Оподаткування цифрових доходів і ПДВ для спрощенців: погляд юриста на нову спробу уряду змінити «правила гри»
Про що чергові податкові новації Мінфіну та чого чекати в найближчі місяці, якщо відповідний законопроєкт буде реалізований?
Міжнародний валютний фонд ставить чіткі вимоги кардинальних змін у податковій системі України, і відповідний меморандум про досягнуті домовленості вже підписано. Держбюджет, який формується переважно з податкових надходжень, «порожній», а витрати на боротьбу з воєнною агресією росії – занадто високі.
Постає питання, як збільшити дохідну частину бюджету? Існує принаймні два варіанти: збільшити розмір податків або ж охопити оподаткуванням той сегмент, який раніше був «у тіні». Це й намагається зробити уряд, розробивши новий пакет податкових змін – проєкт поправок до Податкового кодексу та закону «Про банки та банківську діяльність».
Чим може закінчитися чергова спроба Мінфіну виконати податкові вимоги МВФ та стягнути більше податків до бюджету, спеціально для Mind проаналізувала Марія Золотарьова, к.ю.н., керівниця практики податкового та митного права, адвокатка АО «Вдовичен та партнери».
Проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, оподаткування операцій електронної торгівлі та забезпечення рівності платників податків в оподаткуванні податком на додану вартість» (далі – законопроєкт) було оприлюднено на сайті Міністерства фінансів України 19.03.2026. Станом на сьогодні цей законопроєкт парламентом не розглядався. Його розгляд очікується найближчим часом.
Ціна питання. Як вбачається з пояснювальної записки до законопроєкту, реалізація його норм не потребуватиме додаткового фінансування з Держбюджету України у 2026 році. Водночас, на думку авторів, його ухвалення дозволить додатково залучити до бюджету податкові надходження в сумі приблизно 60 млрд грн в розрахунку на рік і запобігти втратам надходжень до нього військового збору. Зауважимо, що, згідно з офіційними даними, за січень і лютий 2026 року забезпечено надходження тільки податку з доходів фізичних осіб на суму понад 101,6 млрд грн.
Зміст. Законопроєкт є реалізацією, по суті, п. 21 додатку до Меморандуму про економічну та фінансову політику з МВФ від 13.02.2026, що містить низку положень, які розглянемо більш детально нижче.
Оподаткування цифрових платформ
Основні меседжі тут такі.
По-перше, практична імплементація багатосторонньої DPI-угоди, розробленої Організацією економічного співробітництва та розвитку, що дозволяє обмінюватися податковою інформацією про отримані доходи на цифрових платформах (наприклад, OLX, Amazon, eBay, Etsy, Upwork, Freelancer, Fiverr, Uber, Bolt, Glovo, Patreon, OnlyFans тощо).
Для цього на цифрові платформи покладено обов’язок подавати до податкового органу звіти про користувачів цифрових платформ та суму отриманих доходів. Станом на кінець 2025 року сторонами DPI-угоди стали 33 юрисдикції (у тому числі і переважна більшість держав – членів ЄС).
По-друге, запровадження оподаткування доходів, отриманих за допомогою цифрових платформ. Для фізичних осіб, які не зареєстровані ФОПами або самозайнятими особами, пропонуються два варіанти оподаткування таких доходів:
1. Пільговий режим
Загальне податкове навантаження тут становитиме 10%: 5% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і 5% військового збору. Щоб скористатися цим режимом, потрібно виконати декілька умов:
- річна виручка не перевищує 834 МЗП (2026 року це 8 647 000 грн);
- мати окремий банківський рахунок для отримання таких доходів і повідомити цифрову платформу про наявність такого рахунку;
- надати згоду на розкриття банком банківської таємниці (даних про трансакції, призначення платежів, даних про платників) стосовно рахунку, призначеного для отримання доходів від цифрових платформ;
- не мати найманих працівників, не реалізовувати підакцизні товари та не належати до підсанкційних осіб.
2. Стандартний режим
Передбачає загальну ставку податку 23%: 18% ПДФО та 5% військового збору. Застосовується за відсутності умов для застосування пільгового режиму та в разі, якщо цифрова платформа не перебуває на обліку в податковому органі та/або не виконує функцій податкового агента.
Варто зазначити: якщо фізична особа здійснила за рік через цифрову платформу не більше 30 продажів на суму не більше 2000 євро, то такі доходи фактично звільняються від оподаткування.
Наголосімо, що такі податкові режими не означають введення нового податку, а являють собою, по суті, нову модель оподаткування та звітування. Наразі фізична особа зобов’язана самостійно подавати декларацію та сплачувати 18% ПДФО та 5% військового збору. За новим підходом, при дотримання умов платформа може стати податковим агентом і самостійно стягувати податки.
Скасування пільги на безмитне ввезення посилок невеликої вартості
Законопроєкт усуває звільнення від оподаткування імпорту поштових відправлень вартістю до 150 євро. Пропонується звільнення від оподаткування операцій із ввезення на митну територію України товарів фізичними особами для особистого або сімейного користування, сумарна вартість яких не перевищує 45 євро.
Скасування звільнення від ПДВ для спрощенців
Зробити це планується шляхом запровадження з 1 січня 2027 року обов’язкової реєстрації як платника ПДВ платників податків, які користуються спрощеною системою оподаткування, з оборотом, що перевищує загальну граничну суму реєстрації платників ПДВ.
Автоматичний перехід запроваджено для платників єдиного податку з доходами понад 4 млн грн на сплату ПДВ.
Логіка ініціаторів законопроєкту щодо такого переходу така. З 01.01.2027, у разі якщо дохід платників єдиного податку перевищує 4 млн грн, вони мають ставати платниками ПДВ.
Стосовно спрощенців, що вели діяльність до 01.01.2027, то їхня реєстрація платниками такого податку відбувається автоматично з 01.01.2027 за умови, якщо за 2025 рік і I–III квартали 2026 року їх задекларований дохід перевищує зазначену вище суму. Надалі, якщо дохід платника єдиного податку за 2026 рік (IV квартал 2026 року) буде меншим за 4 млн грн, така автоматична реєстрація анулюється.
Зазначимо: якщо з платниками єдиного податку 3 групи такий перехід може означати зміну ставки єдиного податку з 5% до 3%, то що робити із платниками другої групи, які можуть мати дохід понад 4 млн грн, наразі законопроєкт точної відповіді не надає.
Пропонується запровадження так званого перехідного періоду протягом I кварталу 2027 року, під час якого «новозареєстрованими» платниками ПДВ податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються, і звітність із цього податку не подається. З II кварталу 2027 року все відбуватиметься у звичайному порядку.
Окремо слід зазначити, що законопроєктом пропонується зробити військовий збір «постійним», без прив’язки до дії воєнного стану.
Що про ці новації думають юристи?
Є всі шанси того, що законопроєкт буде врешті ухвалений Верховною Радою. Необхідність оподаткування цифрового сектору є глобальним трендом сучасності. Водночас не варто забувати й про ризики невиконання вимог МВФ, від якого Україна суттєво залежить.
Можна зазначити позитивні аспекти проєкту:
- відповідність міжнародним стандартам необхідності справедливого оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи;
- цифрові платформи можуть виступати податковими агентами й звітувати, тим самим спрощуючи адміністрування податків для отримувачів доходів;
- пільговий режим 10% від доходу, що не перевищує 8,6 млн грн, без необхідності реєструватися ФОП (це невелике, порівняно з іншими режимами оподаткування, податкове навантаження).
Щодо негативної оцінки. Для бізнесу в нашій країні адміністрування ПДВ (особливо реєстрація податкових накладних) і «головний біль» – це рівнозначні поняття. А отже, ПДВ для малого та середнього бізнесу – це не лише збільшення податкового навантаження, підвищення вартості їхніх товарів, робіт та/або послуг, але й додаткові витрати на ведення податкового обліку та складнощі в адмініструванні такого податку.
Чого ж чекати в найближчі місяці, якщо законопроєкт буде реалізований?
Прогнози такі:
- кількість ФОП із доходами менше 4 млн грн зросте;
- перебудуються схеми «дроблення бізнесу» з урахуванням нових змін щодо запровадження ПДВ;
- подорожчають товари, роботи, послуги для кінцевих споживачів;
- «закриються» деякі цифрові платформи в Україні або, можливо, скоротиться їхня діяльність;
- виникнуть проблемні питання щодо податкового обліку цифрових платформ і визначення суми отриманих доходів;
- з'являться нові банківські правила щодо відкриття рахунків для обліку доходів, отриманих через цифрові платформи.
Хто буде в плюсі
Бюджет, що очікує на додаткові податкові надходження.
Держава, що виконає податкові вимоги МВФ.
Хто буде в мінусі
Кінцеві споживачі товарів, робіт, послуг платників єдиного податку, які будуть змушені платити більше через запровадження ПДВ.
Цифрові платформи, на які покладаються нові вимоги як на податкових агентів, нова відповідальність за невиконання таких вимог і які можуть бути не готовими до таких змін.
Отримувачі доходів через цифрові платформи, які мають сплачувати додаткові податки, та банківська таємниця окремих рахунків яких буде підлягати розкриттю.
Ще трохи висновків
Законопроєкт забезпечує, з одного боку, справедливе оподаткування цифрових доходів і відповідність міжнародним стандартам, з іншого – збільшує податкове навантаження для малого та середнього бізнесу й кінцевих споживачів в умовах воєнного стану, що триває понад чотири роки.
Основні виграші від можливих податкових новацій матиме бюджет і держава, а основні втрати – користувачі платформ і пересічні громадяни, які платитимуть більше.
Водночас, зважаючи на підхід, що існує, як розкриття банківської таємниці, так і автоматичний обмін інформацією для отримувачів доходів через цифрові платформи можуть створити необґрунтований ризик претензій податкових та/або правоохоронних органів, а для «новозареєстрованих» платників ПДВ – посилення податкового контролю.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
