Європа +1: Україна отримала статус кандидата в члени ЄС. Як не згаяти шанс

Європа +1: Україна отримала статус кандидата в члени ЄС. Як не згаяти шанс

До кандидатства додається конкретний to-do list у сфері реформ та законодавчих перетворень. Наскільки легко їх реалізувати й імплементувати, і скільки часу на це піде

Этот материал также доступен на русском языке
Європа +1: Україна отримала статус кандидата в члени ЄС. Як не згаяти шанс
Фото: depositphotos.com

Сьогодні, 23 червня, розпочинається дводенний Саміт Євросоюзу у Брюсселі, на якому Україні буде надано статус кандидата в члени ЄС. Цей прогноз не передбачає навіть умовного способу, а рішення є фактично гарантованим і не містить інтриги. Раніше Єврокомісія затвердила відповідну рекомендацію Раді, а напередодні саміту видання Euractiv опублікувало останній проєкт висновків, з якого випливає, що «Європейська Рада ухвалила рішення надати Україні та Республіці Молдова статус країни-кандидата». Як заявив міністр-делегат у справах Європи при МЗС Франції Клеман Бон, з українського питання серед країн ЄС «досягнуто консенсусу». Навіть прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, якого, прийнято вважати, належним до опозиції, публічно заявив, що голосуватиме «за».

Додатковим аргументом на нашу користь стала ратифікація Стамбульської конвенції, яку Верховна Рада затвердила в понеділок, 20 червня. Ця багаторічна прогалина була перепоною для єврокандидатства України в очах частини країн, насамперед Скандинавії.

За словами президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, Україна – це «європейська держава, що продемонструвала стійкість своїх інститутів, які гарантують демократію, верховенство права, а також права людини та повагу, захист нацменшин».

Не заперечуючи справедливості жодної із цих характеристик, усе ж треба визнати, що до 24 лютого їхньої наявності було б недостатньо, щоб генерувати настільки оперативний євроінтеграційний прогрес.

Найвідвертіше, хоч і максимально недипломатично, висловився прем'єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі, який заявив, що «не заздрить Україні», оскільки статус надано через війну, кандидатство оплачене ціною величезних жертв і руйнувань. Кому при цьому варто позаздрити, то це Молдові, яка вдало втиснулася в європейські напіввідчинені двері. Аналогічна спроба самої Грузії, нагадаємо, була однозначно зупинена з посиланням на недостатню демократичність цієї країни.

Таким чином Єврокомісія зі свого боку виконала політичні та моральні зобов'язання, перекинувши м'яч на бік України, для якої все лише починається. Для того щоб розпочати перемовини про вступ до ЄС, наша країна має виконати низку вимог (усього їх сім, у Молдови – дев’ять), зокрема щодо реформування судової та правоохоронної системи, боротьби з відмиванням коштів та дотримання авторського права.

Статус кандидата не має дедлайну – тобто підготовка може тривати доти, доки Єврокомісія не визнає, що країна відповідає виставленим критеріям. З урахуванням масштабності необхідних реформ, частина яких категорично не може бути здійснена під час активної фази бойових дій, шлях до членства в ЄС обчислюється роками. Проте сам факт офіційного визнання європейських перспектив України, а також доступ до багатомільярдних європейських бюджетних ліній спеціально для кандидатів – це безпрецедентний цивілізаційний ривок.

Mind проаналізував перелік вимог, які потрібно виконати до початку переговорів щодо вступу до ЄС, та оцінив прогрес і складність кожного пункту.

Ухвалити та впровадити законодавство про процедуру відбору суддів Конституційного Суду України. Зокрема процес попереднього відбору на основі оцінки їхньої доброчесності та професійних навичок, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії

Низка скандалів, зокрема пов'язаних зі спробами усунення голови КС Олександра Тупицького, недвозначно показує, що ця сфера в Україні потребує реформування навіть безвідносно до європейського кандидатства.

«Конституційний Суд в Україні виконує свої функції лише формально і є вкрай неефективним», – констатує Олег Березюк, директор Інституту глобальної політики та права.

За наявності політичної волі виконати цю вимогу Єврокомісії можна відносно оперативно: всі необхідні законопроєкти напрацьовані та можуть бути проголосовані. Основним завданням є забезпечення прозорої процедури призначення суддів КС з метою недопущення на посади політично залежних осіб.

«Для цього слід змінити процедуру призначення суддів, змінивши її докорінно, дотримуючись регламенту попереднього відбору на основі оцінки їх добропорядності та професійних навичок. Делегуватимуть кандидатів і формуватимуть склад мають міжнародні організації та збори суддів у відставці з першого складу КС, – пояснює адвокат Тетяна Даниленко, керівник Адвокатського бюро свого імені. – У свою чергу, кваліфікаційна комісія формуватиме список кандидатів (за поданням Президента, парламенту та з'їзду суддів) на основі конкурсної комісії і доповнюватиме щорічно. Відбиратиме суддів КСУ Єдина кваліфікаційна комісія, яка ухвалює рішення 2/3 голосів своїх членів».


Завершити перевірку доброчесності кандидатів у члени Вищої ради правосуддя та відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

Реалізація цього пункту також перебуває в прямій кореляції з політичною волею та готовністю влади, зосередженої на Банковій, втратити важіль впливу на суддів.

Контрольована, нехай і опосередковано, судова система становила наріжний камінь, на який спиралася неформальна президентська влада в країні, де інститут президентства є обмеженим у частині офіційних функцій.

Недовіра до судової системи, за твердженням переважної більшості іноземних інвесторів, стала однією з основних перешкод для інвестицій. «Судова реформа, що затяглася на роки, справляє згубний вплив на розвиток країни, оскільки загалом країна втрачає привабливість для потенційних інвесторів, – каже Тетяна Даниленко. – Конкурсні процедури на посади суддів тривають роки та не знайшли свого логічного завершення повним наповненням штату співробітників».

Як і багато інших, судова реформа виявилася половинчастою. Створений 14 липня 2021 року новий незалежний орган – Етична рада, яка має оцінювати доброчесність усіх кандидатів до Вищої ради правосуддя та провести одноразову оцінку всіх чинних членів ВРП на відповідність їх критеріям професійної етики, не має змоги працювати на повну силу.

Етична рада може надати рекомендацію призначити до ВРП десять або більше кандидатів із числа 33. «Призначення саме десяти кандидатів на посади членів ВРП зробить орган повноважним і розблокує процедури звільнення, усунення суддів та розгляду дисциплінарних скарг. Для цього слід внести зміни до закону, якими на час військового стану дозволити суб'єктам призначення призначити на посади ВРП всіх кандидатів, рекомендованих Етичною радою, на всі вакантні посади», – пояснює Даниленко.


Забезпечити відповідність законодавства щодо боротьби з відмиванням коштів стандартам Групи фінансових заходів (FATF)

З одного боку, цей пункт настільки очевидно виконуваний, що здається, ніби його спеціально додали доброзичливці, щоб Україна з легкістю могла поставити навпроти нього позначку done.

Глобальних претензій у FATF до України немає. Хоча на початку 2000-х ми входили до «чорного списку» через слабкий контроль за страховим сектором, з якого були виключені після створення Держкомісії регулювання ринків фінпослуг. Питання щодо дотримання норм FATF виникали і в останній рік правління Віктора Януковича, але ці питання було знято після підписання Угоди про асоціацію з ЄС.

Зараз вперше за останні вісім років Україна знову опинилася на межі скандалу з FATF – влада прострочила час синхронізації законодавства щодо криптоактивів. «Якраз у жовтні 2021 року FATF оновила свої рекомендації щодо боротьби з відмиванням коштів, присвятивши більшу частину новацій якраз віртуальним (цифровим) активам. Українська законодавча база щодо віртуальних активів розроблялася до публікації цих нових рекомендацій», – пояснює член ради НБУ Віталій Шапран.

Відповідно до Звіту за результатами п'ятого раунду перевірки України Комітетом експертів Ради Європи з оцінки заходів боротьби з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму (MONEYVAL), наша країна має недоліки відповідно до міжнародних стандартів FATF, про усунення яких щорічно звітує.

Насправді це означає, що, крім того, що через війну робота з Україною для фінансових інститутів є високоризиковою, так ще й низка операцій із криптоактивами в нас не регулюється так, як вимагає сучасна практика боротьби з «брудними» грошима. Пікантність ситуації – у тому, що саме криптоактиви називалися одним із головних каналів виведення капіталів із рф.

Отже, наслідки імплементації на собі відчують крипто- і фінансовий ринок. «Синхронізація законодавства з актуальними нормами FATF буде найбільш відчутною для тих операторів, які працюють із віртуальними активами та готівковим грошовим обігом», – зазначає Віталій Шапран.

Хоча законодавець намагався вдосконалити питання регулювання крипти, до реальних дій не дійшли руки.

Найімовірніше, ця помилка не буде фатальною: пославшись на війну, Україна отримає відстрочку для необхідних корекцій. Гарна новина, на думку Тетяни Дмитренко, консультантки ОБСЄ та УНП ООН, у тому, що європейське законодавство також не встигає за вдосконаленням 40 Рекомендацій FATF, особливо щодо нових технологій. Так, на дату повного впровадження 5 AML Директиви, термінологія цієї Директиви вже не відповідала оновленій 15 Рекомендації FATF.

Але все ж таки в європейському законодавстві є достатньо правил регулювання щодо фінансових інструментів (MiFID II), електронних грошей (EMD2), до яких можна віднести певні віртуальні активи. До всіх інших – розробляється так звана MiCA. Європейська спільнота стрімко напрацьовує та впроваджує законодавство щодо цифрових валют центральних банків (CBDC). Україна також має проєкт рішення НБУ щодо е-гривні, однак наразі його не впроваджено. 

Також ЄС має узгодити свої дії щодо глобальних проєктів стабільних валют із постійною роботою міжнародних органів, що встановлюють стандарти, – наприклад, Financial Stability Board (FSB).


Ще більше посилити боротьбу з корупцією, зокрема на високому рівні. Завершити відбір та призначення нового директора НАБУ та прокурора САП

Цим пунктом Єврокомісія фактично «проштовхує» свою людину на посаду голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. 21 грудня завершився конкурс на голову САП, де переміг детектив Національного антикорупційного бюро Олександр Клименко, набравши 246 балів. Його найближчий конкурент та креатура ОП – прокурор Офісу Генерального прокурора Андрій Синюк – набрав 229 балів.

Симпатії влади зрозумілі, фінал можна назвати для них таким, що розчаровує, судячи з того, що за два з половиною місяці до війни та ще майже чотири – після – переможця так і не було затверджено.

Як зазначає юрист ЮФ ILF Марина Кахнова, Україна має кращу антикорупційну інфраструктуру, ніж багато членів ЄС, хоча щодо роботи антикорупційних відомств можна почути нарікання. «Потрібно розуміти, що створення системи запобігання та протидії корупції недостатньо, адже ключовою перепоною, яка заважає подолати корупцію в Україні, є толерантність цього явища в суспільстві. На жаль, у реаліях сьогоднішнього дня, на думку розробників антикорупційної стратегії, застосування корупційних практик є більш зручним, оперативним та ефективним, а іноді єдиним способом задоволення потреб фізичних чи юридичних осіб порівняно із задоволенням таких потреб у законний спосіб», – констатує вона.

Можливим варіантом розв'язання цієї проблеми могла б бути цифровізація надання послуг державними органами в Україні. Зокрема – удосконалення проєкту «держава в смартфоні», при якому контакт із чиновниками при отриманні послуг було б зведено до мінімуму.


Ухвалити комплексний стратегічний план реформування всього правоохоронного сектора як частини безпекового середовища України

Реформування системи правоохоронних органів та правосуддя має надважливе значення для забезпечення суспільно-політичної стабільності та є важливою складовою національної безпеки України.

«Насамперед, потрібно чітко визначити компетенцію та розмежувати функції МВС і СБУ та забезпечити надійний контроль за їхньою діяльністю з боку прокуратури й суду», – каже Олег Березюк, директор Інституту глобальної політики та права. За його словами, також має бути критично оцінена діяльність нещодавно створених НАБУ, САП, ДБР і НАЗК, визначено ефективність їхньої роботи та доцільність самостійного існування в системі правоохоронних органів.

«Вимагає реформування також  система правосуддя, яка не виконує повною мірою покладені на неї функції. Зокрема, серйозні проблеми має сфера забезпечення виконання судових рішень», – наголошує експерт.


Має запрацювати «антиолігархічний» закон

Цей закон, ухвалений із подачі Зе-команди, всередині України часто називають «бутафорським і беззубим». Проте, схоже, що Єврокомісію він цілком влаштовує, якщо вона наполягає на його імплементації. Можливо, розуміючи, що за наявності незалежних правоохоронних інститутів його норми можуть перетворитися на грізну зброю.

«На сьогодні Венеціанська комісія готує висновок щодо цього закону. Отже, у питанні, як саме ефективно реалізувати цей закон, українська влада прив'язана до цього висновку, адже потім рекомендації Венеціанської комісії необхідно буде впроваджувати в законодавство та реалізовувати закон», – пояснює Марина Кахнова з ILF.

І уточнює: уже на цьому етапі зрозуміло, що для того, аби закон дійсно працював, необхідно сформувати реєстр олігархів. Потрапляння до реєстру автоматично накладає низку обмежень на фігуранта, зокрема щодо володіння ЗМІ, участі у «Великій приватизації» та впливу на політичне життя країни.


Привести законодавство про ЗМІ у відповідність до європейського аудіовізуального законодавства

Попри акцент на медіа в цьому пункті йдеться насамперед про дотримання авторського права. У цій сфері в Україні все більш цивілізовано, ніж може здатися – принаймні в частині законодавчого регулювання питання.

Щодо безпосередньо медіа, то тут мають бути запроваджені відповідні норми закону про деолігархізацію. «Комерціалізація та монополізація ЗМІ становить загрозу для національної безпеки, оскільки це безпосередньо впливає на формування громадської думки, забезпечення об'єктивності виборчого процесу та суспільно-політичної стабільності» – говорить Олег Березюк.

Крім того, оскільки ЗМІ можуть широко використовуватися в інформаційних війнах, то державі доведеться знайти консенсус між свободою слова та належним контролем над об'єктивністю інформації, що розповсюджується.


Завершити реформу законодавчої бази для національних меншин згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії та розробити механізми її впровадження

Вимога, внесена, вочевидь, щоб забезпечити лояльність Угорщини при голосуванні. Як відомо, у цієї країни багато побажань, зокрема надмірних, щодо норм закону про мову та ексклюзивні права жителів Закарпатської області.

Проте формулювання цього пункту та посилання на нормативи Венеціанської комісії не залишає можливості Віктору Орбану для блокування та маніпуляцій щодо його виконання.

Згідно з висновком Венеціанської комісії, українській владі рекомендовано скасувати положення закону про мову, які «передбачають диференційоване ставлення до мов корінних народів, мов національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, і мовами національних меншин, які не є офіційними мовами ЄС».

Крім цього, пропонується «розглянути можливість скасування механізму санкцій» за порушення норм мовного закону або «принаймні обмежити його лише до порушень у суспільній сфері та в крайніх випадках», переглянути ЗУ «Про державну мову» та вилучити норму, в якій йдеться про відповідальність, встановлену за умисне викривлення української мови в офіційних документах та текстах.

Таким чином, виникає необхідність переглянути закон про державну мову та підготувати закон про нацменшини, залучаючи до консультацій усі зацікавлені сторони, зокрема представників національних меншин і корінних народів.

З огляду на політизованість мовного питання в Україні та ще більшу гостроту, якої воно набуло після 24 лютого, провести будь-які законодавчі послаблення буде дуже непросто.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.ua
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло