Відкрити кордони: чому інтеграція України в єдиний цифровий ринок ЄС під загрозою

Відкрити кордони: чому інтеграція України в єдиний цифровий ринок ЄС під загрозою

І як слід підкоригувати повноваження нового регулятора ринку

Відкрити кордони: чому інтеграція України в єдиний цифровий ринок ЄС під загрозою
Фото: depositphotos

Наприкінці жовтня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №6055 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку». Наведений у документі регуляторний орган має стати має стати правонаступником Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (НКРЗІ). Навіщо змінювати регулювання в цій галузі, як ця процедура впливає на інтеграцію України в ЄС та європейський цифровий ринок і як не втратити цей шанс, розповів Mind експерт сектору «IT і Телеком» Офісу ефективного регулювання BRDO Гліб Щеголь.

Однією зі стратегічних цілей України після підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом стало приєднання до єдиного цифрового ринку ЄС. Цей ринок охоплює декілька сфер діяльності, зокрема і сферу електронних комунікацій, для якої угода передбачає потенційну можливість отримання нашою державою так званого режиму внутрішнього ринку. Тобто Україна має шанс іще до вступу в ЄС приєднатися до єдиного цифрового ринку ЄС на умовах, що діють для країн – членів союзу.

Чому потрібно змінювати регулятора?

У сфері електронних комунікацій Україна поки що імплементує найновіше законодавство одночасно з країнами ЄС. Так, 16 грудня 2020 року було ухвалено закон «Про електронні комунікації», у розроблянні якого брали участь експерти BRDO. Закон набуває чинності 1 січня 2022 року. Але для повної імплементації Директиви ЄС 1972/2018 від 11 грудня 2018 року про запровадження Європейського кодексу електронних комунікацій, необхідно ухвалити також закон про національного регулятора у сфері електронних комунікацій.

Стосовно національних регуляторних органів у сфері електронних комунікацій, законодавство ЄС вимагає від держав – членів ЄС насамперед забезпечити та гарантувати їхню незалежність (політичну, фінансову, незалежність від будь-якої фізичної або юридичної особи, що надає електронні комунікаційні послуги та незалежність від будь-якого іншого органу стосовно виконання завдань, покладених на регуляторів відповідно до національного законодавства).

Відповідно до закону «Про телекомунікації», який із 1 січня 2022 року втратить чинність, в Україні органом державного регулювання у сфері телекомунікацій є НКРЗІ. Регулятор аж ніяк не є «незалежним». Він підпорядкований Президенту та підзвітний Верховній Раді. Його фінансування здійснюється за рахунок держбюджету, а власні рішення він має погоджувати з іншими державними органами та реєструвати в Мін’юсті.

Голова та члени регулятора призначаються та звільняються президентом, а процес відбору кандидатів здійснюється без проведення відкритого конкурсу, тобто є непрозорим. Такий порядок призначення голови та членів органу не відповідає європейським нормам, ба більше – Конституційним Судом він визнавався таким, що не відповідає Основному Закону України.

Що не так із законопроєктом?

Усунути ці розбіжності із законодавством ЄС можливо шляхом ухвалення закону про національного регулятора в сфері електронних комунікацій.

Але законопроєкт № 6055 «Про Національну комісію...», який у вересні цього року було зареєстровано у Верховній Раді, містить низку норм, що нівелюють незалежність галузевого регулятора, не відповідають Конституції України та зобов’язанням за Угодою про асоціацію з ЄС, ставлять під загрозу впровадження реформи, передбаченої законом «Про електронні комунікації», та перспективи інтеграції України до єдиного цифрового ринку ЄС.

Йдеться, зокрема, про норми законопроєкту щодо:

  • впливу Експертної ради з питань цифровізації при Президентові України на призначення та звільнення членів регулятора;
  • наявності серед підстав дострокового звільнення членів регулятора незадовільних висновків (критерії яких відсутні) Експертної ради з питань цифровізації при Президентові України або профільного комітету Верховної Ради про результати роботи регулятора за попередній рік;
  • забезпечення регулятора належними технічними, фінансовими та людськими ресурсами для виконання поставлених перед ним завдань;
  • повноважень регулятора стосовно обов’язкової ідентифікації абонентів і ведення IMEI-реєстру;
  • відтермінування до 10.01.2023 формування нового складу регулятора на конкурсних засадах і продовження функціонування регулятора в складі, призначеному в червні 2021 року з порушенням Конституції України;
  • відтермінування до 01.07.2023 отримання функцій центрального органу виконавчої влади в галузі електронних комунікацій Міністерством цифрової трансформації.

На що впливають запропоновані норми?

Експерти Офісу ефективного регулювання BRDO подавали свої пропозиції щодо необхідних змін у законопроєкті № 6055 відповідним комітетам Верховної Ради та уряду, а також намагалися привернути до них увагу президента. Від ухвалення закону без їхнього врахування постраждають не лише євроінтеграційні плани України.

Через недосконалість норм законодавства у сфері електронних комунікацій і неповну їхню реалізацію в Україні досі спостерігається неефективне державне регулювання всієї галузі. Зрештою, від цього найбільше страждають споживачі.

Так, сьогодні:

  • затримується, порівняно з країнами ЄС, впровадження нових технологій;
  • досі наявне регулювання розрахункових такс за послуги пропуску вхідного міжнародного трафіку;
  • відсутнє покриття інтернет у багатьох невеликих населених пунктах та автошляхах;
  • відсутня система моніторингу якості мобільного зв'язку;
  • у споживачів відсутні інструменти порівняння пропозицій постачальників послуг стосовно вартості, якості та географічної доступності послуг, відсутній механізм досудового вирішення спорів;
  • наявна цінова недоступність інтернету та голосових послуг для деяких споживачів;
  • здійснюється нав’язування споживачам платних контент-послуг з боку постачальників таких послуг;
  • не впроваджена послуга переносу номерів у фіксованих мережах;
  • заборонені технологічна нейтральність і шеринг радіочастот;
  • залишаються проблеми з доступом до інфраструктури в операторів телекомунікацій;
  • не затверджено низку (біля 170) нормативно-правових актів, необхідних для імплементації нового закону.

Які трансформації потрібні галузі?

Повноцінне впровадження галузевої реформи ринку електронних комунікацій дозволить Україні інтегруватися в єдиний цифровий ринок ЄС, сприятиме розвитку всієї сфери та поліпшить захист прав споживачів електронних послуг. Для цього держава має почати нарешті активне сприяння трансформації галузі низкою конкретних кроків: необхідно невідкладно розробити та затвердити підзаконні акти, що передбачені Законом «Про електронні комунікації», ухвалити закон про регуляторний орган, створити регуляторний орган і здійснити відбір його членів у відповідності до Європейського кодексу електронних комунікацій та Конституції України.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло