Благодійність-2024: 5 трендів у цій сфері в Україні
Рік виборів, цифровізація, дефіцит людського ресурсу
Благодійних організацій в Україні суттєво побільшало від початку повномасштабного вторгнення рф – їхня кількість зросла на 74%. Таке зростання підтверджує, що благодійність стає трендом у країні, де триває війна. Втім і благодійність має свої напрями для зростання та розвитку. Про 5 трендів у сфері благодійності розповіла Mind директорка Благодійного фонду «МХП-Громаді» Тетяна Волочай.
Щороку перед кожним наступним роком ми сміємося з жартів, що ось цей рік був справді найважчим. А потім за рік згадуємо попередній і кажемо: та той рік ще нічого. Схоже – з прогнозами й трендами. Щороку для кожної з галузей збільшується кількість викликів. Не є винятком і сфера благодійності. 2024-го ми будемо борсатися в інформаційному шумі, намагаючись достукатися до іноземних донорів та інвесторів під час низки виборів у 70 країнах, будемо змагатися за гарних фахівців, які визначатимуть якість наших проєктів, і продовжимо далі задавати тренди в цифровізації та залученні коштів.
Читайте також: Світ чекає: глобальні події, варті уваги у 2024 році
1. Тотальна цифровізація
Насамперед це стосується платежів.Так-так, для Європи та США переведення платежів у «цифру» – тренд 2024 року, який тягнеться ще з ковідного 2020-го. Американська фінтех-компанія FIS, яка пропонує технологічні рішення для фінансової системи та платежів із 1968-го, щороку публікує звіт із трендами та поточною ситуацією на ринку. Так от, згідно з фінансовим звітом за 2023-й, цьогоріч у світі з обігу вийде $2 трлн готівки. А в Північній Америці, за прогнозами, 2024 року готівка становитиме лише 8,7% усіх трансакцій. Отже, на цей тренд реагуватимуть і великі благодійні організації. А для менших радять покрокові інструкції: створити QR-коди, які б вели на сторінку з оплатами, під’єднати оплати до додатка тощо.
В Україні через військові дії та часті ракетні обстріли ми не можемо повністю відмовитися від готівки. Деокуповані чи прифронтові регіони банально не мають регулярного доступу до електрики, а значит, там не працюють термінали, банки не проводять операції тощо. Пам’ятаю, як наша команда в Херсоні відразу після деокупації, відвозивши допомогу, не могла придбати чай і продукти в місті, бо взяла замало готівки.
Однак донати в Україні – це якраз про цифрові перекази. Торік я писала про диверсифікацію каналів для платежів і сьогодні ми бачимо, що саме в цьому напрямі можемо самі диктувати тренди.
Наші «банки», перекази за реквізитами, можливість ставити у своїх банківських додатках щомісячні відрахування, швидкість переведення коштів з одного рахунка на інший – усе це виводить благодійність на новий рівень. Ми донатимо з підвалів і укриттів, купуючи паливо чи каву – наші платежі в будь-який спосіб летять до тих, кому це потрібно, бо в нас для цього є шалена мотивація.
Читайте також: Жахливіші, ніж війна: WEF назвав головні ризики 2024 року
2. Однорангові збори
Цей тренд якраз збігся зі світовим і продовжує попередній. Однорангові збори ми всі спостерігаємо й до частини долучаємося, коли певний фонд чи проєкт розбиває велику суму, яку потрібно зібрати між амбасадорами цього збору, і люди самі в той чи інший спосіб фандрейзять кошти. Особливість та ефективність таких зборів у тому, що проєкт:
- суттєво розширює кількість прихильників;
- отримує нових донорів;
- збільшує кількість донатів від одних і тих же людей.
Приміром, людина побачила, що відомий співак збирає 100 000 грн на «Повернись живим» – і задонатила, а потім бачить, що на цей же збір, але вже меншу суму збирає її колега – і теж донатить. Окрім того, це стимулює людей брати більшу відповідальність на себе, а також дає чітке розуміння свого вкладу в перемогу та в комплексі з іншими має масштабний результат. Тому цей тренд як в Україні, так й у світі, стовідсотково залишиться та буде актуальним увесь наступний рік.
Читайте також: Чи є майбутнє в України: попередні підсумки 2023 та прогнози на 2024 рік
3. Помолодшання потенційних донорів
Про цей тренд ми теж говорили торік: представники молодого покоління готові донатити, але їм важливі цінність проєкту, дотичність до нього, власне залучення. Тому ми й спостерігали 2023-го низку благодійних кампаній, які були спрямовані саме на переживання того чи іншого досвіду.
Наприклад, у межах кампанії Bathtub Creative іноземців з усього світу закликали попрацювати один день у ванній, а враження про цей досвід викласти під хештегом #WorkFromTubDay. За кожну власну історію американська рекламна агенція робила донати на засоби гігієни для звільнених громад Херсонщини. Схожих кейсів більшає: від імерсивних виставок про наслідки війни до театралізованих перфомансів, де акторами стають самі глядачі.
Такі історії значно краще спрацьовують на донорів (як фізичних осіб, так і донорів-міжнародних організацій). Адже чітко й послідовно розкривають проблему, дають до неї доторкнутися, а потім своїм вкладом її розв’язати.
4. Запит на людські ресурси
Цей тренд буде більше притаманний саме для України – для всієї соціальної сфери. Адже ми бачимо, як громади розвиваються, намагаються правильно освоїти кошти донорів і благодійників, а отже, приходить розуміння: благодійність – це не просто робота, яку може сьогодні виконувати секретар, а завтра цим займеться «завхоз». Це – важлива галузь, яка потребує специфічних знань, навичок, релевантного досвіду. Тому з’являється запит від ринку праці на спеціалістів: фандрейзерів, проджект-менеджерів, комунікаційників.
Десятки громад, з якими ми співпрацюємо вже понад 5 років, усвідомили: видатки з держбюджету – не єдине джерело коштів. Тож активно почали подаватися як на мікрогранти, так і на великі гранти співфінансування чи відбудови (шкіл, доріг, лікарень, укриттів тощо).
Саме в громадах з’явився величезний запит на фахівців із фандрейзингу. Адже заповнення й подання грантових заявок, ведення документації, формування бюджетів та звітування – це окрема спеціалізація і людський ресурс. Також фандрейзинг – це не лише про кошти, а й про партнерства: між бізнесом, владою, донорами, місцевими мешканцями.
Ми спостерігаємо, що в громадах є запит на перекваліфікацію працівників або на вже готових фахівців, які вміють із такими темами працювати. Наш фонд ця тенденція теж не оминула: тому 2023-го ми створили окремий Департамент залучення інвестицій та партнерств.
Отримавши грант на проєкт, важливо його правильно реалізувати. Тож зростає запит на проджект-менеджерів. Кожен іноземний донор зазвичай прописує в умовах не лише реалізацію проєкту, а й комунікацію про нього. Тому ми бачимо так багато оголошень про пошук фахівців із комунікацій до фондів чи волонтерських проєктів. Отже, цього року і наш благодійний фонд, і інші організації, і громади змагатимуться спочатку за залучення, а потім за втримання кваліфікованих працівників.
5. Автоматизація та використання технологій ШІ
Цей довготривалий тренд продовжуватиметься, але до його використання потрібно підходити дуже обережно. Звісно, ChatGPT зможе написати лист чи концепцію, але кожну ідею та комунікацію потрібно все одно додатково персоніфікувати. Інакше такі заявки погіршать, а не поліпшать стан справ.
Опрацювання масиву інформації, аналітика та BigData – усе це доцільно використовувати й у благодійності.
Наприклад, торік наша команда запустила пілотний проєкт з оцінювання конкурсних заявок на грантовий проєкт «Час діяти, Україно!» ChatGPT. Що ми побачили: спочатку це потребувало великого часового залучення наших менеджерів. Але, якщо виставити правильно скрипти, умови оцінювання, основні критерії, за якими ми точно відсіюємо заявки, у перспективі це може спростити й пришвидшити відбір. Адже 2023 року кількість заявок була понад 800, а на цей рік ми прогнозуємо їх збільшення. Людський ресурс для таких масивів обмежений, тож у перспективі ми розглядаємо залучення в той чи інший спосіб засобів для автоматизації цієї роботи.
І ще кілька напрямів для розвитку
Окрім цих п’яти трендів, роботу й проєкти у сфері благодійності визначатимуть довіра донорів (аотже, зросте увага фондів й організацій до власної звітності – фінансової, нефінансової, попроєктної). Також буде у тренді різноканальна, навіть несподівана, комунікація і максимальна сегментація (цьогоріч сотні людей збирали кошти, просто граючи в комп’ютерні ігри й транслюючи це через Twitch, або обговорюючи якусь тему за благодійні внески). Актуальним буде і пошук нетрадиційних форматів, аби втримати увагу донорів і ЦА, боротьба за увагу міжнародних організацій через спалахування на планеті інших гарячих точок, крім України (Ізраїль, Ємен, кліматичні зміни тощо). Попри це єдиним і незмінним трендом лишається робота заради перемоги! Поки живі й поки дихаємо.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
