, адже собівартість вирощування зернових (пшениця, ячмінь, кукурудза) в Україні за рік змінилися не значно, і середня становить 3000 грн/т без ПДВ ($112). Тоді як середні ринкові ціни на зернові – 7000 грн/т без ПДВ ($262), собівартість сої та соняшника (також значна частка в кормах для тварин) 6000 грн/т без ПДВ ($224), а ринкова ціна 17 500 грн/т без ПДВ ($655).
Як працюватиме мито?
Плаваюче мито на вивіз зерна за кордон може стати і «ціновим демпфером», і джерелом наповнення бюджету з якого кошти повертатимуться у вигляді інвестицій у вирощування та переробку.
Формула визначення розміру мита: розмір мита залежить від поточних експортних цін.
Якщо світова ціна зернових перевищує $200 за тонну, то експортер має сплатити мито в розмірі 100% від суми, на яку перевищена базова ціна.
Наприклад: тонна зернових коштує $250. Базова ціна – $200. $250 – $200 = $50 70% від $50 = $35 – стільки має сплатити мита експортер за кожну тонну. Якщо світова ціна зернових дорівнює менше $200 за тонну – мито не стягуватиметься.
Гроші, отримані державою від експортного мита, у вигляді субсидій варто повертати сільгоспвиробникам та переробникам, насамперед тваринництву, м'ясній та молокопереробній галузям. Гроші від експортного мита надходять у державний бюджет, але потім повертаються до відповідної області пропорційно обсягам зерна, яке та виростила, а місцева влада доведе гроші вже безпосередньо до сільгоспвиробників та переробників.
Як мито вплине на ціни і що буде з тваринництвом?
Нас очікує складна осінь, усі прогнозують подорожчання комунальних, а до них може додатися ще більше зростання цін на продовольство, м’ясо зокрема.
Що змінить введення експортного мита на зернові:
- Зніме соціальну напруженість через зростання цін на продовольство, яке неминуче відбудеться восени 2021 року, у разі якщо експортне мито не ввести.
- Стане стимулом для розвитку вирощування та переробки, збільшення обсягів виробництва й доданої вартості, експорту, надходження валюти в країну, збереже наявні та створить нові робочі місця в країні.
- Збільшить бюджет на підтримку тваринництва та переробки, зокрема на введення компенсацій свинокомплексом за свиней у разі африканської чуми свиней та птиці – у випадку пташиного грипу, зупинення практики нелегального продажу інфікованих свиней і птиці.
Експорт зернових з України становить 50 млн т/рік, тобто може бути сформований фонд на більш ніж $2,5 млрд держпідтримки АПК.
Наприклад, на запуск програми розвитку м’ясної галузі «Нове свинарство 2025» потрібно $1,2 млрд, але її реалізація забезпечить $3 млрд доданої вартості в економіку України щороку.
Ці та інші кроки задля розвитку вирощування та переробки обговорять представники галузей та влади на заході 30 серпня 2021 року – Last Summer Day 2021.
Матеріал рубрики «Точка зору» є відображенням особистої думки автора й може не збігатися з точкою зору редакції Mind. Він не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Ініціатива публікації, як правило, надходить з боку автора.
Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації та виконує винятково роль носія. Матеріали в рубриці «Точка зору» можуть бути опубліковані як на комерційній, так і на безоплатній основі.
Основна вимога – суспільна значущість теми та відкрита публічна позиція автора.