Тренди благодійності: як будуть донатити 2023-го
І як працюють благодійні геймерські турніри та збори донатів у метавсесвіті
Протягом останніх 10 місяців благодійність в Україні вийшла на новий рівень. З одного боку, українські волонтери та благодійники швидко подорослішали й масштабувалися. З іншого – стало більш зрілими саме суспільство та бізнес, які долучалися до масштабних проєктів у лічені години. Попри ракетні обстріли й блекаути українські благодійні збори задавали й підвищували планку у фандрейзингу, охопленнях, інтеграції технологій та інноваційних сервісів у свої процеси.
2023-го залученість технологій у благодійні кампанії продовжиться, як і збільшиться спектр інструментів для регулярної взаємодії зі своєю аудиторією. Якими будуть charity-тренди наступного року та що із цього буде релевантним для українського благодійного сегмента, розповіла Mind директорка благодійного фонду «МХП – Громаді» Тетяна Волочай.
Помолодшання благодійників
Останні кілька років спостерігається молодшання тих, хто готовий регулярно донатити. Це може сприйматися як факт, але насправді молодша цільова аудиторія – це інша взаємодія з нею.
Нове покоління благодійників має інше сприйняття філантропії. У розумінні міленіалів та покоління Z це не тільки фінансова підтримка, а й докладання власного часу й талантів, аби зробити світ кращим.
Про це йдеться в дослідженні Фонду Фіделіті: міленіалам важливо не лише задонатити, отримати подяку та прозорий звіт – вони хочуть бути активними учасниками процесу, які безпосередньо причетні до змін.
Мало того, на відміну від подяк, гучних подій, іншого роду «вшанування» благодійників більшість молодших благодійників не прагнуть такого визнання, а отже, це потрібно врахувати при організації проєктів, висвітленні та комунікації отриманих результатів. Молодша аудиторія любить персональний підхід і розуміння конкретного проєкту.
В Україні цей тренд також присутній: ми в нашому благодійному фонді спостерігали, що саме аудиторія 20–45 років активно почала волонтерити по різних напрямах із початком повномасштабної війни. Відновлення помешкань, розбір завалів, допомога тваринам, організація локального бізнесу, толоки, підтримка продовольчої безпеки – кожен знаходив шлях і можливість трансформувати свій досвід і навички в допомогу.
Мультиканальність взаємодії з цільовою аудиторією
Цей тренд став продовженням попереднього. Оскільки основна аудиторія – це міленіали й зумери, способи взаємодії з ними теж різні й багатоканальні. Тож наступного року спостерігатимемо ще більшу інтеграцію благодійних кампаній в Instagram, TikTok, подкасти.
55% так званих зумерів користується смартфоном понад 5 годин на день. Однак при цьому 73% використовують гаджети для текстового спілкування. Водночас, згідно з різними дослідженнями, вони люблять розваги та інтерактивний контент.
Тобто ми маємо такі вихідні дані: одна із цільових аудиторій благодійних фондів і фандрейзенгових кампаній – молодь, яка любить відео, меми, гіфки, але при цьому надає перевагу текстовим повідомленням.
Водночас ця аудиторія заробляє не так багато, щоб донатити на постійній основі або великі суми. Зате готова долучатися «руками». Розуміючи це, можна вибудовувати окрему стратегію взаємодії саме із зумерами.
Інша не менш важлива аудиторія – міленіали. Вони читають твіттер, фейсбук, дивляться YouTube і слухають подкасти. А ще мають власний бізнес або вже працюють на керівних посадах і хочуть бачити не просто роботу того чи іншого фонду, а й експертизу його команди. Для цього може підійти додатково LinkedIn.
Тобто наступного року все більше кампаній благодійників будуть багатоканальними. І в Stories, і в TikTok спостерігатимемо, як нам розповідають про окремі проєкти, людей, виклики, так і просять задонатити. Усе це виливається в наступний тренд.
Багатоканальність пожертв
Цифрові гаманці. З початку пандемії зросла частка онлайн-оплат. Наприклад, дослідження американської фандрейзингової платформи показує, що 47% донорів старші 60 років надсилали платежі онлайн. А загальна частка онлайн-оплат 2020-го зросла на 21% щодо попереднього року.
Якщо ж апелювати до першого тренду, то можливість цифрових пожертв суттєво підвищує кількість людей, готових задонатити.
Покоління Z і міленіали хочуть, аби благодійність була не складнішою за купівлю товару в онлайн-магазині. Тому можливість перерахувати кошти через Apple Pay, Venmo, PayPal чи GooglePay пришвидшує в кілька разів благодійні збори. Такі дані наводять як Apple Pay, так і GooglePay – користувачі цих сервісів звикли й готові донатити через цифрові гаманці.
В Україні цей тренд просто «вистрелив» з кінця лютого. Щоб зібрати кошти, волонтери відкривали рахунки від різних банків, до PayPal, Patreon, залучали краудфандингові платформи. Ми це побачили на власному досвіді, коли робили кілька масштабних зборів: просто одним розрахунковим рахунком чи номером картки не обійтися – тож дали людям різні можливості задонатити, і це принесло гарні результати.
Криптовалюта. У США пожертви в криптовалюті називають smarter charity. І їхня кількість збільшується рекордними темпами щороку. Так, 2022-го донорські внески цифрових активів, як-от біткоїни, в усьому світі зросли майже в 12 разів порівняно з попереднім роком (2021-го благодійники задонатили в біткоїнах понад $330 млн).
Зростанню донатів у криптовалюті «посприяла» і війна в Україні. Ще 2018 року запрацювала платформа The Giving Block. З її допомогою некомерційні та благодійні організації можуть акумулювати різні криптовалюти й скеровувати їх на важливі проєкти.
Цьогоріч через цю платформу можна донатити біткоїни, Ethereum чи іншу криптовалюту перевіреним фондам, які працюють в Україні: Direct Relief чи Save the Children. Реєструються на платформі або створюють власні криптогаманці й інші фонди. Війна з шаленою швидкістю ввела Україну в цей світовий контекст – використання криптовалюти для благодійності. Наступного року це без сумніву продовжиться, оптимізується й масштабується.
Метавсесвіт, NFT та геймерські турніри
Одним із трендів також буде продовження переходу активностей у віртуальний світ. Благодійні концерти в метавсесвіті, благодійні розпродажі NFT-експонатів, світові геймерські турніри.
«Повз відчинене вікно в моєму будинку під Києвом, де я мешкав, о 5 годині пролетіла одна з перших російських ракет», – слова із сайту 15-річного школяра Олександра, який з 1 червня стартував із благодійним аукціоном Ukraine war chronicle.
З 24 лютого він малював цифрові малюнки про важливі події війни. Згодом вирішив перетворити їх на NFT-ілюстрації та влаштувати онлайн-аукціон. Отримані кошти хлопець передав на лікування дітей Київської області, які постраждали від війни.
Паралельно з проєктом Олександра запустилося ще кілька аукціонів з NFT-роботами. У такий спосіб агенції, благодійні фонди та окремі волонтери привертали увагу до війни в Україні та зуміли знайти нові шляхи для донатів на благодійність. Так 2018-го зробили й організатори наймасштабнішого світового геймерського турніру Gamers without borders.
Турнір, призовий фонд якого зріс із $10 млн до $30 млн, щороку проводиться в кілька етапів. Найсильніші кіберкоманди світу змагаються за головний приз, який потім жертвують за власним вибором одній із міжнародних благодійних організацій.
Україна входить до десятки найсильніших команд світу. А українські кіберспортсмени заробили для благодійності по кілька мільйонів доларів кожен. Тож наступного року тренд на співпрацю з кіберспортсменами й організація схожих благодійних турнірів лише зростатиме. Як збільшиться й залученість у соціальні проєкти віртуальних інфлюенсерів: від Ліл Мікели чи Хацуне Міку у світі до Astra Starr в Україні.
Мерч у метавсесвіті, івенти з доповненою реальністю – благодійність 2023-го буде усе більше освоювати ще цей сектор.
За останні роки благодійність в Україні та світі переживає справжній бум свого розвитку. Причому ріст не лише кількісний, а і якісний. Українські благодійники навчилися не лише використовувати кошти своїх фондів, а й системно їх залучати як від локальних донорів, так і з-за кордону. Тенденція до масштабування та серйознішання благодійної діяльності в Україні буде зберігатися і 2023 року. При чому Україна буде локомотивом, який задаватиме планку по різних секторах.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
