Йдуть на світло: як змінюється офісне життя в Києві з початком блекаутів

Йдуть на світло: як змінюється офісне життя в Києві з початком блекаутів

І як забезпечити роботу офісу чи торгового центру на «генераторі»

Йдуть на світло: як змінюється офісне життя в Києві з початком блекаутів
Фото: depositphotos.com

У пошуках світла та стабільного інтернету співробітники київських компаній, які працювали віддалено з початку війни, починають їздити в офіс. Якою ціною світло з’являється в офісах, скільки воно коштуватиме, як його заощадити та чи збережеться така тенденція, розповіла Mind член наглядової ради Forum Group Ірина Школьнік.

Знищення 40% української енергосистеми змінило устрій офісного життя столиці. Співробітники компаній, у пошуках можливості працювати та заробляти, залишають квартири та приїжджають в офіс.

Читати також: Готуємося до зими: що потрібно знати, щоб без втрат зустріти березень 2023 року

Як змінились запити орендарів?

Попит на приміщення, в яких є можливість працювати в блекаути, підвищився на 10–15%, а структура запиту орендарів значно змінилася.

До війни попит на офісні приміщення впав на фоні пандемії. Перші два місяці з початку повномасштабного вторгнення офіси були взагалі пустими. З 8 квітня, коли ЗСУ відбили російські війська з-під Києва, ділове життя у місті потроху почало відновлюватися, орендарі почали повертатись. Спочатку повернулись операційники аграріїв, за ними кол-центри. Вдома продовжували працювати IT. Все було помалу, хтось приїжджав забрати ноутбук чи документи, інші провести зустріч на кілька годин. Використовування офісів було мінімальним.

Та наприкінці літа в Київ повернулося багато людей, особливо жінок з дітьми, на вулицях столиці знов кипіло життя, ділова активність пожвавилася і вже у вересні близько 30–40% площ офісних приміщень активно використовувалося. Ділова активність продовжувала зростати до 10 жовтня – дня першої атаки на енергетичну інфраструктуру України.

Швидко зорієнтуватися в новій реальності довелося не тільки бізнесу, але й операторам комерційної нерухомості.

Запити орендарів змінилися. Тепер замість пошуку гарного приміщення за прийнятну ціну компанії найперше питають про автономне тепло, наявність генераторів, їх роботу, запаси води. Бізнес готовий платити на 10–20% більше середньої ринкової вартості заради гарантованої роботи. Багатьох не спиняє і те, що «генераторна» електроенергія майже вп'ятеро дорожча: на сьогодні від 24 грн/кВт без ПДВ.

Читати також: Перерозподіл ринку: постраждалі від обстрілів ТРЦ частково відбудовуються, але ставки в них падають

Як забезпечити роботу офісу на «генераторі»?

Ціна за кіловат енергії, виробленої генератором, нараховується за такою формулою: ціна дизельного палива, яке «з’їв» генератор, щоб виробити цей кіловат енергії, плюс ціна оренди генератора, поділена на кількість кіловат, яку виробляє генератор за період використання. Кількість виробленої електроенергії фіксується за допомогою лічильника на генераторі й пропорційно розподіляється між користувачами в бізнес-центрі.

Шалений попит на генератори зробив їх «граалем», за яким і сьогодні йде полювання. В перший же тиждень на ринку не залишилося нових генераторів за прийнятними цінами, а вартість вживаних чи менш якісних моделей злетіла в декілька разів. У пошуках варіантів ми зіштовхнулися з ситуаціями, які могли б здаватися смішними у звичайний час, та зараз від певних аспектів залежить робота цілих компаній.

Через місяць, шляхом непростих рішень, наші офісні будівлі забезпечені електрикою і на час блекаутів.

По-перше, працюють орендовані генератори, а по-друге, ми тимчасово «перепрофілювали» генератори, які призначалися для інших завдань. Генератори, які будуть власністю нашої компанії, приїдуть в Україну найближчим часом. Але придбати обладнання – це лише половина шляху.

Забезпечувати генератори пальним складно. Генератор за зміну споживає 870 літрів пального, привозити такий обсяг палива у каністрах, а потрібно 50 каністр – складно. А отже, потрібні бензовози та площі для зберігання. Проте великі оператори пального продають паливо партіями від 4 тонн.

Тепер наступне питання – де його зберігати? За законом ми можемо зберігати паливо лише у генераторі, а, отже, питання облаштування спеціальних баків для пожежонебезпечних речовин залишається відкритим на всьому ринку. У приватних розмовах менеджери операторів пального підтверджують, що мають значний запит на підвіз пального для генераторів, але для цього їм потрібно закупити та сертифікувати бензовози меншого об’єму.

Особисто нашим рішенням стало налагодження логістики. Коли немає дозволів та сертифікатів, є один вихід – розрахувати все так, що нову партію пального довозили якраз тоді, коли попередня партія майже закінчилась. Поки що це єдине рішення, яким ми користуємося.

Читати також: Купити генератор: які бувають, різниця між дизельним і бензиновим, порівняння, ціни та потужність

Як заощаджувати електроенергію?

Уже цього і наступного тижня орендарі отримають рахунки, і приємних цифр там не буде. Але зарадити цьому можуть самі ж підприємці, передусім звернувши увагу робітників на культуру споживання електроенергії.

Є міф, що для економії варто просто вимикати світло, але освітлення в структурі споживання – це тільки 15%.

Найбільше «тягнуть» комп’ютери, далі сервери та системи кондиціонування серверних кімнат, від чого, очевидно, відмовитись неможливо. Наступним пунктом йде кондиціонування загальних приміщень, і про це ми говоримо з нашими орендарями, адже із задухою чи, навпаки, недостатнім теплом варто боротися регулюванням опалення, а не кондиціонуванням.

Якщо  стабілізаційні відключення продовжаться, то офіси з автономним опаленням та електрикою не будуть стояти пустими, а ринок комерційної нерухомості й пов’язані з цим послуги очікує пожвавлення. Запитів на швидкий переїзд зараз побільшало. Своєю чергою, ми наразі маємо приблизно 30% вакантних площ, на частину з яких уже готуються заїхати компанії, бо без електрики більшість втрачає не лише гроші, а й саму можливість працювати.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло