Відкрити кордони: чому інтеграція України в єдиний цифровий ринок ЄС під загрозою

Наприкінці жовтня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №6055 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку». Наведений у документі регуляторний орган має стати має стати правонаступником Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (НКРЗІ). Навіщо змінювати регулювання в цій галузі, як ця процедура впливає на інтеграцію України в ЄС та європейський цифровий ринок і як не втратити цей шанс, розповів Mind експерт сектору «IT і Телеком» Офісу ефективного регулювання BRDO Гліб Щеголь.

Однією зі стратегічних цілей України після підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом стало приєднання до єдиного цифрового ринку ЄС. Цей ринок охоплює декілька сфер діяльності, зокрема і сферу електронних комунікацій, для якої угода передбачає потенційну можливість отримання нашою державою так званого режиму внутрішнього ринку. Тобто Україна має шанс іще до вступу в ЄС приєднатися до єдиного цифрового ринку ЄС на умовах, що діють для країн – членів союзу.

Чому потрібно змінювати регулятора?

У сфері електронних комунікацій Україна поки що імплементує найновіше законодавство одночасно з країнами ЄС. Так, 16 грудня 2020 року було ухвалено закон «Про електронні комунікації», у розроблянні якого брали участь експерти BRDO. Закон набуває чинності 1 січня 2022 року. Але для повної імплементації Директиви ЄС 1972/2018 від 11 грудня 2018 року про запровадження Європейського кодексу електронних комунікацій, необхідно ухвалити також закон про національного регулятора у сфері електронних комунікацій.

Стосовно національних регуляторних органів у сфері електронних комунікацій, законодавство ЄС вимагає від держав – членів ЄС насамперед забезпечити та гарантувати їхню незалежність (політичну, фінансову, незалежність від будь-якої фізичної або юридичної особи, що надає електронні комунікаційні послуги та незалежність від будь-якого іншого органу стосовно виконання завдань, покладених на регуляторів відповідно до національного законодавства).

Відповідно до закону «Про телекомунікації», який із 1 січня 2022 року втратить чинність, в Україні органом державного регулювання у сфері телекомунікацій є НКРЗІ. Регулятор аж ніяк не є «незалежним». Він підпорядкований Президенту та підзвітний Верховній Раді. Його фінансування здійснюється за рахунок держбюджету, а власні рішення він має погоджувати з іншими державними органами та реєструвати в Мін’юсті.

Голова та члени регулятора призначаються та звільняються президентом, а процес відбору кандидатів здійснюється без проведення відкритого конкурсу, тобто є непрозорим. Такий порядок призначення голови та членів органу не відповідає європейським нормам, ба більше – Конституційним Судом він визнавався таким, що не відповідає Основному Закону України.

Що не так із законопроєктом?

Усунути ці розбіжності із законодавством ЄС можливо шляхом ухвалення закону про національного регулятора в сфері електронних комунікацій.

Йдеться, зокрема, про норми законопроєкту щодо:

• впливу Експертної ради з питань цифровізації при Президентові України на призначення та звільнення членів регулятора;
• наявності серед підстав дострокового звільнення членів регулятора незадовільних висновків (критерії яких відсутні) Експертної ради з питань цифровізації при Президентові України або профільного комітету Верховної Ради про результати роботи регулятора за попередній рік;
• забезпечення регулятора належними технічними, фінансовими та людськими ресурсами для виконання поставлених перед ним завдань;
• повноважень регулятора стосовно обов’язкової ідентифікації абонентів і ведення IMEI-реєстру;
• відтермінування до 10.01.2023 формування нового складу регулятора на конкурсних засадах і продовження функціонування регулятора в складі, призначеному в червні 2021 року з порушенням Конституції України;
• відтермінування до 01.07.2023 отримання функцій центрального органу виконавчої влади в галузі електронних комунікацій Міністерством цифрової трансформації.

На що впливають запропоновані норми?

Експерти Офісу ефективного регулювання BRDO подавали свої пропозиції щодо необхідних змін у законопроєкті № 6055 відповідним комітетам Верховної Ради та уряду, а також намагалися привернути до них увагу президента. Від ухвалення закону без їхнього врахування постраждають не лише євроінтеграційні плани України.

Так, сьогодні:

• затримується, порівняно з країнами ЄС, впровадження нових технологій;
• досі наявне регулювання розрахункових такс за послуги пропуску вхідного міжнародного трафіку;
• відсутнє покриття інтернет у багатьох невеликих населених пунктах та автошляхах;
• відсутня система моніторингу якості мобільного зв'язку;
• у споживачів відсутні інструменти порівняння пропозицій постачальників послуг стосовно вартості, якості та географічної доступності послуг, відсутній механізм досудового вирішення спорів;
• наявна цінова недоступність інтернету та голосових послуг для деяких споживачів;
• здійснюється нав’язування споживачам платних контент-послуг з боку постачальників таких послуг;
• не впроваджена послуга переносу номерів у фіксованих мережах;
• заборонені технологічна нейтральність і шеринг радіочастот;
• залишаються проблеми з доступом до інфраструктури в операторів телекомунікацій;
• не затверджено низку (біля 170) нормативно-правових актів, необхідних для імплементації нового закону.

Які трансформації потрібні галузі?

Повноцінне впровадження галузевої реформи ринку електронних комунікацій дозволить Україні інтегруватися в єдиний цифровий ринок ЄС, сприятиме розвитку всієї сфери та поліпшить захист прав споживачів електронних послуг. Для цього держава має почати нарешті активне сприяння трансформації галузі низкою конкретних кроків: необхідно невідкладно розробити та затвердити підзаконні акти, що передбачені Законом «Про електронні комунікації», ухвалити закон про регуляторний орган, створити регуляторний орган і здійснити відбір його членів у відповідності до Європейського кодексу електронних комунікацій та Конституції України.