#МаскіШоуСтоп – перезавантаження: новий законопроєкт може стати дієвим захистом для бізнесу
Але, звичайно, без нюансів не обійшлося
Бізнес протягом воєнного року мав відповісти на безліч нестандартних викликів і докласти неймовірних зусиль, аби вижити в нашій новій реальності – війні в Україні. Проте попри ці випробування перед бізнесом постають і вже відомі виклики, що зумовлені діями контролюючих органів. Водночас для зменшення тиску на підприємців було здійснено вже кілька спроб врегулювати це питання – запровадження законодавчих ініціативи #МаскиШоуСтоп. Однак досі жодна з них поки повноцінно не запрацювала. Отже, народні обранці пропонують Верховній Раді розглянути наступний законопроєкт №9211 від 17 квітня 2023 року. Чи стане ця ініціатива дієвою і що вона передбачає, розповів Mind партнер Адвокатського об'єднання «Овчаров і Партнери» Денис Овчаров.
Відповідно до законопроєкту №9211 запропоновано внести низку змін до Кримінально-процесуальний кодексу України, які, на думку авторів документа, знизять тиск і надмірне втручання правоохоронних органів у діяльність бізнесу, збережуть баланс інтересів слідства й бізнесу тощо.
Чи дійсно зміни до КПК України, які запропоновано внести, обмежать свавілля правоохоронних органів на етапі досудового розслідування кримінальних проваджень і створять для сторони захисту дієві інструменти для здійснення захисту інтересів клієнта у кримінальному провадженні?
На підставі аналізу порівняльної таблиці до законопроєкту №9211 можна відзначити такі позитивні зміни до КПК.
Заборона на вилучення комп'ютерів
Статтю 98 КПК, якою визначено поняття речових доказів у кримінальному провадженні, пропонується доповнити ч. 3, якою дозволено визнання речовим доказом пристрою для обробки, передавання та зберігання інформації тільки в разі, якщо він сам є знаряддям, засобом або предметом кримінального правопорушення.
У іншому випадку, а також у випадку наявності документа на цьому пристрої, який (документ) може бути використаний у подальшому в кримінальному провадженні, такий пристрій речовим доказом у кримінальному провадженні не визнається. Необхідна ж інформація, яка міститься на такому пристрої, підлягає копіюванню. Відповідні зміни внесено й у ст. 167 КПК України.
Заборонено вилучати пристрої для обробки, зберігання електронної інформації та порушувати роботу комп’ютерних мереж, якщо знаряддям кримінального правопорушення виступає інформація, що в таких пристроях мститься.
Зазначені зміни захистять український бізнес від незаконного вилучення комп’ютерної техніки та
фактичного блокування роботи через таке вилучення.
Повернення комп'ютерів власникам
Статтю 100 КПК доповнено частиною щодо повернення пристроїв для обробки інформації, які визнано речовими доказами у кримінальному провадженні власнику цих засобів – за умови необхідності використання таких пристроїв у господарській діяльності власника.
Такі зміни, можливо, матимуть позитивний вплив і полегшать питання щодо повернення власнику вилученої під час слідчої дії комп’ютерної техніки. Проте ці зміни не вирішують головного питання – бездіяльності правоохоронних органів під час звернення до них із клопотаннями про повернення вилученого майна.
Дозвіл на копіювання інформації з вилученої техніки
Статтю 168 КПК України, якою унормовано порядок тимчасового вилучення майна, доповнено зобов’язанням правоохоронних органів надати власникові пристрою можливості копіювати інформацію, яка міститься на цьому пристрої у разі його вилучення.
Скасування арешту майна
Важливі та позитивні зміни пропонується внести до ст. 174 КПК України, якою унормовано питання скасування арешту майна. Статтю доповнено нормою щодо обов’язковості скасування судом арешту майна третьої особи, яка не набула статусу підозрюваного, зі спливом 60 календарних днів, наступних за днем накладення такого арешту.
Наведена норма в достатній мірі захистить права власника майна у кримінальному провадженні та надасть сторони захисту дієвий і безальтернативний правовий інструмент повернення необґрунтованого вилученого майна.
Відповідно унеможливить «маніпуляції» органу досудового розслідування щодо строків повернення власнику майна, яке було арештовано в рамках кримінального провадження.
Заборона на вилучення речей під час обшуку
Законопроєктом пропонується внести в порядок виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи (ст. 236 КПК).
Запропоновано заборонити правоохоронним органам вилучати речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку та не належать до предметів, які вилучені законом з обігу.
Проте ця норма не стосується випадків, коли щодо таких речей, документів, грошей тощо є достатні підстави вважати, що вони є предметом / засобом / знаряддям кримінального правопорушення.
У разі належного виконання органом досудового розслідування зазначених вимог, можна було б виключити незаконне вилучення працівниками правоохоронних органів в ході обшуку будь-яких речей, які вони вважають за потрібне вилучити, навіть тих, які відсутні в переліку ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук.
Проте, на жаль, враховуючи правову конструкцію зазначеної норми, ці зміни не унеможливлять порушень із боку правоохоронних органів, оскільки таке майно із «суб’єктивної» точки зору органу досудового розслідування завжди може бути розцінено як «предмет / засіб / знаряддя кримінального правопорушення».
Розширено можливості для оскарження дій чи бездіяльності слідчого
Законопроєктом також запропоновано внести зміни до ст. 303 КПК України, якими розширити перелік рішень / дій / бездіяльності слідчого, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Цю норму доповнено правом на оскарження:
- рішення прокурора про відмову у скасуванні арешту або його бездіяльність щодо нескасування такого арешту;
- рішення / дій / бездіяльності слідчого в частині недотримання вимог ст. 167,168 КПК України щодо тимчасового вилучення пристроїв для обробки, зберігання електронної інформації.
Зазначеними змінами унормовано не тільки порядок вилучення пристроїв для зберігання електронної інформації, а й заборону їх вилучення, а також передбачено правовий механізм оскарження таких дій.
Надано право на оскарження ухвал про скасування арешту майна
Остання суттєва зміна, яку законопроєктом №9211 запропоновано внести до КПК України, – право на оскарження ухвали про скасування арешту майна або відмову в ньому (п. 9 ч. 1 ст. 309). Так, у чинний редакції КПК України передбачено право на оскарження ухвал про арешт майна, водночас ухвали слідчих суддів про скасування / відмову в скасуванні арешту не оскаржуються.
Такі зміни позитивно вплинуть на якість рішень слідчих суддів, які ухвалюються щодо цих процесуальних питань, враховуючи наявний механізм апеляційного оскарження таких рішень.
Загалом запропоновані законопроєктом №9211 зміни, при їх належній реалізації, дійсно обмежать «свавільні дії» правоохоронних органів на стадії досудового розслідування та нададуть іншим учасникам кримінального провадження унормовані КПК правові механізми захисту порушених прав.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
