Перевірки бізнесу: кого перевірятимуть контролюючі органи
І наскільки можуть розширитися їхні повноваження (ОНОВЛЕНО)

Кабінет Міністрів днями поновив позапланові перевірки бізнесу, щоб запобігти низці загроз, що негативно впливають на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини. Крім того, уряд таким рішенням опікується захистом навколишнього природного середовища й гарантуванням безпеки держави, а також виконанням міжнародних зобов’язань України. Кого перевірятимуть тепер контролюючі органи, розповіла Mind керівниця практики податкового та митного права, адвокатка АО «Вдовичен та партнери», к.ю.н. Марія Золотарьова.
Оновлено: Інфоприводом до цього матеріалу стала Постанова Кабінету міністрів 1363 від 6 грудня 2022 року, яка передбачає відновлення позапланових перевірок контролюючих органів, але за винятком податкових перевірок. Натомість у матеріалі мова йде саме про податкові перевірки, регулювання яких також зазнало змін, але раніше за появу зазначеної Постанови Кабінету міністрів. Оскільки ж тема податкових перевірок також може бути корисною бізнесу, просимо звернути увагу на ці відмінності у матеріалі під час аналізу актуального законодавства у цій сфері.
Протягом дії воєнного стану спостерігаємо поступове відновлення контрольно-перевірочної роботи податкових органів. Спочатку, у березні 2022 року, запроваджено повний мораторій на податкові перевірки, потім поступово робляться винятки з нього для деяких позапланових податкових перевірок.
Спрощено можна було пояснити логіку законодавця так – війна війною, але бюджет пустий. Необхідно поповнювати його завдяки податковим перевіркам, що є простішими з точки зору їхнього виконання та адміністрування, а також перевіряти бізнес у сфері обігу підакцизних товарів, де і прибутки вищі, і порушень значно більше через надмірну урегульованість.
Як наслідок, станом на 1 листопада 2022 року було дозволено такі види податкових перевірок під час воєнного стану:
- фактичні перевірки;
- камеральні перевірки;
- документальні податкові перевірки на звернення платників податків;
- документальні позапланові перевірки щодо дотримання строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
У подальшому законом України від 3 листопада 2022 року № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» ухвалено чергові зміни щодо збільшення списку дозволених позапланових податкових перевірок.
Але тепер «на кону» більші ставки, держава розраховує на значні надходження від більш складних за своїм алгоритмом проведення податкових перевірок середнього та великого бізнесу, зокрема й нерезидентів.
Умовно розширення списку позапланових податкових перевірок внаслідок ухвалення наведеного закону можна представити блоками з посиланням на нормативні підстави, передбачені Податковим кодексом України.
Що очікує на ТЦО?
І. Перевірки, пов’язані із трансфертним ціноутворення (ТЦО):
- пп. 78.1.2 – у частині контролю за трансфертним ціноутворенням;
- пп. 78.1.14 – у разі отримання документально підтвердженої інформації та даних, що свідчать про невідповідність (порушення) умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»;
- пп. 78.1.15. – у разі неподання платником податків або подання з порушеннями у звіті про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або в разі встановлення порушень під час моніторингу таких документів;
- пп. 78.1.16 – перевірка стосовно трансфертного ціноутворення відповідно до п.39.4. ст.39 ПКУ
На які перевірки очікувати нерезидентам?
ІІ. Перевірки постійних представництв нерезидентів та нерезидентів, що здійснюють господарську діяльність без обов’язкової реєстрації їх постійних представництв:
- пп. 78.1.1.22 – у разі отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво без взяття на податковий облік;
- абз. 3 пп. 69.2. підр. 10 розд. ХХ – документальні перевірки юросіб або інших нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, представництв нерезидентів.
Також Законом № 2719 поновлено низку позапланових перевірок, які, припускаємо, «випустили з уваги» під час ухвалення попередніх змін щодо розширення списку податкових перевірок. Зокрема, дозволивши проведення фактичних, камеральних та низки позапланових перевірок, залишили відкритим питання, як податковому органу перевірити доводи, викладені в запереченнях на акти перевірок або в скаргах на податкові повідомлення-рішення.
А отже, до переліку винятків із мораторію на податкові перевірки включено такі позапланові перевірки:
- Пп. 78.1.5. – у разі якщо платником податків подано заперечення до акту перевірки або скаргу на податкові повідомлення-рішення.
- Пп. 78.1.12. – перевірки за результатами здійснення ДПС України контролю за діями або бездіяльністю податкових органів нижчого рівня під час здійснення податкового контролю.
- Також передбачено, що документальні позапланові перевірки з підстав, визначених підпунктами 78.1.5, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16 п.78.1. ст.78 ПКУ, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, поновлюються на невикористаний строк.
Що маємо в підсумку?
Законодавець ще не наважується на відновлення планових податкових перевірок. Вочевидь, ще не на часі.
Наприклад, досі не затверджено перелік територій, на яких ведуться або велися бойові дії, для застосування податкових полегшень бізнесу.
Отже, мають намір максимально використати для поповнення державного бюджету потенціал позапланових податкових перевірок середнього та великого бізнесу.
Мораторій на штрафи, застосовані за результатами таких позапланових податкових перевірок, не діє, крім підтвердження обставин форс-мажору або підтвердження платником неможливості виконати ним свої податкові обов’язки. Останнє так собі можливість, яку досить часто буде необхідно платнику ще «відстоювати та відвойовувати» у суді. Але це зовсім інша історія…
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.