Медицина під час війни: з якими викликами стикнулася медична система

Розв’язана росією повномасштабна війна за рік справила неабиякий руйнівний вплив на життя та здоров’я людей в Україні, значної шкоди завдала вона й системі охорони здоров’я. Обстріл медичних закладів був частиною стратегії і тактики російських загарбників. Руйнування медичної інфраструктури, брак кадрів та порушення логістичних зв’язків – усе це стало перешкодою до  вчасного й повноцінного забезпечення населення медичними ресурсами. Але попри численні виклики системі охорони здоров’я вдалося вистояти та надати допомогу тоді, коли вона була найбільш потрібна. Яких збитків війна завдала українській медичній системі, які зміни відбулися та як зараз розвивається система охорони здоров’я України, розповів Mind СЕО Doc.ua Гаррі Андреасян.

Українська система охорони здоров’я навіть у мирний час не була зразковою. Війна мала всі шанси повністю знищити медичну систему, але натомість підштовхнула до пошуку ефективних рішень, завдяки яким медицина в країні не лише вижила, а й продовжила розвиватися. Але до того, як розповісти про позитивні зміни, розглянемо з якими самими негативними наслідками війни довелося боротися на українському медичному фронті.

Великі збитки

Так, за словами міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка, станом на лютий 2023 року, від початку вторгнення росіяни повністю зруйнували в Україні майже 200 медичних закладів, 1218 закладів зазнали пошкоджень. Зокрема, 540 лікарень зруйновані частково, 173 – повністю, також пошкоджено 593 аптеки. Загинуло щонайменше 98 осіб і 134 – зазнали поранень, з них приблизно 18 загиблих медичних працівників і 56 серйозно поранених.

Згідно з останніми підрахунками Міністерства економіки та KSE Institute, станом на грудень 2022 року сума прямих задокументованих збитків, завданих інфраструктурі України через повномасштабне вторгнення, сягнула $137,8 млрд (за вартістю заміщення), прямі збитки від руйнування чи пошкодження об’єктів охорони здоров’я становлятть $1,7 млрд. За оцінками МОЗ, для відбудови СОЗ Україні знадобиться від 14,6 до 20 млрд євро.

Читайте також: Медицина в умовах війни: як змінилася система охорони здоров’я

Міграція пацієнтів

Велика кількість людей були змушені переселитися. За даними Міжнародної організації з міграції (МОМ) від серпня 2022 року, вимушеними переселенцями стало понад 10 млн осіб: близько 6,5 млн стали внутрішньо переміщеними особами (ВПО), ще близько 4 млн покинули територію України. Це означає, що люди, які переселилися в інші регіони України, шукали тепер там можливості отримати медичні послуги, що вплинуло на роботу системи охорони здоров'я. Деякі й зовсім відмовилися від лікування або відклали його на потім.

Наприклад, у нас у Doc.ua попит на медичні послуги на початку війни впав майже на 70%, і це не дивно, адже в той період для людей це було «не на часі». Водночас тоді з’явилося дуже багато безплатних медичних платформ, чат-ботів та інших сервісів, де лікарі надавали безкоштовні консультації. Проте вже зараз ми спостерігаємо позитивну динаміку, показники починають вирівнюватись, адже люди намагаються повернутися до звичного режиму життя та продовжують приділяти час своєму здоров’ю. За останніми даними МОМ, станом на 23 січня кількість ВПО в Україні становить 5,4 млн осіб, це дещо менше в порівнянні з попередніми звітами та означає, що оцінювана кількість ВПО в Україні стабільно знижується.

Кадрові проблеми

Не лише пацієнти, а й лікарі переїхали в інші області або виїхали за кордон через війну, що так само вплинуло на роботу медичної системи. Насамперед це призвело до перерозподілення спеціалістів всередині, велика кількість внутрішньо переміщених медичних працівників знайшли роботу в інших містах. За даними Doc.ua, у перші три місяці війни (у порівнянні з попередніми трьома) спостерігався різкий попит на лікарів у Львові, Івано-Франківську та Дніпрі, тобто в тих областях куди найбільше мігрували люди. Захід України на початку війни був перенасичений фахівцями, а от на Сході та Півдні, по лінії фронту, спостерігався, та й досі спостерігається, брак медичних працівників.

Однак за інформацією МОЗ, наразі проблема критичної нестачі лікарів для України відсутня, адже великого відтоку фахівців не спостерігається, залишив країну лише 1% медиків. Крім того, зараз є потенційна можливість залучати іноземних медпрацівників, які готові працювати в Україні на волонтерських засадах.

Пошкодження логістичних звʼязків та доступність ліків

Від початку війни, через великі масштаби знищення української медичної інфраструктури та порушення логістичних зв'язків, медичні установи стикнулися з нестачею великої кількості лікарських засобів та обладнання. За даними опитування ВООЗ, кожен п'ятий хворий (22%) не зміг придбати необхідні йому ліки, а на тимчасово окупованих територіях і територіях з активними бойовими  – кожен третій. Схожа ситуація і з внутрішньо переміщеними особами.

Найчастіше респонденти називали такі види ліків, які важко було отримати через підвищення цін на них (84%), або відсутність ліків в аптеці (46%):

• Ліки проти високого артеріального тиску – 49%.
• Ліки проти серцевих захворювань – 49%.
• Знеболювальні препарати – 41%.
• Седативні препарати – 33%.
• Антибіотики – 32%.

Проте, завдячуючи міжнародним партнерам України – урядам та міністерствам, міжнародному та українському бізнесу, майже за рік Україна отримала понад 8500 тонн медичної гуманітарної допомоги на загальну суму понад 12 млрд грн і продовжує отримувати регулярну допомогу у вигляді лікарських засобів, медичного обладнання та інших необхідних медичних матеріалів.

Читайте також: Яєчна лихоманка: спалах сальмонельозу в Києві – логічний наслідок воєнних реалій. Наскільки винна система держконтролю та як уберегтися громадянам

Відсутність повноцінних бомбосховищ у медичних закладах

Війна виявила слабкі місця в усіх сферах державного управління, і медицина не була винятком. Одним із найболючіших уроків стала відсутність повноцінних бомбосховищ у медичних закладах. Лікарям доводилося працювати в польових умовах, замінюючи стерильні операційні на підвали й бомбосховища. Відсутність автономної системи вентиляції, водопостачання та суцільні стелі роблять їх непридатними навіть як укриття для здорових людей.

Зараз у багатьох лікарнях, розташованих у містах, де не ведуться бойові дії, уже обладнані укриття. У екстрених випадках лікарі зможуть навіть робити там операції, але це не той рівень, який необхідний для повноцінної роботи. Над цим обов’язково потрібно буде працювати після закінчення війни.

Як змінилася та змінюється медицина зараз

В умовах війни українська система охорони здоров’я не тільки вистояла, а й продовжує розвиватися. На сьогодні у лікарнях продовжуються найскладніші невідкладні операції, планові трансплантації, активно працює служба крові. Крім того, це призвело до наступних позитивних зрушень:

Прискорення впровадження нових підходів до лікування

Люди по всій Україні повідомляють, що основними бар'єрами для доступу до медичної допомоги є вартість і часові обмеження. Найбільш уразливими залишаються люди, які проживають на тимчасово окупованих територіях та в зонах активних бойових дій, адже до попередніх причин ще додається страх потрапити під обстріл, обмежена транспортна доступність і недостатня кількість лікарів.

На щастя, від початку війни безліч IT-ініціатив почали створювати сервіси для надання медичної допомоги українцям в режимі онлайн, деякі з них на волонтерських засадах. Переважно йдеться про послуги телемедицини – консультації з лікарем у чаті, телефоном або за допомогою відеозв'язку. Наша компанія також продовжує розвивати зручний продукт телемедицини, яка працювала ще до початку війни на сайті в тестовій версії. Зараз кількість користувачів такими послугами значно збільшилася, зокрема і через потребу в консультаціях українцям з-за кордону.

Читайте також: Надати зір: з якими викликами зіткнулась офтальмологія під час війни

Фокус на ментальному здоровʼї

Війна, безперечно, вплинула на психіку кожного українця, що підштовхнуло пацієнтів шукати психологічної допомоги, а лікарів – надавати її у різні доступні способи. На Doc.ua у перші місяці війни помітно зріс попит на послуги лікарів таких спеціальностей, як психолог, психотерапевт, психіатр, невролог.

З'явилася велика кількість платформ із психологічною підтримкою для українців: Mindly, «Розкажи мені», «Хаб стійкості» та інші, які й досі продовжують надавати психологічну допомогу. З початку війни було проведено понад 12 000 психосоціальних консультацій. За заявою міністра охорони здоров’я, після завершення війни щонайменше 15 млн осіб потребуватимуть психологічної допомоги, і МОЗ уже працює над певними програмами реабілітації для Міноборони та Мінветеранів.

Безоплатні медичні послуги та програми

Програма медичних гарантій не лише продовжує діяти під час війни, а й впроваджує нові пакети послуг. Уряд уже ухвалив Порядок реалізації програми медичних гарантій на 2023 рік. Запланований бюджет на ПМГ-2023 – понад 142 млрд грн. У тому числі 4,7 млн грн – на реімбурсацію лікарських засобів. Як і раніше, Програма медичних гарантій – 2023 охоплюватиме всі основні види медичної допомоги: первинну, спеціалізовану й високоспеціалізовану допомогу, екстрену, паліативну допомогу та медичну реабілітацію. А також медичну допомогу дітям до 16 років і допомогу при вагітності та пологах. Загалом у Програмі медгарантій на наступний рік передбачено 39 пакетів послуг, серед яких:

• «Доступні ліки» – додаються імуносупресивні препарати, тест-смужки для інсулінозалежних і знеболювальні для паліативних хворих;
• медична реабілітація немовлят, які народилися передчасно та/або хворими, протягом перших трьох років життя;
• лікування онкологічних захворювань;
• пакет психологічної підтримки на первинному рівні;
• для медзакладів на окупованих територіях і в зоні бойових дій передбачені окремі пакети.

Міжнародна підтримка системи охорони здоров’я України

Згідно з інформацією Єврокомісії, ЄС успішно скоординував понад 1000 медичних евакуацій українських пацієнтів через свій механізм цивільного захисту, щоб надати їм спеціалізовану медичну допомогу в лікарнях по всій Європі Також низка європейських країн оголосила про партнерство у сфері зміцнення системи громадського здоров’я України, на що вже виділено$ 45 млн. З початку повномасштабної війни на потреби системи охорони здоров'я України перераховано понад 4 млрд грн.

Отже, попри війну в Україні та великі збитки, система охорони здоровʼя вистояла та продовжує свій розвиток. Одним із доказів є медична реформа, яка розпочалася ще 2017 року й допомагає ефективно трансформувати систему охорони здоров'я України зараз. Я вважаю, що реформа має продовжуватися, а разом із нею і робота всієї системи. Крім того, держава має підтримувати впровадження нових технологій та зручних інструментів від медичних IT-ініціатив, які є також рушійною силою позитивних змін. Адже здоров'я людей, як фізичне, так і ментальне, завжди є пріоритетом і буде залишатися ним після закінчення війни. Важливо також надати українцям зручний доступ до медичних сервісів. У нас є не тільки потреба це зробити, а й ефективні  реалізовані проєкти.