Підтягнути допомогу: як законодавці пропонують перекрити брак коштів на АПК у 2023 році

Протягом двох місяців в Україні працює «зерновий коридор», яким українська аграрна продукція потрапляє до багатьох держав світу. Створений через війну, розв'язану росією проти України, він став рятувальним для галузі. Завдяки коридору стало можливим продати українське збіжжя за кордон й отримати кошти, що мають допомогти вижити українському АПК зараз і планувати посівну наступного року. Проте, оскільки галузь вразлива та на її розвиток впливає багато чинників, як-от погода, якість посівного матеріалу, вартість енергоносіїв і, звісно, війна, її додаткова підтримка може стати в пригоді. Але не наступного року, коли у держбюджет не було закладено таку підтримку. Чому так сталося Mind писав у матеріалі «З 2023 року державні дотації для АПК зійдуть нанівець. Новий формат грантів може виявитися ефективнішим, але реформа припала на найкритичніший для галузі час». З огляду на ситуацію та необхідність її вирішення народні обранці у вересні зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт №8025, що покликаний забезпечити необхідне фінансування галузі, але за рахунок донорських коштів. Яку ж альтернативу пропонують законодавці і чи може цей інструмент стати дієвим пояснила Mind керівник Адвокатського Бюро «Тетяни Даниленко», адвокатка Тетяна Даниленко.

Державна підтримка українського бізнесу у воєнний час є надзвичайно актуальною, оскільки саме від бізнесу залежить майбутнє не тільки нашої економіки, а й держави загалом. Тож перед українським урядом постали нові виклики й завдання, пов’язані із забезпеченням діяльності суб’єктів господарювання, фінансовою підтримкою підприємництва, зокрема сільськогосподарських товаровиробників, тощо.

Активні бойові дії в Україні назавжди закарбуються в нашій історії однією з найболючіших подій, а в економіці періодом найбільшого випробування. У довоєнний період український бізнес мав великі фінансові збитки, спричинені пандемією COVID-19, але їх не порівняти з тими колосальними збитками від повномасштабної війни, яка триває наразі в Україні.

Саме тому на законодавчому рівні активно напрацьовуються механізми щодо створення комфортних умов для розвитку бізнесу, який є фундаментальною основою економіки та головним джерелом надходження коштів у бюджет. Українська економіка від початку війни втратила близько 50% виробничих потужностей, які були розташовані на тимчасово окупованих територіях. На найвищому міжнародному рівні вже обговорюють наслідки російського вторгнення в Україну, зокрема, наслідки для глобальної продовольчої безпеки, оскільки в Україні постраждало виробництво зернових та інших основних харчових продуктів, а Україна, як відомо, входила в десяток найбільших експортерів сільськогосподарської продукції. Війна завдає величезних збитків бізнесу, всім категоріям і групам громадян, а також державі загалом.

Що передбачає законопроєкт?

Проаналізувавши ситуацію із загальною кількістю кредитів, які були видані в перші місяці війни, слід наголосити, що держава акумулює свої зусилля, допомагає бізнесу розвиватись і триматися на ринку в нинішніх умовах, знизивши відсоткову ставку за кредитами, а бізнес має бажання розвиватись і відновлювати свою діяльність. Найбільше кредитів було надано підприємствам, зайнятим у сфері сільського господарства, зокрема на посівну.

Він спрямований на визначення спеціальних механізмів державної підтримки сфери сільського господарства в умовах воєнного стану, дозволить компенсацію для аграріїв, зокрема тіла кредиту та страхування, і передбачає такі нововведення:

• залучення кредитів для будівництва експортної інфраструктури (ЖД-елеватори, авто, перевалки, мультимодальні комплекси тощо) – до 90% облікової ставки і до 50% тіла кредиту;
• страхування таких експортних об’єктів і часткова компенсація страховикам у разі знищення, внаслідок воєнних дій від 40% до 60% від загальної вартості страхового відшкодування;
• закупівлю зерновозів, причепів і зернових контейнерів; надання права ООН/ФАО бути організатором «мультимодальних перевезень» при експорті української агропродукції;
• запровадження державної підтримки в частині капітального будівництва експортної інфраструктури (шляхом субсидуванню частини плати та процентів за кредитами);
• запровадження державної підтримки в частині оновлення парку зерновозів, зернових контейнерів, обладнання з навантаження та розвантаження;
• запровадження страхування об’єктів зберігання або переробки сільськогосподарської продукції від ризиків у виді бойових і воєнних дій;
• механізм підтримки виробників вітчизняної техніки та обладнання (зерновози, причепи, контейнери), шляхом її закупівлі з наступним безоплатним наданням у користування сільгоспвиробникам. Після завершення воєнних дій така техніка буде повернута балансоутримувачу та зможе надаватися за договорами фінансового лізингу сільгоспвиробникам й надалі.

Які результати можуть дати нові правила ринку?

Такий тимчасовий механізм покликаний не тільки наповнити галузь новими зерновозами та причепами, а й забезпечити нові робочі місця для машинобудівних (вагонобудівних, суднобудівних) підприємств. У разі прийняття закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім підпункту 4 пункту ІV, який набере чинності з 1 січня 2024 року.

Уряд України цьогоріч об’єктивно оцінив побоювання українських аграріїв продовжувати посівні, проте ця програма гарантуватиме їм певну безпеку й впевненість у тому, що збитки, яких може завдати війна, будуть покриті.

Такі дії уряду в комплексі із вже запровадженими раніше законодавчими змінами на підтримку агросектору є цілком раціональними й враховують особливості кожного з видів бізнесу, створюють умови для його успішного відновлення та функціонування. За підтримки держави український бізнес сприятиме розвитку економіки країни й нарощуватиме спроможність держави до якнайшвидшої перемоги.