«Зелений» водень: які перспективи для України

«Зелений» водень: які перспективи для України

І де взяти інвестиції на завод

Этот материал также доступен на русском языке
«Зелений» водень: які перспективи для України
Фото: depositphotos

Збільшення за кілька місяців ціни за тисячу кубометрів газу в 4–6 разів і дестабілізація самого ринку природного газу в Україні та країнах Європи відіграли не останню роль у підігріванні інтересу до ринку «зеленого» водню. Які перспективи розвитку цього напряму в Україні, скільки може коштувати будівництво заводутаі як знайти інвесторів у такі проєкти, розповів Mind директор Бюро інвестиційних програм Олександр Бондаренко.

Докладніше про те, які проблеми в енергетиці та політиці доведеться враховувати Україні, Європі та США, – у матеріалі Mind «Холодно – гаряче»: як енергокризи змінюють хід історії».

Німеччина поступово закриває вугільні шахти та до 2030 року планує повністю перейти на відновлювані джерела енергії. А до 2050-го, за планом бундестагу, країна повністю перейде на «зелений» водень у всіх сферах виробництва й домогосподарствах.

Найважливіше для української економіки та підприємців у цій водневій історії – у Німеччини недостатньо природних ресурсів (води для гідролізу й вільного простору для вітряків), щоб побудувати таку кількість заводів із виробництва «зеленого» водню, які забезпечили б енергією країну. Тому вона обрала країни-партнери. Серед них – і Україна.

Для українських підприємців, насамперед, звичайно, тих, хто працює у сфері альтернативної енергетики, це можливість отримати до 50% грантового фінансування від влади Німеччини на будівництво заводу з виробництва «зеленого» водню.

Скільки коштуватиме будівництво заводу

Від $20 до $30 млн необхідно інвестувати у будівництво такого виробництва. Це передбачає саму технологію гідролізу, виробничий майданчик, будівництво вітрогенераторів і комунікацій.


Є певні нюанси для створення таких підприємств: для виробництва «зеленого» водню важлива наявність джерела дешевої енергії – сонячної чи вітряної. Тобто економічно доцільніше його будувати там, де вже є сонячні чи вітряні електростанції.

Наскільки мені відомо, кілька компаній із галузі енергетики заявили про плани будувати заводи.

У Маріуполі пілотний проект із виробництва «зеленого» водню почав реалізовувати «ДТЕК».

У Вінниці – KNESS Group, яка спеціалізується на відновлюваній і сонячній енергетиці.

На Дніпропетровщині – RiverWind. Так виробники «зеленого» водню одразу одержують готовий експортний ринок збуту – європейський ринок. А насамперед німецький.

Коли повернуться гроші

Важко поки прогнозувати період окупності такого інноваційного виробництва, оскільки з кожним роком технології, що дозволяють виробляти «зелений» водень шляхом гідролізу, дешевшають. За орієнтир можна брати інвестиційні проєкти щодо сонячних або вітряних електростанцій. У середньому повернення інвестицій у проєкти відновлюваної енергетики очікується лише на рівні 6–8 років.

Україна зможе стати одним із основних експортерів «зеленого» водню та повноправним гравцем на європейському ринку, якщо до 2030 року збудує хоча б 30–40 середніх заводів. Оскільки в стратегії Німеччини переходу на «зелений» водень Україна до 2030 року має експортувати до 1,5–2 ГВт «зеленого» водню, тоді як один завод може виробляти в середньому близько 30–40 МВт.

Тобто зацікавлені інвестори до 2023 року вже мають почати будувати заводи, щоб встигнути в це експортне вікно.

Що потрібно інвесторам

На державному рівні необхідне розв'язати три основні питання:

  1. Транспортування. За нашими оцінками, інвестиції у будівництво нової транспортної системи для «зеленого» водню до кордону з ЄС (Польща або Словаччина) можуть становити близько $1,5–2 млрд. Наявна система трубопроводів ГТС, найімовірніше, не зможе повністю гарантувати безпечне та якісне транспортування без дорогого капітального ремонту.
  2. Зміни в законах (Закон України «Про електроенергетику», Закон України «Про ринок електричної енергії»). Насамперед, ввести таке поняття як «зелений» водень. Зараз такий вид енергії відсутній у законодавстві. Змінити постанову Кабміну про розподіл і використання електроенергії, а також доопрацювати ще низку інших підзаконних нормативних актів.
  3. Економічні стимули. Наразі потенційні інвестори (хто хоче зайти в цю сферу) усі ризики беруть на себе, бо розуміють економічний потенціал виробництва «зеленого» водню в довгостроковій перспективі. Але система пільг і стимулювання необхідна для тих, хто планує інвестувати у будівництво заводів із виробництва «зеленого» водню. Такими стимулами можуть бути звільнення на певний строк від податків, безплатне підключення до комунікацій, виділення землі під підприємство за мінімальної орендної ставки тощо.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло