Вміємо й робимо: як війна загартовує українські IT-компанії

Вміємо й робимо: як війна загартовує українські IT-компанії

І як ця стійкість уже зараз впливає на відкладений попит

Вміємо й робимо: як війна загартовує українські IT-компанії
Фото: depositphotos.com

Кількість резидентів «Дія City» від початку війни зросла більш ніж утричі. Станом на 24 лютого в реєстрі було 79 підприємств, наприкінці червня – уже 271. ІT-індустрія не зупиняється, а навпаки – набирає обертів. Докладно про те, як  IT-компанії переживають війну – у серії матеріалів Mind. Сьогодні ж СОО Genesis Артем Копанєв розповів, як війна змушує українські IT-компанії ставати стійкішими. 

Нещодавно в переліку українських компаній-єдинорогів з'явився ще один гравець – сервіс для автоматизації робочих процесів AirSlate залучив $51,5 млн інвестицій у новому раунді, а його капіталізація перевищила $1 млрд. Офіс розробки AirSlate базується в Києві, столиці країни, що перебуває в стані війни, але це не змусило західних інвесторів відмовитися від своїх планів.

Попри кризу, спричинену війною, технологічний сектор демонструє стійкість, ба більше – обставини змушують IT-компанії нарощувати резильєнтність (resilience (англ.) – життєстійкість, спроможність відновлюватись). Саме ця здатність працювати в кризових умовах може стати найбільшою конкурентною перевагою українського IT на глобальному ринку.

IT-індустрія принесла Україні $2 млрд експортних надходжень лише за I квартал 2022 року. Для порівняння: надходження минулого року за цей період становили $1,44 млрд. Більшості IT-компаній вдалося швидко переформатуватися відповідно до нових реалій, водночас ландшафт ринку також змінився під впливом декількох факторів.

Що вплинуло на зміни в IT під час війни? 

По-перше, війна очікувано спричинила кардинальні зміни в IT-індустрії країни-агресора, і це пішло на користь українському ринку. Бойкот росіян західними замовниками цифрових послуг дає можливість українським сервісним компаніям отримати більше контрактів і відповідно приносити більше надходжень до бюджету.

Українські продуктові IT-бізнеси теж не залишаються осторонь. Кількість потенційних спеціалістів, яких можна наймати, зростає. Токсичний російський ринок більше не приваблює розробників. Станом на 1 травня росію залишило вже від 50 000 до 70 000 IT-фахівців, і ця кількість буде лише збільшуватись. 

Ще п'ять-десять років тому велика частка талановитих українців так чи інакше опинялася в російських компаніях, проте зараз цієї тенденції більше не існує, а українські продуктові компанії матимуть змогу наймати більше кваліфікованих спеціалістів.

По-друге, сам ринок наймання зазнав суттєвих змін. У середині березня він значно «просів» – компанії зупинили наймання, натомість основні їхні зусилля були сконцентровані на відновленні процесів та організації безпечних умов для співробітників. У сервісних компаній ще був додатковий фактор невизначеності – чи будуть готові закордонні замовники й далі співпрацювати з командами з України. Проте вже на початку квітня ринок почав «оживати» – більшість компаній відновили наймання, кількість вакансій пішла вгору.

Для роботодавців ситуація неоднозначна. З одного боку, «ринок кандидата» різко перетворився на «ринок роботодавця», охочих знайти роботу в IT все ще більше, ніж відкритих позицій. З іншого боку, українські компанії вступають у ще більш жорстку конкуренцію за кадри із західними компаніями.

За даними опитування кадрового порталу grc.ua, 47% відсотків українських IT-фахівців розглядають варіанти релокації за кордон, що на 13% більше, ніж минулого року. 

Кваліфікований розробник тепер частіше обирає не поміж локальних роботодавців, а між українською компанією й умовним Google. Щоби він обрав першу, вона має бути максимально стабільною – такою собі скелею посеред шторму.

По-третє, війна спричинила як міграцію IT-бізнесів всередині країни, так і відкриття нових офісів за її межами. І це змінило ландшафт ринку, але все-таки зараз уже очевидно, що це не кардинальні зміни.

Чому? IT-бізнес – це бізнес пошуку талановитих людей і надання їм можливостей для реалізації.

У західних областях усе ще не сформувалися кластери й спільноти такого масштабу, щоб велика продуктова компанія могла там повноцінно розвиватися та розширюватися.

Попри всі складні обставини, важкі часи для економіки й бізнесу, я вірю, що для українських продуктових бізнесів точкою тяжіння залишається Київ – тут все ще є велика кількість кваліфікованих фахівців, випускників технічних ЗВО, сюди поступово повертаються компанії у свої офіси, сюди стікатимуться інвестиції. 

Для сервісних компаній – ризиків більше. Щоб зберегти контракти, вони мають запевнити замовників, що всі зобов'язання будуть виконані вчасно без форс-мажорів. Тому останні місяці вони активно розширюють географію своїх центрів розробки – у Польщі, Болгарії, Румунії. Продуктовий IT-бізнес таких ризиків не має, тому розвивати компанію з України цілком можливо, залишивши за кордоном невеликі sales-команди. 

Чому самий темний час перед світанком? 

Для українських IT-компаній, які створюють цифрові продукти для західних ринків, основний пул ризиків, що принесла війна, лежить в операційній площині. У них не було необхідності змінювати бізнес-модель або переглядати структуру виторгу, проте потрібно було забезпечити безперебійність бізнес-процесів та організувати безпечні і комфортні умови для співробітників.

Більшості це вдалося – тимчасова релокація команд до західних областей країни, оперативне розгортання необхідної інфраструктури на місцях, відновлення операційної діяльності і наймання. Усе це додало компаніям унікальних навичок.

Ми навчилися працювати в умовах майже стовідсоткової невизначеності та кризи: налагоджувати повністю віддалену роботу й онбординг, створювати всі умови для повноцінного ведення бізнесу на нових, непристосованих для цього раніше локаціях. Ці процеси українські компанії вибудовували в надзвичайно напружених обставинах.

Вміння ухвалювати успішні рішення в умовах невизначеності – сигнал для інвесторів, що в цю компанію варто вкластися. Такого досвіду не має жодна західна IT-корпорація. Те, що починалося як надскладний виклик, у перспективі перетвориться на конкурентну перевагу українських компаній на глобальному ринку.

Стійкість українського IT – той капітал, що вже оцінила світова індустрія. Ми це побачили на прикладі нашої співпраці із західними партнерами. На 2022 рік Genesis планував запуск другої міжнародної програми для технологічних підприємців разом із Meta й Amazon Web Services (AWS).

Попри війну та кризу жодний із партнерів не відмовився від співпраці. Український ринок і наші технологічні компанії залишаються цікавими. Вони готові інвестувати в розширення стартап-екосистеми та все ще зацікавлені в залученні українських компаній як клієнтів.

До того ж і Meta, і AWS підтримали створення фіксованої квоти в 15% для українських компаній-учасниць. Це означає, що низка українських технологічних підприємців матиме більші шанси долучитися до програми. Для участі вони так само мають пройти відбір, проте не змагатимуться за місця з підприємцями інших країн.

Так українські технологічні бізнеси отримають змогу долучитися до європейської і світової стартап-спільноти, її досвіду й можливостей. Ще один крок до глобалізації, яка в нинішніх умовах є життєвою потребою.

Чому європейські стартапи більш гнучкі за американські?

Компанія в США може працювати лише на локальному ринку й мати величезний виторг, а от європейський стартап не може обмежуватися одним ринком і має глобалізуватися практично із самого початку, орієнтуючись на всю Європу. Цим шляхом підуть й українські компанії.

Зараз уже остаточно зрозуміло, що побудувати великий продуктовий IT-бізнес лише на український ринок дуже складно. Але його можна створити з орієнтацію на західні ринки, і війна змушує українські компанії шукати нові географії для своїх продуктів.

У довгостроковій перспективі це позитивна тенденція, яка виведе індустрію на новий рівень розвитку. В поєднанні із досвідом, який набули українці під час війни, це створить трамплін для стрибка.

Попри те що зараз інвестори дуже обережно ставляться до українських компаній, коли війна закінчиться, західні фонди змагатимуться за можливість інвестувати в стійкі глобалізовані українські бізнеси. Наразі це відкладений попит, але ми станемо свідками того, як він реалізується в майбутньому.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло