Стратити не можна помилувати: наскільки слушні рішення ухвалює Нацбанк в умовах війни
І що буде далі з обліковою ставкою, курсом валют та банками підсанкційних власників
Mind продовжує публікувати матеріали в рубриці Nota Bene. Цей формат передбачає дещо більше емоційне забарвлення, що, втім, компенсується глибиною експертизи автора в досліджуваному питанні. Сьогодні Денис Безлюдько, спеціальний кореспондент Mind, редактор проєкту #GDENGI, розмірковує про те, як монетарна політика Національного банку корелюється з воєнними реаліями, у яких живе країна, і якими є плюси та мінуси таких рішень для української економіки.
Уже майже півтора року Нацбанк живе за «воєнним» часом. З 24 лютого центральний банк країни ухвалив багато регуляторних рішень. За багатьма з них отримав у відповідь шквал критики. Найчастіше небезпідставної. Але. Щоб було, якби їх не було? У кризовій ситуації вчасно ухвалене рішення на шальках терезів зазвичай переважує правильно ухвалене. Спробуємо поставити кому у фразі «стратити не можна помилувати».
Висока облікова ставка
До травня 2022 року Нацбанк мужньо тримав облікову ставку на рівні 10%. У принципі, коли всю країну лихоманило, а російські танки розстрілювали Київ, Чернігів, Суми та Харків, розмір цього макрофінансового показника мало кого хвилював. Та й мало на що впливав. З червня минулого року облікова ставка зросла до 25% і з того часу не змінювалася.
Мінуси
- Гальмується кредитування. Воно і при 10% було не дуже активним, незважаючи на всі зусилля уряду та НБУ. А за 25% про нього говорити не доводиться зовсім.
- Банки заробляють непристойні відсотки, купуючи депозитні сертифікати Нацбанку.
Плюси
- Банківська система отримала ресурс і вистояла. Отже, платежі не впали, клієнтські рахунки обслуговуються, економіка живе.
- Надлишок грошової маси вилучено з обігу та не створює додаткового інфляційного тиску.
- Нехай не так швидко, але банки почали підвищувати депозитні ставки, а населення перестало вилучати свої кошти з банківської системи.
Шоковий період пройдено. На профільному комітеті НБУ вже лунають голоси щодо зниження облікової ставки. А уряд напрацьовує механізми компенсації кредитних ставок. Перші кроки, гадаю, будуть зроблені у сфері іпотечного кредитування.
Фіксований валютний курс
З початку повномасштабного російського вторгнення Нацбанк зафіксував курс на рівні 29,25 грн/$. У липні – девальвував одразу на 25% – до 36,57 грн/$. Критикували і перше, і друге. А рішення заборонити обмінникам виставляти курс на табло взагалі породило купу конспірологічних теорій.
Мінуси
- Фіксований курс не відображає реального стану речей.
- Різниця між офіційним і ринковим курсом створює преференції чорного ринку та дисбаланс для підприємців.
- Заборона на публічне виставлення курсу означає, що НБУ щось приховує.
Плюси
- Валютний ринок мав чіткий маяк від Центробанку, на який міг орієнтуватися.
- Девальвація офіційного курсу на 25% і дозвіл банкам встановлювати готівкові курси валют, прибрало дисбаланси на готівковому ринку та знизило зайву паніку.
- Заборона на публікацію на табло курсів породила купу мемов (багато з них реально смішні) і спонукала обмінники» публікувати патріотичні слогани. «Слава ЗСУ!» на електронному табло чудово виглядає.
Утримуючи валютні курси до прив'язки до офіційного, НБУ підкріплював це масштабними інтервенціями. А завдяки масштабній фінансовій допомозі наших міжнародних партнерів міжнародні резерви не лише не впали, а й зросли до рекордних значень за останні роки. А валютні обмеження НБУ вже анонсував, що потроху пом'якшуватиме.
Санкційна політика
Після виведення з ринку трьох російських держбанків Нацбанк обережно поводиться з учасниками банківського ринку. Сенс Банк (екс-Альфа) хоч і перебуває під пильною увагою, але продовжує роботу, і його доля наразі неясна. Австрійський «Райф» та угорський ОТР продовжують працювати і в росії, і в нас. Навіть маючи статус «спонсорів тероризму» від НАЗК.
Мінуси
- Іміджево заплющувати очі на діяльність банків із російським капіталом або працюючим у рф, можливо, не найкраща ідея.
Плюси
- Стабільність банківської системи.
У кризу виводити з ринку або реформувати три не найменші (а «Райф» і «Сенс» практично системоутворюючі) – це дуже дорогий проєкт, навіть для центробанку. Тож НБУ в принципі ухвалив соломонове рішення, що «діти за батьків не відповідають» і довірив долю материнських контор Райффайзенбанку та ОТР-банку європейському регулятору. Тим більше що в рамках чинного законодавства особливих санкцій до цих «порушників» НБУ застосувати не може. А доля «Сенсу» зависла в парламенті. Нардепи просаботували остаточне ухвалення відповідного закону.
Загалом слід зазначити, що НБУ контролює ситуацію. Резерви зростають, курс плюс-мінус стабільний, інфляція пригальмовує. Вона, звичайно, не в межах 5%, якого ми прагнули до війни. Але й нижче, ніж очікував сам НБУ. На 2022 рік прогноз щодо інфляції був 30%, вклалися у 26%. Паніки серед населення також немає: черги в обмінники за доларами не стоять і в банки за депозитами також. Критикувати НБУ, звісно, треба. Громадський контроль ніхто не скасовував, але «коми» таки треба ставити в правильному місці.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
