Свинку шкода: як зміниться галузь у 2022 році

Аналітики поргнозують, що зміна клімату і пов'язана з ним нестабільність погоди зроблять все важчим виробництво продовольства. Українські виробники вже відчувають на собі ті чи інші зміни та складнощі. Як змінилася ситуація у тваринництві протягом року і чим може зарадити втручання держави, розповів Mind виконавчий директор Асоціації «М’ясної галузі» Микола Бабенко.

Докладніше про прогнози щодо зростання цін на м'ясо експерт розповідав Mind у матеріалі «Їсти подано: чи очікує нас 2021 року продовольча криза». 

Рік тому ніхто не міг подумати, що восени до перевитрат свинарів на кормах додасться ще одна проблема – ціни на корми зросли на 50%. Відтак, на жаль, почалася хвиля закриття свинокомплексів, про яку ще навесні минулого року і гадки не було. Ті, хто ще працюють, зокрема, на дешевшому минулорічному зерні (запаси зроблені до подорожчання), і очікували зниження ціни зерна врожаю 2022 року – вже в роздумах про майбутнє бізнесу.

До того ж врожай 2021 року ще в жнива побив усі цінові рекорди – прогнозується подальше зростання цін на зернові.

Свинарі стали ще більшими заручниками відсутності багаторічної державної аграрної політики та стратегії розвитку галузі. Слідом за свинарями – м’ясна галузь та все населення країни, адже подорожчання м’яса, як і подорожчання олії та цукру – для багатьох просто не впишеться в сімейний бюджет.

У структурі агросектору України на тваринництво припадає вдвічі менша частка, ніж у ЄС. Згідно з Національною економічною стратегією на період до 2030 року (НЕС 2030), затвердженою Кабміном, структура агросектору України – це 79% – рослинництво та 21% – тваринництво. Структура ж інших країн має інший розподіл – орієнтовно 50/50. У ЄС – це 57% – рослинництво та 43% – тваринництво.

У НЕС 2030 передбачене збільшення частки виробництва та переробки продукції тваринництва та збільшення частки переробленої продукції в агропромисловому секторі до 50%.

Що можна й варто змінити вже зараз?

Підвищення цін на корми не означає готовність споживачів платити вищу ціну за свинину, і ціни на свинину за рік не змінилися. Впродовж року ми чітко бачили залежність між штучними спробами спровокувати ріст цін на свиней та свинину, ростом імпорту дешевшої свинини і подвльшим падінням цін на свиней в Україні. Українські свинарі перебувають у глобальному ринку: якщо ціна на свинину зростає в Україні – то спочатку зменшується її споживання і потім зростає імпорт дешевшої свинини. Але вирощувати свиней у збиток у 2022 році ніхто не буде. Отже, прогноз для свинарства на 2022 рік – невтішний.

Такий захід є економічно обґрунтованим і для аграріїв, адже собівартість вирощування зернових (пшениця, ячмінь, кукурудза) в Україні за рік змінилися не значно, і середня становить 3000 грн/т без ПДВ ($112). Тоді як середні ринкові ціни на зернові – 7000 грн/т без ПДВ ($262), собівартість сої та соняшника (також значна частка в кормах для тварин) 6000 грн/т без ПДВ ($224), а ринкова ціна 17 500 грн/т без ПДВ ($655).

Як працюватиме мито?

Плаваюче мито на вивіз зерна за кордон може стати і «ціновим демпфером», і джерелом наповнення бюджету з якого кошти повертатимуться у вигляді інвестицій у вирощування та переробку.

Формула визначення розміру мита: розмір мита залежить від поточних експортних цін.

Гроші, отримані державою від експортного мита, у вигляді субсидій варто повертати сільгоспвиробникам та переробникам, насамперед тваринництву, м'ясній та молокопереробній галузям. Гроші від експортного мита надходять у державний бюджет, але потім повертаються до відповідної області пропорційно обсягам зерна, яке та виростила, а місцева влада доведе гроші вже безпосередньо до сільгоспвиробників та переробників.

Як мито вплине на ціни і що буде з тваринництвом?

Нас очікує складна осінь, усі прогнозують подорожчання комунальних, а до них може додатися ще більше зростання цін на продовольство, м’ясо зокрема.

Що змінить введення експортного мита на зернові:

• Зніме соціальну напруженість через зростання цін на продовольство, яке неминуче відбудеться восени 2021 року, у разі якщо експортне мито не ввести.
• Стане стимулом для розвитку вирощування та переробки, збільшення обсягів виробництва й доданої вартості, експорту, надходження валюти в країну, збереже наявні та створить нові робочі місця в країні.
• Збільшить бюджет на підтримку тваринництва та переробки, зокрема на введення компенсацій свинокомплексом за свиней у разі африканської чуми свиней та птиці – у випадку пташиного грипу, зупинення практики нелегального продажу інфікованих свиней і птиці.

Експорт зернових з України становить 50 млн т/рік, тобто може бути сформований фонд на більш ніж $2,5 млрд держпідтримки АПК.

Наприклад, на запуск програми розвитку м’ясної галузі «Нове свинарство 2025» потрібно $1,2 млрд, але її реалізація забезпечить $3 млрд доданої вартості в економіку України щороку.