Краще разом: як війна змінює правила державно-приватного партнерства

Краще разом: як війна змінює правила державно-приватного партнерства

І де знадобиться ДПП під час відновлення та розвитку економіки в повоєнний період

Краще разом: як війна змінює правила державно-приватного партнерства
Фото: depositphotos.com

Підтримка економіки України, відбудова зруйнованого житла та інфраструктури, попри щоденні обстріли території України рашистами, – головні виклики, що стоять перед країною як під час війни, так і після перемоги над російськими загарбниками. Так, наприкінці травня прем’єр-міністр Денис Шмигаль запропонував країнам-партнерам надавати державні гарантії приватним компаніям під інвестиції у відбудову країни.

Так, в Україні вже працює механізм державно-приватного партнерства (ДПП), проте він потребує удосконалення, адже не передбачав застосування в умовах воєнного стану. З огляду на те, що потреба у  додатковому фінансуванні назріла вже зараз, на початку липня група народних обранців зареєструвала у Верховній Раді відповідний законопроєкт №7508, направлений на вдосконалення механізму залучення приватних інвестицій з використанням механізму ДПП для пришвидшення відновлення зруйнованих війною об'єктів і будівництва нових, пов'язаних з післявоєнною перебудовою економіки України.

Які зміни пропонується закріпити цим документом і як вони вплинуть на процес залучення інвестицій під час війни, розповів Mind партнер Arzinger, керівник практик транспортної інфраструктури та угод із публічною власністю Андрій Підгайний.

Війна триває, руйнуючи наші міста й села, військові та цивільні об'єкти, промисловість, транспортну, енергетичну та соціальну інфраструктуру. Однак розуміння неминучого повернення до мирних часів змушує Україну вже зараз змінювати закони для заохочення інвестицій у відновлення втраченого майна та перебудову економіки загалом. Не оминув цей процес і законодавство у сфері ДПП.

Законопроєкт містить не лише поправки, направлені на пристосування механізмів ДПП для «відновлення та розбудови», а й «еволюційні» напрацювання профільних експертів, накопичені в рамках реалізації пілотних проєктів у портовій, дорожній та інших сферах транспортної інфраструктури.

Документом передбачається внесення концептуальних змін до законів України «Про державне-приватне партнерство» та «Про концесію». Вражає також його обсяг – текст законопроєкту в рази більший, ніж закони, до яких він вносить зміни. Через масштабність змін нижче – стислі коментарі лише щодо ключових новацій документу, сформованих за відповідними регуляторними напрямками.

Що передбачає концепція законопроєкту?

Автори проєкту закону допустили відхід від класичного концепту ДПП, виключивши обов'язковість надання приватному партнеру права на управління. Прийняття законопроєкту дозволить передавати приватному партнеру лише функції щодо проєктування, будівництва та фінансування.

Документ значно розширює можливості господарських товариств державного сектору економіки, наприклад «Укрзалізниці», щодо яких передбачена можливість безпосередньо виступати державними партнерами. Наразі такі повноваження в проєктах ДПП є виключно в органів управління, водночас залучення господарських товариств як концесієдавців істотно обмежується.

Проєкти ДПП матимуть умовну класифікацію: «звичайні», «проєкти з відновлення» та «малі» проєкти (вартістю до 5,382 млн євро). На відміну від звичайних, до проєктів із відновлення та невеликих проєктів застосовуватиметься спрощена процедура, що значно скоротить строки підготовки конкурсів та наступної реалізації будівельної фази.

Запровадження нових концептуальних підходів значно розширює доступність, масштаби та сфери застосування ДПП. Передусім йдеться про адаптацію до задач з якнайшвидшого відновлення економіки – проєкти ДПП можна буде реалізовувати масово, швидше, дешевше, у нових сферах та із залученням менших ресурсів.

Які сфери застосування ДПП?

Законопроєкт уточнює і розширює застосування ДПП. За напрямом транспортної інфраструктури з'явилися об'єкти:

  • міської транспортної інфраструктури;
  • радіотехнічного забезпечення залізниці;
  • аеронавігаційного обслуговування аеропортів та аеродромів;
  • а також пункти пропуску через державний кордон.

Передбачається новий напрям – житлова забудова, це:

  • гуртожитки;
  • соціальне житло;
  • житло для військовослужбовців;
  • учасників бойових дій та членів їхніх сімей;
  • пошкоджене або зруйноване житло внаслідок надзвичайних ситуацій, бойових дій;
  • а також установи виконання покарань та слідчі ізолятори.

Відповідно до чинного правила, за рішенням державного партнера ДПП може застосовуватися в інших (прямо не передбачених законом) сферах діяльності з надання суспільно значущих послуг.

Також законодавець опосередковано допускає реалізацію проєктів ДПП і у сфері безпеки та оборони. Відтепер дискусії експертів із приводу можливості здійснення ДПП в інвестиційних проєктах підприємств «Укроборонпрому», трансформуються в більше практичне русло – як краще реалізовувати проєкти ДПП у сфері безпеки та оборони.

Уточнення та розширення сфер дозволяє перемістити фокус на соціальні й інфраструктурні об'єкти, що зазнали руйнувань і потребують відновлення. Іншою метою, яку переслідують автори законопроєкту, є розповсюдження механізмів ДПП на соціальні проєкти (будівництво нового житла) і проєкти з розвитку економіки, зокрема будівництво стратегічних транспортних хабів на Західній Україні для диверсифікації логістичних ланцюжків, нових потужностей для розробки та виробництва зброї, боєприпасів, техніки тощо.

Як змінюються процедури щодо реєстрації та втілення ДПП?

Відбір приватного партнера здійснюватиметься на конкурсних засадах шляхом застосування однієї з процедур:

  • торги з обмеженою участю;
  • конкурентний діалог;
  • відкриті торги.

Такий підхід обумовлюється поступовим переходом ДПП до аналогії з процедурами публічних закупівель. І логіка в цьому є, оскільки у правових концепціях розвинутих країн світу, ДПП вважається особливою формою публічних закупівель.

У порівнянні з іншими інвестиційними механізмами найбільшими недоліками ДПП є тривалість процедур (від 18 до 24 місяців), складність застосування (здійснення фінансових розрахунків, розробка індивідуальної тендерної документації, договорів тощо) і ресурсовитратність (залучення посадових осіб органів виконавчої влади, працівників підприємств державного сектору, фінансування радників та заходів із підготовки об'єктів ДПП).

Для вирішення цих питань під час реалізації малих проєктів і проєктів із відновлення автори документу сконцентрувалися на трьох напрямках: скорочення, спрощення і вдосконалення. В цьому контексті можна виділити такі базові новації:

  • Затвердження державних і місцевих переліків проєктів ДПП з відновлення, які формуватимуться постійно діючою комісією за участі представників МФО, донорів та експертів. З метою скорочення строків такі проєкти готуються без проведення ТЕО та аналізу ефективності, розрахунки капітальних витрат розробляються державним партнером із використанням бази даних об'єктів-аналогів. Завдяки цьому очікується скорочення строків підготовки на 10–12 місяців.
  • Підготовка малих проєктів (переважно комунальної власності) також здійснюється за скороченими процедурами: рішення про здійснення ДПП ухвалюється лише на підставі концептуальної записки, без підготовки ТЕО).
  • На заміну правила для звичайних проєктів (для кожного конкурсу власна комісія) для державних проєктів із відновлення утворюються галузеві конкурсні комісії: у сфері транспорту, безпеки та оборони тощо. Для реалізації комунальних проєктів утворюються централізовані комісії міст або областей. Логічний крок, що розв'яує дві проблеми: скорочення загальних строків і формування професійних кадрів.
  • Для однотипних галузевих проєктів формуються типові кваліфікаційні вимоги до претендентів, що залежать від розміру об’єкту будівництва. Як наслідок, уже на етапі галузевих консультацій, претенденти можуть бути заздалегідь перекваліфіковані для участі в цілій групі майбутніх проєктів ДПП.
  • Передбачається розробка методичних рекомендацій для окремих галузей, а також типових пакетів конкурсної документації залежно від функціоналу приватного партнера (проєктування, будівництво, фінансування, експлуатація та утримання). Важливий крок, направлений на спрощення підготовки проєктів ДПП, передусім відносно об'єктів комунальної власності.

Що передбачає діджиталізація процедур?

З часом планується повний перехід на онлайн-процедури: взаємодія суб'єктів ДПП, зокрема проведення конкурсу, відбуватиметься через електронну торгівельну систему. Для концесійних проєктів із 1 липня 2023 года,  для проєктів ДПП – з 1 липня 2024-го.

Крім того, на основі Імплементаційного регламенту Єврокомісії встановлюється стандартна форма єдиного європейського закупівельного документа (ESPD), який заповнюється онлайн і містить приблизно 20 сторінок. Онлайн-процедури значно спрощують участь потенційних інвесторів у конкурсних процедурах, і, безсумнівно, це є великим кроком вперед.

Як змінюються фінансування та інвестиції в межах ДПП?

Законопроєкт містить нові визначення і правила, які розширюють джерела й механізми фінансування проєктів ДПП:

  • донори – іноземні держави, організації, муніципальні органи, МФО тощо;
  • гранти – кошти донорів для фінансування на безоплатній, безпроцентній і безповоротній основі підготовки та реалізації проєктів ДПП, у тому числі фінансування капітальних витрат на будівництво.

Також він визначає додаткові види державної підтримки проєктів ДПП:

  • співфінансування – часткове фінансування витрат приватного партнера, пов'язаних із будівництвом, завдяки грантам, коштом державного або місцевих  бюджетів, підприємств державного сектору;
  • гарантування державним партнером здійснення платежів на користь приватного партнера, розрахованих із метою компенсації різниці між мінімально гарантованим та фактичним рівнем попиту на товари (роботи, послуги), що забезпечуються приватним партнером.

Залучення грантів, співфінансування й запровадження державних гарантій щодо компенсації недоотриманого прибутку приватного партнера є вкрай важливим кроком, мета якого – забезпечити фінансовий баланс у проєктах із високим рівнем капітальних витрат і непрогнозованим попитом, особливо в повоєнний період.

Слід додати, що відповідно до перехідних положень законопроєкту також планується розробити механізму страхування ризиків приватних партнерів, що пов'язані з повторенням військових дій на території України.

Яким буде практичне застосування ДПП?

Масове запровадження механізмів ДПП з метою відновлення обумовлене ключовими викликами: якісна нормативна база, а також формування та розподіл ресурсів для її практичного застосування (підготовка кваліфікованих кадрів, пошук фінансування для підготовки проєктів тощо).

І якщо запропоновані в законопроєкті новації суттєво вдосконалили механізм ДПП, то традиційна для України недооцінка організації проєктів може виявитися фатальною помилкою і причиною провалу запланованих ініціатив. На підтвердження цього висновку можна ознайомитися з невтішною статистикою Мінекономіки щодо стану реалізації проєктів ДПП.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло