Купи-продай: останні тренди та прогнози запровадження інтернету речей в FMCG

Купи-продай: останні тренди та прогнози запровадження інтернету речей в FMCG

І як вони працюють

Купи-продай: останні тренди та прогнози запровадження інтернету речей в FMCG
Фото: depositphotos

Купувати стає дедалі простіше та зручніше. Компанії намагаються випередити одна одну в застосуванні технологій і нових можливостей для покупців. Які тренди намітились у сфері ритейлу та чим цікавий кожен з них, розповів Mind менеджер інвестиційних проєктів «Октава Капітал» Сергій Гарбар.

За даними аналітиків, світовий споживчий ринок IoT (Internet of Things, інтернет речей) зросте з $98 млрд у 2020 році до приблизно $188,34 млрд у 2026 році, із середньорічними темпами зростання на рівні 17,48%.

Одним із головних драйверів IoT є індустрія роздрібної торгівлі. За прогнозами, обсяг продажів IoT у ритейлі до 2025 року збільшиться до $35,5 млрд, причому показник середньорічного темпу зростання буде навіть вищий за середній по ринку – 19,6%.

Робота з дому та інші зміни, що відбулися саме під час пандемії, прискорюють  впровадження IoT в цій індустрій. Поширення мереж 5G стане драйвером для створення нових можливостей для максимізації лояльності клієнтів і відповідно розширення ринків, які вже використовують інтернет речей.

Відомо, що майже 50% великих роздрібних мереж наразі впровадили тією чи іншою мірою рішення IoT у свої бізнес-операції. Очікується, що ця тенденція швидко зростатиме й надалі.

Згідно з дослідженням Oracle, 66% компаній використовують технології IoT для полегшення роботи з клієнтами. Близько 90% респондентів зазначили, що дані IoT надають їм більше уявлень про клієнтів, ніж будь-які інші форми даних.

Тож попри дефіцит мікросхем і тривалий вплив COVID-19 на ланцюг постачань, ринок інтернету речей продовжить зростати. У 2021 році IoT Analytics очікує, що глобальна кількість підключених пристроїв IoT збільшиться на 9% – до 12,3 млрд активних кінцевих точок. До 2025 року слід очікувати понад 27 млрд підключень IoT.

FMCG – драйвер ринку

Хоча справжній IoT з'явився тільки на початку XXI століття, деякі винаходи, як то часто буває, випереджали час. Наприклад, ще 1982 року в Університеті Карнегі-Меллона встановили автомат із продажу напоїв Coca-Cola, який був підключений до локальної мережі навчального закладу.

Використовуючи цю мережу або ARPANET (прообраз сучасного інтернету тоді називався саме так), студенти могли дистанційно дізнатися, скільки пляшок Coca-Cola є в автоматі і температуру напою.

Власне, саме FMCG індустрія (Fast-moving consumer goods – товари широкого вжитку) згодом стала чи не основним сприятливим середовищем для розвитку інтернету речей.

Через швидку оборотність товару перед постачальниками і ритейлерами стояло завдання контролювати термін придатності продукту, відстежувати залишок товару на складі, швидко поповнювати його й поліпшувати.

З наближенням нового року інтернет речей продовжує об’єднувати все більше споживчих секторів – навіть якщо більшість покупців одразу цього не бачать. Тому споживачам слід очікувати зростання інтеграцій інноваційних технологій у повсякденному житті.

Інтернет речей у ритейлі

У роздрібному сегменті сьогодні можна визначити кілька чітких трендів розвитку, які почали формуватися ще на початку минулого десятиліття, а може й раніше. Перший із них – створення технології безкасових розрахунків.

Магазин без каси

Суть ідеї в тому, що кожна одиниця товару на полицях має RFID-датчик. На вході в магазин покупець ідентифікує себе шляхом сканування QR-коду з екрану свого смартфона. Далі споживач складає потрібні товари в кошик, а на виході – численні датчики просто зчитують вартість і кількість купленого краму та списують необхідну суму з його карткового рахунку, який прив'язаний до облікового запису в магазині. Така технологія підходить не для всіх товарів, наприклад, її важко адаптувати для вагового товару, який покупець сам зважує в магазині, проте перспективи розвитку має.

Роботизований пошук

Другий тренд – зручний і швидкий пошук товару. Припустимо, відвідувач хоче вперше купити якийсь продукт, але поки не знає, де саме його шукати в супермаркеті. Він звертається до фірмового мобільного застосунку магазину, і той показує, як пройти до полиць із товаром, навіть інформує про ціну й кількість одиниць продукту, що залишилося. Втім, не обов’язково цю функцію реалізовувати саме через мобільний застосунок. Наприклад, ще 2016 року роздрібна мережа товарів для дому Lowe у співпраці з Fellow Robots представила робота LoweBot, який допомагає клієнтам мандрувати магазином і швидко знаходити потрібні їм речі.

Смарт-аналітика

Третій тренд – «інтелектуальна» аналітика. Головна ідея в тому, що відеокамери в торговому залі, Wi-Fi-точки, інші пристрої визначають біля яких товарних полиць покупець стояв найбільше, на які вироби дивився та що купив. Завдяки обробленню всіх цих даних можна зрозуміти, що саме його цікавить і запропонувати наступного разу привабливу акційну пропозицію на ці продукти.

Роботи-перевізники та дрони

Четвертий тренд – робототехніка. Наприклад, у великій національній мережі Target (США) роботи під назвою Tally надають допомогу у відстеженні товарних запасів на полицях, тим самим вони допомагають продавцям більше зосередитися на обслуговуванні клієнтів. Хоча напевно лідером у цій галузі є компанія Amazon, яка використовує робототехніку для зменшення часу доставки товару своїм клієнтам.

Також у цій компанії застосуються компактні роботи Amazon Robotics (раніше називалися Kiva Systems), які переміщують відповідно до заданої програми палети з товаром на складі. Це дозволяє скоротити витрати на 20% і прискорити процес.

А для інвентаризації складських запасів тут залучають квадрокоптери DroneScan, що наприкінці робочого дня сканують штрих-коди на товарах та автоматично передають дані до системи обліку.

Це збільшує швидкість інвентаризації на 20–25%. Зокрема, розробники стверджують, що їхні пристрої за два дні проведуть якісну інвентаризацію такого самого обсягу, як 80 робітників за три дні.

Більше, ніж просто етикетка

П’ятий тренд – смарт-пакування. Етикетка може відігравати набагато значнішу роль, ніж просто ідентифікація товару та привернення уваги споживача гучною назвою.

Наприклад, відомий алкогольний бренд Bombay Sapphire спільно із застосунком Shazam створили етикетку з QR -кодом, яку покупці могли використовувати для доступу до ексклюзивного контенту AR і відеорецептів через свої смартфони. Адже вважається, що споживачі найбільш відгукуються на рекламні ідеї та заклики, пов’язані з продуктом, під час дій, які вони виконують в магазині чи вдома, коли розгортають пакування товару. Цей час є оптимальним для використання двостороннього потоку даних і маркетингу.

Смарт-цінники

Чи часто ви зустрічалися з такою ситуацією, коли на ціннику товару на полицях вказана одна вартість, а коли ви з приходите із цим товаром на касу, то ціна виявляється вже зовсім іншою?

Зазвичай продавці пояснюють, що раніше була, наприклад, акційна ціна, а тепер інша, просто не встигли чи забули передрукувати цінник. Взагалі для сучасних магазинів, що нерідко нараховують в асортименті десятки тисяч найменувань, масштабне змінювання цін є справжньою проблемою, яка забирає багато часу й ресурсів.

Є рішення – смарт-цінники. Це невеликі РК-дисплеї, що мають енергонезалежну пам'ять і через бездротову мережу під’єднані до бази даних із товаром. Зміна всіх цін на товари відбувається одним натиском на клавішу комп’ютера.

У такий спосіб ціни можна змінювати хоч кожного дня, і при цьому жодних помилок не буде – усі цифри точно збігатимуться з тими, що є в базі даних. Таке рішення вже навіть було запропоноване українським роздрібним мережам. Єдиний його недолік у тому, що при впровадженні воно вимагає чималих капіталовкладень.

Смарт-полиці

Ще одним інноваційним прикладом IoT у роздрібній торгівлі є смарт-полиці. Асистенти в магазинах витрачають чимало часу й сил для сортування та розстановки товарів, відстеження того, щоб товари одного виду не стояли на різних полицях.

Інтелектуальні полиці, оснащені датчиками ваги та RFID-сканерами, здатні сканувати продукти й інформувати співробітників крамниці, коли товар закінчується або коли предмети неправильно розміщені на полиці. Це не тільки заощаджує час, а й унеможливлює ручні помилки та запобігає крадіжкам.

Загалом інтернет речей стає нормою в повсякденних пристроях і продуктах. Це дозволяє  підприємствам FMCG приділяти більше уваги застосуванню IoT для комфорту споживачів і їх залученню в магазини. Але жодний із вищезгаданих трендів не відбувається у вакуумі.

Варто акцентувати, що IoT – це велика мережа. Події в одному вузлі впливають на інші, і всі разом вони функціонують як одне ціле. Але про що можна казати однозначно та впевнено – інвестиції в цю галузь є одним із головних трендів сучасності. Інвестуйте і ви.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло