Працювати на себе: на кому позначиться новий закон для фрилансерів

Працювати на себе: на кому позначиться новий закон для фрилансерів

І що отримають від документа роботодавці

Працювати на себе: на кому позначиться новий закон для фрилансерів
Фото: depositphotos.com

Верховна Рада 19 липня урядовим законопроєктом №5161 ухвалила зміни до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості, які були зареєстровані ще в лютому 2021 року. Наразі закон, більш відомий у народі, як «закон для фрилансерів», направлено на підпис Президенту України. Які ж новели передбачає документ і чи дійсно він врегульовує діяльність тільки фрилансерів, розповів Mind адвокат Ігор Тетеря.

З плином часу держава все більше починає відходити від звичного всім ще з радянських часів врегулювання трудових відносин шляхом укладення безстрокового трудового договору, розбавляючи його іншими, більш прогресивними, формами.

І мабуть, це обґрунтовано, оскільки за декілька останніх років наше життя від початку пандемії коронавірусу до повномасштабної війни кардинально змінилось, а з ним змінилися й потреби працівників та роботодавців у новому врегулюванні трудових відносин.

Що зміниться для фрилансерів?

Законом для фрилансерів створюється новий вид трудового договору, що має назву «Трудовий договір з нефіксованим робочим часом».

Особливість цього договору в тому, що його умовами не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно в разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, за якими працівник гарантовано отримає оплату за 32 години на місяць, навіть якщо не відпрацює їх.

Тобто працівник, уклавши такий договір, може бути впевнений, що отримує оплату не менше ніж за 32 години робочого часу на місяць протягом строку дії договору, а чи отримає більше – залежить від того, чи забезпечить роботодавець його більшою кількістю роботи.

При цьому режим роботи за окремим завданням узгоджується роботодавцем із працівником у порядку передбаченому таким трудовим договором, однак в будь-якому випадку з дотриманням гарантій передбачених КЗпП щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.

На що матимуть право роботодавці?

Роботодавець може вимагати виконання своїх трудових обов’язків працівником в узгоджені в договорі базові години та дні, які не можуть перевищувати 40 годин на тиждень та 6 днів на тиждень відповідно. При цьому роботодавець повинен буде заздалегідь (в обумовлений у договорі строк) повідомити працівника про необхідність виконати певну роботу.

Якщо роботодавець порушить відповідні умови – працівник може відмовитися виконувати таку роботу, а якщо вказані умови буде дотримано роботодавцем, але працівник все одно відмовиться виконувати роботу, такого працівника може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Винятком може бути тимчасова непрацездатність працівника чи виконання ним державних або громадських обов’язків.

Якщо працівник погодиться на залучення до роботи поза межами базових днів або годин, його робота оплачується в розмірі, не меншому ніж передбачено умовами трудового договору, а в разі перевищення нормальної тривалості робочого часу – за правилами оплати роботи в надурочний час.

На скількох роботодавців дозволено працювати?

Закон для фрилансерів передбачає, що роботодавець не може забороняти або перешкоджати працівникові, виконувати роботу для інших роботодавців.

Тобто відповідний працівник може укласти декілька таких трудових договорів з різними роботодавцями і виконувати для них відповідну роботу. Так само ніщо не заважає йому укласти паралельно цивільно-правові договори з різними замовниками і виконувати для них замовлення також на підставі таких договорів.

Якщо працівник після 12 місяців роботи за трудовим договором із нефіксованим робочим часом захоче влаштуватися до такого роботодавця на повний робочий день, він матиме право звернутися до роботодавця з таким проханням і роботодавець зобов’язаний буде, або протягом 15 днів влаштувати його на роботу на повний робочий день, або у вказаний строк обґрунтовано відмовити працівнику.

Слід зазначити, що всі деталі щодо умов забезпечення працівника роботою за трудовим договором з нефіксованим робочим часом узгоджуються працівником та роботодавцем у відповідному договорі, примірна форма якого буде протягом трьох місяців із моменту набрання чинності законом для фрилансерів розроблена та затверджена Держпраці.

Законодавець передбачив, що зазначений договір обов’язково повинен буде містити умови щодо: способу та мінімального строку повідомлення працівника про початок виконання роботи, який повинен бути достатнім; способу та максимального строку відповіді працівника про готовність або відмову приступити до роботи; базові години та дні, коли в працівника можуть вимагати виконання роботи.

Також договором може бути передбачено додаткові підстави для його припинення, які повинні бути пов'язані із здібностями або поведінкою працівника або іншими причинами економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру.

Чи дійсно цей закон потрібен фрилансерам?

Фрилансерами прийнято вважати людей, які не пов’язані з роботодавцем (замовником) довгостроковими договорами, а виконують роботу за окремими проєктами для різних замовників.

Досі фрилансери у відносинах із замовниками зазвичай або взагалі перебували «у тіні», не оформлюючи їх офіційно, або використовували цивільно-правові договори, у яких прописувалися конкретні роботи або послуги, які виконувалися для замовника, за що отримувалась оплата.

При цьому з огляду на те, що в певних випадках розмежувати виконання роботи за трудовими договорами та цивільно-правовими договорами було досить важко, а дехто з роботодавців відверто підміняв одні правовідносини іншими, виникла ціла категорія спорів, коли Держпраці виявляло неоформлених працівників (зокрема, і тих, з якими було укладено цивільно-правові договори) і нараховувало значні штрафи роботодавцю, який у подальшому намагався оскаржити їх у суді, і досить часто безуспішно.

У результаті судова практика напрацювала низку критеріїв, за якими цивільно-правовий договір відмежовувався від трудового, зокрема: відсутність систематичного графіку роботи; відсутність закріпленого в роботодавця місця роботи; певний результат роботи, як предмет договору (а не виконання трудових обов’язків у робочий час) тощо.

Поява такого нового виду договору, як трудовий договір з нефіксованим робочим часом, буде корисною тим роботодавцям, яким потрібні працівники для виконання не завжди стабільного об’єму роботи, що дозволить зекономити на прийнятті такого працівника на повний робочий день або уникнути можливих штрафів від Держпраці в разі укладення з такою особою цивільно-правового договору.

Для фрилансерів такі договори будуть корисними тим, що за ними вони отримуватимуть клієнта-роботодавця, який відповідно до гарантій передбачених КЗпП буде забезпечувати їх роботою та оплатою в гранично-мінімальному розмірі. При цьому документ не звужуватиме свободи такого фрилансера співпрацювати з іншими роботодавцями чи клієнтами.

Щоб мінімізувати ризики зловживання роботодавцями своїми правами законодавець обмежив можливу кількість таких договорів у одного роботодавця не більше 10% загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець.

У разі перевищення роботодавцем цієї кількості передбачений штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. Такий самий штраф передбачається у випадку ведення роботодавцем недостовірного обліку робочого часу для працівників за договором з нефіксованим робочим часом.

Отже, трудове законодавство поповнилося новим інструментом для специфічного узгодження трудових відносин між певними учасниками таких відносин, що, на мою думку, матиме позитивний ефект як для роботодавців так і для фрилансерів.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло