Підхід до перевірок бізнесу змінюється: плюси та мінуси нового закону про держнагляд

Під час воєнного стану більшість заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності поставлено «на паузу» і це цілком виправдано. Проте рано чи пізно вони повернуться, адже це складова забезпечення життєздатності державного механізму.

Водночас ні для кого не новина, що на сьогодні система держнагляду потребує свого оновлення, оскільки не відповідає, зокрема, сучасним європейським стандартам побудови відносин держави та бізнесу, до яких прагне Україна. І саме про таку трансформацію йшлося у пояснювальній записці до підписаного президентом 21 квітня закону «Про основні засади державного нагляду (контролю)».

Ініціатори документу раніше зазначали, що із його реалізацією система держнагляду і контролю перейде до ризик-орієнтованого підходу, кількість формальних і надмірних перевірок скоротиться, а регуляторне навантаження на бізнес знизиться. Чи так це насправді та чи є шанс у нового закону змінити життя підприємців у цьому аспекті на краще, Mind розповіла Марія Золотарьова, к.ю.н., керівниця практики податкового та митного права, адвокатка АО «Вдовичен та партнери».

Експертка проаналізувала положення акту, що є частиною виконання зобов’язань України перед Європейським Союзом у межах програми Ukraine Facility та Плану України, та поділилася з редакцією своїми висновками.

Ціна питання. Підписаний президентом України закон «Про основні засади державного нагляду (контролю)» №4840-ІХ від 08.04.2026 (далі – Закон набуде чинності лише після завершення дії воєнного стану.  А отже у найближчий час реалізація його норм не потребуватиме додаткового фінансування. Водночас, як вбачається із пояснювальної записки, підготовленої у 2025 році, було передбачено, що загальна вартість публічної послуги з формування та реалізації даного акту буде коштувати, по роках: 17 млн 841,658 тис. грн  у 2026 році, 35 млн 683,317 тис. грн – у 2027-му та 53 млн 524,975 тис. грн – у 2028-му.

Зміст. Зупинимось на тих новаціях Закону, які можна відзначити, на наш погляд, як істотні і які відсутні у чинному законі «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007.

Що нового передбачається законом №4840-ІХ?

1. Запровадження добровільного аудиту діяльності суб’єкта господарювання. Його суть в тому, що аудитор у сфері державного нагляду (контролю) або безпосередньо орган держнагляду (контролю) аналізують поточний стан діяльності суб’єкта господарювання у відповідній сфері, виявляють або не виявляють порушення і надають рекомендації як їх виправити, не застосовуючи при цьому санкції та заходи реагування. Проводиться аудит на договірній основі за плату або безкоштовно у встановлених Законом випадках. Головна цінність аудиту для бізнесу (крім того, щоб розуміти поточний стан справ) – це відтермінування у часі можливих перевірок відповідних органів.

2. Створення інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю). І тут доцільно зробити акцент саме на комунікаційній складовій такої системи. Передбачається, що суб’єкт господарювання може в межах цієї системи мати свій особистий електронний кабінет та здійснювати обмін інформацією із відповідним органом державного нагляду (контролю).

3. Диференціація строків здійснення планових та позапланових заходів державного нагляду в залежності від ступеня ризику суб’єкта господарювання.

4. Вирішення конкретних процедурних питань, пов’язаних із перевірками і забезпеченням в них участі суб’єкта господарювання або її уповноваженої особи. Передбачається, що керівник юридичної особи, фізична особа – підприємець або уповноважена особа суб’єкта господарювання повинні прибути на місце здійснення заходів державного нагляду (контролю) протягом чотирьох годин з моменту прибуття посадових осіб відповідного органу за місцезнаходженням суб’єкта господарювання. У разі здійснення зазначених заходів у приміщенні органу держнагляду (контролю) такі заходи у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися за відсутності суб’єкта господарювання (керівника юридичної особи чи ФОПа) або уповноваженої ним особи за умови, що він був повідомлений про початок здійснення таких заходів.

5. Доповнення переліку підстав для проведення позапланового заходу новими підставами:

• виявленням в документах, що подаються суб’єктом господарювання до органу ліцензування інформації, що свідчить про недотримання ним ліцензійних умов;
• виявленням в державних інформаційних ресурсах інформації, що не узгоджується із інформацією, яка подається суб’єктом господарювання до органу державного нагляду (контролю) відповідно до вимог закону.

6. Окремі повноваження органів державного нагляду (контролю) звертатись із позовом про:

• вжиття заходів реагування, зокрема щодо тимчасового повного або часткового припинення (зупинення) виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, використання земельних ділянок, експлуатації територій, будинків, будівель, споруд та їх частин, машин та механізмів, надання послуг суб’єктом господарювання у випадку, якщо під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) виявлено порушення, які створюють загрозу для життя і здоров’я людини, навколишнього природного середовища. Відповідна адміністративна справа має бути розглянута судом протягом 3 робочих днів з дати відкриття провадження;
• зобов’язання суб’єкта господарювання допустити посадових осіб органів державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю).

7. Дворівнева система адміністративного оскарження рішень органів державного нагляду (контролю), дій чи бездіяльності їх посадових та службових осіб.

Перший рівень. Відповідно до Закону суб’єкт господарювання має право оскаржити рішення органу державного нагляду (контролю), дії чи бездіяльність його посадових та службових осіб до органу державного нагляду (контролю) у відповідній сфері або до спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю) та/або до суду. При кожному органі держнагляду (контролю) має бути створена Рада з питань державного нагляду (контролю), як консультативно-дорадчий орган, що складається на паритетних засадах із представників цього органу та представників громадських організацій, суб’єктів господарювання та їх об’єднань, наукових установ.

Якщо скарга суб’єкта господарювання не підлягає задоволенню відповідним органом державного нагляду (контролю), така скарга передається на розгляд відповідної Ради. Рішення Ради має рекомендаційний характер і є обов’язковим для розгляду керівником відповідного органу.

Другий рівень. Суб’єкт господарювання має право звернутися зі скаргою на рішення органу державного нагляду (контролю), дії чи бездіяльність його посадових та службових осіб до спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю), якщо він попередньо звертався з такою скаргою до відповідного органу держнагляду і отримав відмову у задоволенні скарги або скаргу задоволено частково.

При цьому при спеціально уповноваженому органі має бути створення Рада з питань державного нагляду (контролю), що також складається на паритетних засадах із представників спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю) та представників громадських організацій, суб’єктів господарювання та їх об’єднань. Така Рада є постійно діючим колегіальним органом, рішення якого є обов’язковими для розгляду таким спеціально уповноваженим органом. За результатами розгляду рішень Ради при спеціально уповноваженому органі останній видає розпорядження щодо вирішення скарги по суті.

Яка позиція юристів?

Одразу відзначимо, що діючий закон про державний нагляд (контроль) є застарілим, зокрема, не відповідає законодавству з питань адміністративної процедури. А отже зміни в правовому регулюванні потрібні. Проте, як говориться, «диявол ховається в дрібницях». Тому, окрім загального позитивного висновку щодо необхідності прийняття Закону, висловимо доволі скептичну думку щодо вирішення проблеми необґрунтованого тиску на бізнес під час її реалізації.

А отже стара практика «тиску перевірками» може зберегтись і після закінчення воєнного стану і про ефективну правову реформу тут мова скоріш за все йти не буде.

Чого чекати, якщо закон буде реалізований на практиці? 

На нашу думку, введення закону в дію означатиме, що у найближчі місяці варто буде очікувати:

• розробку та пілотний запуск інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю);
• організаційно-правові заходи щодо створення органами державного нагляду (контролю) Рад з питань державного нагляду (контролю);
• прийняття нормативно-правових актів підзаконного характеру, спрямованих на імплементацію норм про аудит стану діяльності суб’єкта господарювання.

Хто буде в плюсі?

Бізнес – через спрощення комунікації із органами державного нагляду (контролю), обмеження у строках перевірок, додаткові можливості для адміністративного оскарження, проведення аудиту стану господарської діяльності тощо.

Органи державного нагляду (контролю) – через розширення підстав для проведення заходів державного нагляду (контролю), більшу дискреція у відповідних питаннях, ширші повноваження, короткі строки розгляду судами судових справ за їх зверненнями тощо.

Хто буде в мінусі?

Цікаво, але той же бізнес. У випадку, якщо проблемні питання у сфері державного нагляду (контролю), про що мова йшла вище, не будуть вирішені.

То зміни на краще чи на гірше? Остаточні висновки юриста

Закон не можна назвати кардинальною правовою реформою, він є, скоріш, модернізацією чинного правового регулювання. Його можна охарактеризувати як «апгрейд» існуючої моделі державного нагляду (контролю), а не як кардинальну зміну філософії контролю.

Ключова проблема Закону полягає не у формальних механізмах, а у відсутності ефективної відповідальності органів держнагляду (контролю). А отже існує високий ризик збереження практики «тиску перевірками», оскільки:

• дискреція органів контролю розширюється;
• формулювання підстав для перевірок залишаються досить широкими;
• процесуальні гарантії бізнесу не є достатньо сильними.

Без ефективної відповідальності відповідних держорганів навіть найкращі процедурні гарантії можуть залишитися декларативними.