На шляху до ЄС: як Україні боротися з корупцією та олігархами

На шляху до ЄС: як Україні боротися з корупцією та олігархами

Що потрібно зробити, аби Україна стала членом ЄС

На шляху до ЄС: як Україні боротися з корупцією та олігархами
Фото: depositphotos.com

Минулого тижня сталася довгоочікувана подія – Європейська Рада надала Україні статус кандидата на вступ до ЄС. Разом із нами цей статус отримала також Молдова. Проте, щоб стати повноправним членом ЄС, обом країнам потрібно зробити багато роботи. Одною з головних вимог до України була й лишається ефективна боротьба з корупцією. Як виконати цю вимогу Євросоюзу і яких змін потребує Україна, розповіла Mind юристка юридичної фірми ILF Марина Кахнова

Докладно про всі завдання, які ставить перед нами Євросоюз, – у матеріалі Mind «Європа +1: Україна отримала статус кандидата в члени ЄС. Як не згаяти шанс»

Процедура набуття членства в ЄС є комплексною та відбувається в три основні послідовні стадії, які не є обмеженими в часі:

  1. Оцінювання  (розпочинається з офіційного подання заяви про намір держави стати державою – членом ЄС та передбачає ухвалення рішення щодо відповідності держави критеріям членства в Євросоюзі).
  2. Переговорна стадія (передбачає проведення активного діалогу (переговорів) щодо особливостей вступу держави – кандидата до ЄС і звершується ухваленням рішення з боку ЄС щодо вступу).
  3. Ратифікація (передбачає надання згоди на обов’язковість договору про вступ державами – членами ЄС та державою-кандидатом).

Як бачимо, наразі Україна перебуває на першому етапі шляху до європейського майбутнього, а саме на етапі оцінювання. Цікавим, є те, що Єврокомісія обумовила перехід до наступного етапу (переговорів щодо вступу до ЄС) проведенням системних і докорінних реформ у нашій державі.

Серед них:

  • посилення боротьби з корупцією, зокрема на високому рівні;
  • завершення відбору та призначення нового директора НАБУ та прокурора САП;
  • забезпечення відповідності законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам Групи з фінансових заходів (FATF);
  • ефективне функціонування «антиолігархічного» закону.

Ба більше, Єврокомісія запропонувала скасувати статус України як кандидата в ЄС у випадку, якщо в нас не буде проведено необхідні реформи. І хоча ЄС не визначив точну дату, до якої Україна має довести здатність здійснювати реформи, перша оцінка Єврокомісії буде проведена вже наприкінці 2022 року. Проте, зважаючи на те, що для реформування та повноцінних змін в Україні мають завершитися бойові дії, термін, імовірно, буде продовжений. Але готуватися до реформ  потрібно вже зараз.

Чого очікують від нас у Європейській комісії? 

Подальше посилення боротьби з корупцією, зокрема на високому рівні. Завершення відбору та призначення нового директора НАБУ та прокурора САП.

Як зазначила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн: «У Брюсселі відомо про проблему корупції в Україні, однак є прогрес у цьому питанні». Отже, Україна вже веде інтенсивну роботу в цьому напрямку, але ситуацію потрібно поліпшувати.

Першим кроком до цього є, беззаперечно, стратегічне бачення того, що саме і в які строки нам потрібно змінити. Так, нещодавно з’явилася новина про затвердження в Україні антикорупційної стратегії на 2021–2025 роки (надалі – стратегія).

Очікується, що викорінення корупції, задля виконання вимог Єврокомісії, буде відбуватися за наступними напрямами. 

Як підвищити ефективність системи запобігання корупції? 

Загальновідомо, що Україна має кращу антикорупційну інфраструктуру, ніж багато членів ЄС. Зокрема, у нашій державі створено низку антикорупційних органів, як-от:

  • Національне антикорупційне бюро України (НАБУ);
  • Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП);
  • Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК);
  • Державне бюро розслідувань (ДБР);
  • Вищий антикорупційний суд (ВАКС).

Водночас періодично лунають нарікання щодо роботи вищезазначених антикорупційних відомств.

В контексті цього потрібно розуміти, що створення системи запобігання та протидії корупції недостатньо, адже ключовою перепоною, яка заважає позбавитися корупції в Україні, є толерування цього явища в суспільстві.

На жаль, у реаліях сьогодення, на думку розробників антикорупційної стратегії, застосування корупційних практик є зручнішим, оперативнішим та ефективнішим, а інколи і єдиним способом задоволення потреб фізичних або юридичних осіб порівняно із задоволенням таких потреб у законний спосіб.

Можливим варіантом розв'язання цієї проблеми могла б бути цифровізація надання послуг державними органами в Україні (вкрай важливим є вдосконалення проєкту «держава в смартфоні», коли контакт із чиновниками при отриманні послуг був би зведений до мінімуму). Так само цифровізація не була б зайвою при вирішенні питань, що стосуються розподілу коштів.

Крім цього, за цим напрямом, влада впродовж найближчих років повинна формувати негативне ставлення до корупції всередині суспільства через проведення інформаційно-просвітницьких заходів і підвищення обізнаності громадян щодо негативних наслідків цього явища.

Також стратегія передбачає удосконалення найближчими роками заходів державного фінансового контролю осіб, які уповноважені на виконання функцій держави/органів місцевого самоврядування (зокрема, розробники стратегії планують удосконалити процедуру подання декларацій).

Як запобігти корупції в пріоритетних сферах? 

Посилення боротьби з корупцією, як вимога Єврокомісії для початку переговорів про членство України в ЄС, передбачає також зменшення рівня корупції у сферах, які українці вважають найбільш корумпованими. Це:

  • митна справа та оподаткування;
  • суди та органи правопорядку;
  • державне регулювання економіки;
  • будівництво та земельні відносини;
  • сектор оборони;
  • охорона здоров’я;
  • соціальний захист.

Крім вищезазначеного, необхідним є зниження регуляторного навантаження на бізнес, щоб мінімізувати корупційні ризики в цій сфері (наприклад, скасування зайвої звітності, спрощення та забезпечення можливості відкриття поширених видів бізнесу онлайн тощо).

Як забезпечити невідворотність відповідальності за корупцію? 

На думку експертів, боротьба з корупцією неможлива без змін до нормативно-правових документів, що сприятимуть невідворотності відповідальності за корупцію.

Наприклад, окремі положення кримінального законодавства, які стосуються кримінальної відповідальності за корупційні злочини, суперечать міжнародним стандартам у цій сфері, не узгоджені між собою та з положеннями кримінального процесуального законодавства і закону.

Як наслідок, у значній частині випадків особи, що вчинили корупційні злочини, звільняються від кримінальної відповідальності та/або покарання.

Розв'язати цю проблему допомогло б, перш за все, усунення розбіжностей між положеннями Кримінального кодексу України та ЗУ «Про запобігання корупції» щодо визначення корупційних кримінальних правопорушень.

Крім цього, у фокусі реформування найближчими роками має бути подолання низької оперативності та якості здійснення досудового розслідування корупційних злочинів (значна частина таких проваджень тривають роками), що обумовлена надмірною складністю окремих процесуальних дій.

Також найближчим часом влада має завершити відбір і призначити професійного, незалежного та доброчесного керівника САП і директора НАБУ, що, очевидно, буде запорукою ефективності всієї антикорупційної «екосистеми».

Як забезпечити боротьбу з відмиванням грошей за стандартами FATF? 

З метою досягнення відповідності правової системи України у сфері протидії відмиванню доходів, із урахуванням критеріїв, що висуваються Європейським Союзом до держав, які мають намір вступити, національне законодавство потребує змін.

Більшу частину європейських актів (у сфері боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму), зокрема Директиви (ЄС) 2015/849 та Регламенту (ЄС) № 2015/847 було вже імплементовано в законодавстві України. Зокрема, у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який розроблено на основі рекомендацій  Групи з фінансових заходів (FATF). Проте процес імплементації зазначених актів ЄС не завершено.

Щодо самих рекомендацій FATF (всього їх 40), то вони визнані й ухвалені багатьма міжнародними органами. Рекомендації не є складними й не викликають труднощів, не обмежують свободу здійснення законних операцій і не загрожують економічному розвитку.

 Хоча рекомендації не є міжнародною конвенцією, обов'язковою для виконання, багато країн світу взяли на себе зобов'язання боротися з відмиванням грошей шляхом реалізації цих рекомендацій.

Отже, задля виконання вимог Єврокомісії нам необхідно щонайменше:

  • вдосконалювати процедуру ідентифікації фінансовими установами всіх своїх клієнтів, у тому числі будь-яких осіб, до яких перейшла певна власність, та належне ведення обліку;
  • впроваджувати адекватні системи контролю та нагляду за діяльністю фінансових установ;
  • створити якісне законодавство з питань регулювання обігу віртуальних активів в Україні з урахуванням стандартів FATF тощо.

Як забезпечити ефективність «антиолігархічного» закону? 

У вересні 2021 року Верховна Рада схвалила проєкт Закону №5599 «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну чи політичну вагу у суспільному житті (олігархів)».

Наразі Венеційська комісія готує висновок щодо цього закону. Отже, у питанні як саме ефективно реалізувати цей закон, українська влада прив’язана до цього висновку, адже потім рекомендації Венеційської комісії необхідно буде впроваджувати в законодавство та реалізовувати закон.

Щоправда, вже на цьому етапі зрозуміло, що для того, аби вищезазначений закон дійсно працював, необхідно, щоб запрацював хоча б реєстр олігархів. Олігархи, включені до реєстру, не зможуть, наприклад:

  • бути покупцем (бенефіціаром покупця) у процесі приватизації об’єктів великої приватизації;
  • фінансувати будь-яку політичну агітацію або проведення мітингів чи демонстрацій з політичними вимогами.

Як бачимо, попереду багато роботи, щоб Україна стала членам ЄС. Тож завдання влади – провести реформування якісно та максимально швидко. Зміна законодавства та подальше реформування антикорупційної системи, посилання заходів боротьби з відмиванням коштів, а також створення механізмів для того, щоб запрацював «антиолігархічний» закон – це те, що потрібно робити вже зараз, аби наблизити «шлях» України до європейського майбутнього.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло