Долаємо нерівність: як забезпечити виконання цифрових прав незрячих українців
Що вже зроблено на цьому шляху і що ще потрібно здійснити
Під час лютневого Diia Summit президент України Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська анонсували низку ініціатив, спрямованих на подолання цифрової нерівності. Президент анонсував масштабну програму смартфонізації пенсіонерів, а його дружина – створення нового розділу «Дія.Безбар’єрність». Останній реалізується Мінцифрою за підтримки ГО «Безбар’єрність». Ці проєкти, безперечно в разі їхнього ефективного впровадження, можуть позитивно вплинути на подолання цифрового розриву в країні. Невже навіть у цифровому світі є бар’єри, які давно потрібно було подолати? Чому це питання ще досі не врегульоване і які ще завдання в цій сфері потрібно розв'язати, розповіла Mind керівниця та співзасновниця Інституту Інноваційного Врядування Анна Мисишин.
У 2021 році ми, Інститут Інноваційного Врядування, за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», досліджували проблему цифрової нерівності та порушення цифрових прав найбільш уразливих груп населення. Висновки виявилися невтішними.
Недоступна доступність
Станом на кінець 2021 року більшість цифрових платформ і цифрових сервісів в Україні не пристосовані до потреб людей із зоровою чи слуховою інвалідністю.
Коли ми говоримо про «більшість», маємо на увазі «майже всі»: аналіз найбільших диджитал-плтаформ і сервісів показав, що 95% із них не адаптовані для людей із вадами зору та слуху. Виходить, що близько 70 000 незрячих (за неофіційними даними – втричі більше) в Україні позбавлені цифрових прав.
Річ у тім, що в середньому на кожній цифровій платформі та цифровому сервісі, який був досліджений нашим інститутом за допомогою онлайн-вебчекера з доступності, було знайдено 24 помилки, 80 попереджень і 70 рекомендацій. Вони стосуються контрастності кольорів, розміру шрифту, наявності alt-опису картинок тощо.
Вебчекер, розроблений Інститутом Інноваційного Врядування, перевіряє ресурси на відповідність критеріям доступності WCAG (Web Content Accessibility Guidelines). Останні містять рекомендації щодо структури вебсторінок, кольорів, зображень, аудіо та відео.
Що вже зроблено в цій сфері?
Попри те що про доступність до цифрових платформ для людей з інвалідністю було згадано тільки під час самміту, Україна вже зробила низку кроків до цифрової доступності. Так у 2019 році було схвалено положення про уніфікований дизайн вебслужб уряду та створено Громадську раду з питань вебдоступності в Міністерстві цифрової трансформації. Однак у регламенті бракує чіткої стратегії імплементації, а Рада не має виконавчих повноважень.
Посилити спроможність України в питаннях цифрової доступності може імплементація Директиви ЄС про вебдоступність та Європейського закону про доступність. Директива може бути впроваджена в національне законодавство України як частина його наближення до стандартів ЄС. Однак вона не була визначена пріоритетною з-поміж інших нормативних актів і директив, передбачених до впровадження угодою про асоціацію з ЄС.
Проте раніше низка положень Директиви ЄС про вебдоступність все-таки була імплементована до законодавства України з ухваленням закону «Про електронні комунікації», що запрацював з 1 січня 2022 року. Положення цього закону роблять одним із пріоритетів держполітики забезпечення вибору та рівноцінного доступу до електронних комунікаційних послуг осіб з інвалідністю.
Так само проєкт Стратегії розвитку широкосмугового доступу до інтернету в Україні пропонує впроваджувати заходи з доступності інтернету для осіб з інвалідністю. Згідно з проєктом Плану заходів на виконання стратегії, до кінця 2023 року планується забезпечити осіб з інвалідністю термінальним обладнанням для доступу до мережі, до кінця 2021 року планувалося забезпечити доступ до сайтів органів державної влади, а до кінця 2022 року – розробити програмне забезпечення для доступу до інтернету, яке б спрощувало його надання цій категорії населення.
Які можуть бути наступні кроки?
«Зараз ми запроваджуємо безбар’єрність на всіх рівнях – від будівництва пандусів до доступності робочих місць. І дуже важливо, щоб безбар’єрність втілювалася також на цифровому рівні», – зазначила під час презентації на Diia Summit Олена Зеленська.
Сьогодні в Україні низка громадських організацій сприяють цифровій доступності та надають підтримку національним і місцевим органам влади в адаптації публічних платформ до потреб людей з інвалідністю. Попри це саме уряд зобов’язаний забезпечити доступність публічних вебплатформ для вразливих груп.
Очевидно, що, крім змін до законодавства, уряд і суспільство повинні комунікувати і пояснювати необхідність кроків із подолання цифрового розриву.
Для подолання цифрової нерівності, для дотримання базових цифрових прав громадян, особливо в період пандемії COVID-19, доступ до інтернету, основних цифрових сервісів, персональних комп’ютерів і мобільних телефонів має бути в кожного, зокрема й найбільш вразливих верств населення. Однозначно, це має бути закріплено в законодавстві та відповідно реалізовано.
Сподіваємося, що анонсовані першими особами держави зусилля, спрямовані на подолання цифрових бар’єрів, не лишаться просто анонсами та дадуть результат.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
