Інша війна: і знову про захист бізнесу від «наїздів» правоохоронців

Інша війна: і знову про захист бізнесу від «наїздів» правоохоронців

Як останні користуються розширеними під час війни повноваженнями

Інша війна: і знову про захист бізнесу від «наїздів» правоохоронців
Фото: УНІАН

Воєнний стан вніс доволі суттєві корективи до повноважень правоохоронних органів. Відповідні зміни до Кримінального процесуального кодексу України (КПК) щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану набув чинності ще два місяці тому – 1 травня. З одного боку, це є цілком логічним, оскільки працівникам поліції, СБУ, ДБР та інших органів необхідно оперативно реагувати на правопорушення та здійснювати документування злочинних дій. З іншого – розширення їхніх повноважень може бути використане недобросовісними працівниками правоохоронних органів для створення перешкод роботі бізнесу, а це аж ніяк не сприяє впевненості підприємців у своїх можливостях. Які повноваження отримали правоохоронні органи і як вони вже встигли вплинути на бізнес, розповів Mind партнер ЮК Legal House, адвокат Денис Овчаров.

Є такий вислів, що битви виграють збройні сили, а війни – економіки.

З початку збройної агресії росії проти України український бізнес встиг втратити більше, ніж за два роки обмежень під час пандемії. Війна суттєво вплинула на економіку загалом, і за прогнозами відповідних фінансових установ, ВВП країни 2022 року може скоротитися більше як на 30%.

Військові дії суттєво погіршують інвестиційну привабливість держави, негативно впливають на логістичні процеси як у середині країни, так і на міждержавному рівні, що не може негативно не позначатися на бізнесі загалом.

Це також знаходить своє відображення і в законодавчих змінах, зокрема щодо повноважень правоохоронних органів і судів, які в нашій державі, нерідко використовують свої можливості для тиску на бізнес.

Які повноваження отримали правоохоронці на час війни?

Основні зміни торкнулися КПК, якими було розширено повноваження правоохоронців щодо тимчасового доступу до речей, обшуків, а також строків вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Зокрема, правоохоронцям надано можливість проводити обшук чи огляд житла або іншого домоволодіння особи без залучення понятих.

Звісно законодавець передбачив, що такі дії можуть проводитися, якщо залучення понятих є потенційно небезпечним для їх життя чи здоров’я. Однак в умовах воєнного стану та постійних повітряних тривог на всій території країни тлумачення поняття «потенційної небезпеки» є доволі оціночним і в будь-якому разі залишається на розсуд особи, яка відповідальна за певні слідчі дії.

Ба більше, законодавець спростив вимогу КПК щодо обов’язкової відеозйомки процесу обшуку. 

Відтепер в умовах воєнного стану, якщо поняті не залучаються, хід і результати проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи в обов’язковому порядку фіксуються доступними технічними засобами шляхом здійснення безперервного відеозапису.

Отже, відеозйомка може проводитися й на звичайний телефон слідчого. Натомість вимога щодо залучення спеціаліста до відеозйомки відсутня. 

Кого наділили правом надавати дозвіл на обшук?

У звичайних умовах для проведення обшуку чи огляду домоволодіння особи або для тимчасового доступу до речей і документів необхідно отримати відповідну ухвалу слідчого судді.

Останній як раз і перевіряє обґрунтованість, законність і необхідність надання такого дозволу для уникнення порушень прав та свобод особи. Ба більше, як показує практика, слідчі судді дуже часто задовольняють клопотання правоохоронців частково, оскільки останні звертаються за дозволом на вилучення занадто широко кола речей і документів, які часто не стосуються предмету розслідування.

Наразі законодавець надав можливість керівникам відповідного органу прокуратури надавати дозвіл на проведення обшуку, огляду, тимчасового доступу. Звісно, умовою надання таких дозволів є відсутність об’єктивної можливості слідчого судді виконувати свої повноваження, передбачені відповідними статтями КПК України. Такі випадки можуть мати місце в містах найбільш наближених до ліній фронту.

Однак сам факт такого розширення повноважень правоохоронців не додає інвестиційній привабливості нашій державі. Практика доводить, що навряд чи прокуратура обмежуватиме можливості правоохоронців в частині обсягу вилучення майна та задовольнятиме відповідні клопотання частково.

Отже, бізнес змушений здійснювати релокацію своїх потужностей, зокрема, через «розв’язання рук» правоохоронців, що також сповільнює надходження до бюджету.

Як змінилися строки процесуальних дій?

Зазнали змін і строки вчинення правоохоронними органами певних процесуальних дій.

Так, відтепер особу можна затримати без ухвали слідчого судді не на 72 години, що передбачено в мирний час, а до 216 годин (до 9 діб).

Останнє також може мати негативні наслідки. Так, інколи недоброчесні правоохоронці використовували повноваження на затримання для фізичної ізоляції топменеджерів бізнесу, щоб останнім було важче або неможливо взагалі ухвалити рішення для захисту своєї діяльності.

Відтепер таке затримання можливе на строк до 9 діб. Водночас, якщо слідчий суддя об’єктивно не зможе виконати свої повноваження, рішення про затримання може ухвалити прокурор, в тому числі і про подальше, після спливу 9 діб, застосування міри запобіжного заходу.

Проте це може призвести до перевищення повноважень правоохоронних органів щодо бізнесу.

Також можна згадати іншу норму КПК, згідно з якою, в разі відсутності технічного доступу до ЄРДР, рішення про початок досудового розслідування може ухвалити слідчий, прокурор, дізнавач, про що виносить відповідну постанову.

Це хоча й не прямо, але опосередковано може негативно вплинути на бізнес, оскільки з моменту початку досудового розслідування, слідчий може використовувати весь арсенал слідчих і процесуальних дій.

Отже, розширення повноважень правоохоронних органів, може використовуватися не лише для оперативності реагування на правопорушення, а й для тиску на бізнес. З огляду на зазначене виникає потреба в запровадженні більш дієвого контролю за діями правоохоронних органів.

Як змінилася процедура судового захисту?

Одним із контролерів дій правоохоронців у мирний час були  слідчі судді. Звертатися до останніх можна було для захисту порушених прав, зокрема в разі незгоди із діями прокурорів і слідчих.

Однак, як зазначалося вище, під час воєнного стану функції слідчих суддів можуть перебирати на себе керівники відповідних відділів прокуратур.

Навіть якщо слідчі судді і можуть виконувати свої обов’язки, у період воєнного часу строки розглядів відповідних скарг можуть затягуватись.

До того ж діяльність судів у цей особливий період  певною мірою ускладнена. Для врегулювання діяльності останніх ВРУ внесла зміни до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а також Рада суддів України та Верховний Суд ухвалили відповідні рішення та рекомендації, що регулюють порядок роботи судових установ.

Так, 2 березня 2022 року Рада суддів України додатково врегулювала роботу судів і рекомендувала:

  • визначати умови роботи суду, зважаючи на реальну обстановку в регіоні;
  • суддям і працівникам апарату судів здійснювати свої повноваження дистанційно, а в разі неможливості – подавати заяву про відпустку за власний рахунок;
  • за можливості розглядати справи у форматі відео конференції;
  • справи які не є невідкладними розглядати лише за письмовою згодою учасників;
  • зосередитися виключно на проведенні невідкладних судових розглядів (взяття під варту, продовження строків тримання під вартою);
  • за можливості відкладати розгляд справ та враховувати при цьому об’єктивну неможливість прибуття учасників до судового засідання, в тому числі через збройну агресію, а також виважено підходити до встановлення різного роду строків і продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

Крім того, були надані  рекомендації безпосередньо слідчим суддям, щодо здійсненні ними своїх повноважень. зокрема:

  • звернено увагу слідчих суддів, що військова агресія проти України є ризиком відповідно до вимог ст.177 КПК України який виправдовує тримання під вартою, оскільки така ситуація суттєво погіршує криміногенну обстановку та суттєво обмежує можливості державних органів здійснювати свої повноваження;
  • якщо учасник провадження не може брати участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ за допомогою технічних засобів, визначених КПК, як виняток допускати участь такого учасника в режимі ВКЗ за допомогою будь-яких інших технічних засобів, в тому числі і власних.

Як можна зрозуміти, рекомендації хоч і є життєво важливими однак, на жаль, можуть породжувати випадки затягування строків при розгляді відповідних скарг на дії правоохоронців.

Як змінилася процедура оскарження?

Також КПК України передбачає, що в разі не можливості відповідним судом здійснювати правосуддя – оскарження дій правоохоронців має розглядатися найбільш територіально наближеним судом, що може здійснювати правосуддя, або іншим судом, визначеним в порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до чинного законодавства, визначати такий суд буде апеляційна інстанція. Як наслідок, поки таке рішення буде винесено, строки розгляду відповідних скарг будуть посунуті ще на декілька місяців.

Варто зауважити, що законодавець також змінив деякі положення  щодо строків виконання судових рішень, Зокрема, положення про виконання ухвали щодо тримання особи під вартою, як вже зазначалося до цього, може використовуватися правоохоронцями стосовно топменеджменту бізнесу.

Так, відповідно до норм КПК строк тримання під вартою може бути продовжений керівником відповідного органу прокуратури до одного місяця.

Крім того, відповідно в разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою і неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці. Як відомо, на такі зміни бізнес реагує не дуже позитивно, оскілки ніхто не хоче проводити під вартою і зайві години.

Загалом, аналізуючи зміни до законодавства в частині розширення повноважень правоохоронних органів, а також рекомендацій і змін в роботі судів, простежується тенденція змін, при якій можливості бізнесу щодо захисту своїх прав скорочуються, обшуки та вилучення майна, які були основними загрозами нормальній роботі підприємців, можуть проводитися жорсткіше та без належного фіксування і участі понятих.

Водночас можливість судового захисту хоч і залишається, однак строки його застосування та виконання рішень судів не дають можливості розраховувати на швидке відновлення порушених прав.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло