Зростити під кулями: як українські аграрії забезпечили посівну-2022

Зростити під кулями: як українські аграрії забезпечили посівну-2022

І який врожай матимемо

Зростити під кулями: як українські аграрії забезпечили посівну-2022
Фото: УНІАН

Прем'єр міністр Денис Шмигаль на початку червня заявив, що посівна кампанія проведена успішно попри всі виклики, що постали перед аграріями через війну, розв'язаною росією проти України. Так, Міністерство аграрної політики та продовольства звітувало на початку червня, що Україна засіяла 75% від минулорічних площ. У межах програми пільгових кредитів «5-7-9» для підтримки сільськогосподарських товаровиробників банки видали 38,5 млрд грн, з яких – 24 млрд грн за програмою державних портфельних гарантій. Якою була посівна, які прогнози щодо врожаю та попередні прогнози щодо посівної озимих культур, розповіла Mind виконавча директорка Насіннєвої асоціації України Сюзана Григоренко.

Докладно про те, як Україна відповіла на деякі виклики війни – у матеріалах Mind  «АПК під час війни: як зберегти та наростити ринки збуту» та «Дороги життя: як триває відновлення українських автошляхів».

На одній із нещодавніх креативних конференцій було запитання «Що б ви розмістили на Таймс-Сквер, якби у вас був бюджет і така можливість?» Моя відповідь – подяку українським аграріям. За те, що попри війну, нестабільність, мінування полів, ускладнення логістики та низку інших несприятливих умов, вони змогли провести посівну. І висіяли понад 14 млн га ярих культур. Так, це – на 2 млн га менше ніж торік, але 2021-го були зовсім інші умови та обставини, до того ж окремі регіони не були під окупацією чи з активними бойовими діями. 

Які виклики посівної-2022?

Насіння. Станом на початок повномасштабного вторгнення посівна ярих культур ще не починалася.

Проте насінням були забезпечені близько 80% аграріїв. Така завчасна підготовка надзвичайно спростила й полегшила роботу всіх відомств і дала можливість почати вчасний висів самим агровиробникам. Із рештою 20% допомагали як держава, так і самі виробники, і дистриб’ютори намагалися виконати всі зобов’язання.

Приміром, деякі учасники нашої Насіннєвої асоціації безпосередньо під перехресним вогнем вивозили насіння зі складів у Київській області, щоб вчасно доставити його аграріям.

Логістика. Тут було безліч викликів: від прокладання нових маршрутів, бо деякі мости й траси були розбомблені (особливо в напрямку Житомира), до фізичного знищення складів із засобами захисту рослин, добривами чи насінням.

Також давалася взнаки ситуація з паливом. Його або зовсім не було (нафтобази постійно обстрілювали по всій Україні), або воно було низької якості. Проте техніку, яка коштує кілька мільйонів доларів, таким заправляти не можна – це додасть ще більших збитків господарствам. Цей виклик вирішували в ручному режимі  найрізноманітнішими способами.

Організаційні моменти. Ускладнювали роботу й виклики, які неможливо було передбачити. Це блокпости, комендантська година, дефіцит людських ресурсів, повітряні тривоги, регулярні обстріли, евакуація людей тощо.

Через велику кількість блокпостів деякі вантажі їхали замість 8–10 годин – 20–30. Була складна ситуація і з імпортом на кордоні. Іноземні компанії боялися впускати в Україну своїх працівників, тож довозили вантаж до кордону, а звідти вже самі клієнти везли його до місця призначення. Зазвичай посівна відбувається не лише вдень, а й уночі. У нічну пору часто обробляються й посіви. З комендантською годиною ця можливість зникла. Як і обробка чи огляд полів дронами.

Однак, виклики на те й виклики, щоб знаходити для них вирішення і робити висновки. Українські аграрії в режимі «на ходу» та «на вчора» змогли їх подолати й висіяти 14 млн га ярих культур. 

Як цьогоріч змінилися культури?

Щоправда, структура культур дещо змінилася. Не критично, але зміни помітні і можуть поглибитися в майбутньому.

По-перше, площа традиційних ярих культур (пшениці, ячменю, вівса, гороху) не зменшилася і не змінилася. Тобто ми будемо з пшеницею, яку ще зможемо експортувати (над цим зараз активно працює як МінАПК, так і бізнес із профільними асоціаціями). По-друге, достатньо також гречки та цукрових буряків.

Протягом посівної кампанії ми в асоціації часто отримували запити на кшталт «Чи буде гречка? Чи все пропало?» На що завжди відповідаємо: гречка – досить нішева культура. Мало того, її споживання наразі менше ніж у 1990-х. Ну, і сіють її достатньо, щоб покрити внутрішній попит. А закликати аграріїв збільшувати вдвічі площі гречки просто немає сенсу. Тож цукор і гречка будуть, як і борошно та горох.

Під чим зменшилися площі, то це під соняшником і кукурудзою: відповідно 4680 га та 4620 га цього року. Тоді як торік ці цифри були 6500 та 5400 га.

Однак причини зменшення площ різняться. Під кукурудзою їх стало менше, бо ця культура потребує більшого догляду, обробки, а отже, спричиняє збільшення витрат на паливо, людські ресурси, добрива й засоби захисту рослин (ЗЗР)  тощо. Після збору врожаю кукурудза також потребує просушування, перемелювання та особливих умов зберігання в сховищах.

З огляду на те, що палива досі не так багато, а зерно вивезли далеко не все (попередньо на 1 липня, за інформацією Міністерства агрополітики, у сховищах залишиться 20 млн тонн перехідних залишків зерна), то аграрії зробили ставку на інші культури. Деякі навіть уже мали на руках насіння кукурудзи та ЗЗР для подальшої обробки, але відмовилися від культури на користь пшениці чи сої.

Із соняшником ситуація дещо інша. Ми експортуємо не саме насіння, а олію, тобто продукт переробки з певною доданою вартістю. Також це – високомаржинальна культура. Проте площі під ним зменшилися через те, що регіони, які традиційно вирощували соняшник, опинилися в зоні бойових дій або під окупацією: Харківська, Донецька, Луганська, Запорізька, Херсонська та Миколаївська області. Тобто наш «соняшниковий пасок» затягнувся.

Однак, «естафету» перейняли інші області, які висіяли в себе соняшника більше, ніж 2021 року: Дніпропетровська (598 000 га 2021-го проти 612 000 га цього року), Житомирська (145 900 га 2021-го проти 155 200 га 2022-го), Тернопільська, Івано-Франківська, Рівненська області.

Які прогнозні результати посівної?

Закінчення посівної збіглося з початком перших зборів озимих культур у південних областях. Так, 9 червня вже почався збір озимого ячменю в Одеській області.

Південні регіони вже за кілька тижнів-місяць почнуть збирати озимі та засівати або ярі, або нові озимі. Те саме щодо інших областей: за місяць-два збиратимуть врожай пшениці, інших озимих зернових і сіятимуть нові озимі на сезон 2022/2023. Для цього аграрії завчасно запасаються насінням, яке, щоправда, не всі поспішають завозити в Україну. Бояться атак на склади, тож відтерміновують цей процес.

За структурою: сіятимуть пшеницю й озимий ріпак. На Поліссі, можливо, будуть збільшені площі під гібридним житом. Цей регіон якраз за кліматичними умовами ідеально підходить для цієї культури.

Попередньо експортувати зможемо 30 млн тонн з нового врожаю. Зважаючи, що ще маємо залишків 20 млн тонн із попереднього, то знову отримуємо новий виклик – розблокувати або знайти нові логістичні маршрути для вивезення зерна.

Український агросектор працює над тим, аби голоду у світі не було. Тому не здаємося, тримаємо аграрний стрій!

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.ua

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло