Поле на вагу ТЕЦ: деякі підприємства АПК віднесли до критичної інфраструктури. Як потрапити у «чарівний» список?
І що це змінить у роботі аграріїв
З 10 жовтня російська федерація розпочала атаки на енергетичну інфраструктуру України. Через це постраждали багато бізнесів – за уточненими підрахунками, рф своїми обстрілами пошкодила близько 60% енергосистеми.
Постраждала робота і агропідприємств. До початку повномасштабної війни сільське господарство складало п‘яту частину економіки України, а вже у серпні 2022 року – третю частину. Від стабільної роботи агропідприємств залежить своєчасний збір врожаю, його переробка, та, зокрема, експорт. В умовах постійних відключень ці процеси доводиться розтягувати в часі. 20 грудня 2022 року Кабінет Міністрів України своєю постановою №1384 вніс сектори агропромислового комплексу до переліку об'єктів критичної інфраструктури.
Що саме змінить ця постанова в житті АПК, спеціально для Mind розповіла директорка Насіннєвої Асоціації України Сюзанна Григоренко.
Агропромисловий комплекс – критична інфраструктура
Законодавчо об’єктами критичної інфраструктури вважаються ті, що важливі для економіки, національної безпеки, оборони, або ж порушення функціонування яких може зашкодити національним інтересам. До цього переліку тепер можна віднести і нові сектори агропромислового комплексу, адже від їхнього функціонування залежатиме продовольча безпека як для внутрішнього ринку, так і для зовнішніх споживачів.
За продукцією, яка потрапляє на полиці, стоїть довга ланка виробництва. Від аграріїв, насіннєвих компаній, виробників засобів захисту рослин до логістів, переробних підприємств та супутніх компаній. Зараз, коли існує дефіцит, є ті компанії, яким критично для виробництва отримувати потрібні обсяги електроенергії.
У новій постанові до сектору «Харчова промисловість та агропромисловий комплекс» Кабінет Міністрів вніс ті компанії, які займаються виробництвом і переробкою сільськогосподарської та/або харчової продукції, а також експлуатацією зрошувальних систем і каналів.
Проте не всі можуть потрапити у список – в анкеті, яку потрібно направити в Мінагрополітики, потрібно описати основні послуги, які підприємство отримує або надає іншим об’єктам критичної інфраструктури, і які не зможуть без них нормально функціонувати.
Наприклад, українське насіння – це не лише наші майбутні врожаї, але й товар і вагома частина аграрної економіки. Проте аби його можна було експортувати, потрібно відібрати якісний продукт, висушити його, купити або виробити протруйник, обробити насіння. На кожному з цих етапів потрібно проводити лабораторний контроль, аби все відповідало заявленим стандартам. Усі ці процеси супроводжуються споживанням електроенергії – багато підприємств давно модернізувались та автоматизували виробництво.
Що змінює постанова Кабміну?
Тепер затверджені агропідприємства зможуть підключати до енергоживлення як об’єкти критичної інфраструктури. Це означає, що вони зможуть, не зупиняючи виробничих процесів, продовжувати виконувати взяті на себе зобов'язання.
У виробників харчової продукції цикл виробництва не коротший, аніж у насіннєвих компаній, до того ж вони створюють продукт з доданою вартістю. Його далі можна експортувати, що приноситиме валюту в економіку України.
Знеструмлення та блекаути завдають значного удару по виробничих підприємствах. Збір врожаю завершили, проте осіння посівна продовжувалась до кінця листопада, водночас продовжується сушіння врожаю. Тому в умовах браку електроенергії потрібно було вжити заходів, які дозволять стабілізувати ситуації для підприємств. Включення компаній АПК до критичної інфраструктури – один з таких.
Що буде з експортом зернових у 2023 році?
Ми поки не можемо прогнозувати прямого впливу. Перед українськими аграріями все ще стоїть логістичний виклик, оскільки до війни понад 90% зернових відправляли морем. До грудня 2022 року з України експортували 21,5 млн тонн зернових, тоді як у 2021 році за аналогічний період обсяг складав 29,3 млн тонн – різниця майже 30%.
Цьогоріч компанії створили перехідні запаси, які вже довгий час були не характерними для виробників. В «АПК-Інформ» підрахували, що на початок 2022/23 маркетингового року залишки тільки пшениці становили 5,3–5,5 млн тонн (в 1,5 разу перевищує аналогічний показник попереднього сезону).
Через сильні опади у 2022 році аграрії не змогли вчасно зібрати врожай (наприклад, кукурудзу), бо при високій вологості її одразу потрібно везти до сушарок, які працюють найчастіше на електроенергії чи газі. Значне здорожчання пального, страхування, перевезень ведуть до зміни цін на зернову продукцію. Це безпосередньо впливає на доходи, зменшення яких призводить до зменшення засіву, наприклад, озимих.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
