Nota Bene: п'ять порівняно чесних способів вилучення грошей наповнення бюджету
Звідки взяти фінансовий ресурс державі, яка воює і яку вже трохи «втомилися» підтримувати західні партнери
Mind продовжує публікувати матеріали в рубриці Nota Bene. Цей формат передбачає дещо більше емоційне забарвлення, що, втім, компенсується глибиною експертизи автора в досліджуваному питанні. Сьогодні Денис Безлюдько, спеціальний кореспондент Mind, редактор проєкту #GDENGI, розмірковує про те, як можна наповнити держскарбницю під час кризи, не вдаючись до надміру популістських чи навпаки репресивних заходів.
Війна з росією, підступи республіканців у Конгресі США, вихватки орбанів із фіцами в Європі, витівки р̶у̶с̶с̶к̶і̶х̶ ̶с̶п̶е̶ц̶с̶л̶у̶ж̶б̶ польських «фермерів» зі зменшення українського експорту. При цьому – зростання витрат на оборону, майбутня велика мобілізація, підвищення зарплат військовим тільки підганяють у пошуках надлишків коштів у населення та бізнесу. А тут ще й всеукраїнський президентський кешбек, на який також потрібні гроші.
Загалом грошей треба багато, й уряд дедалі частіше починає дивитися у бік підвищення податків, чим тішить голову профільного парламентського комітету Данила Гетманцева. Хоча є й інші способи наповнення скарбниці, щоб не додавати зайвого драматизму до нашої і без того непростої ситуації в країні.
Реформа держсектору
Наразі це лише анонсовано, але добре, що держава пішла цим шляхом. Чиновників скорочувати, звісно, не будуть. Але вакансії «зрізати» обіцяють – на 20 000. Це також крок уперед.
Заплановані в бюджеті зарплати «мертвих душ» (приблизно 25% від облікового складу) міністерства потім дерибанили між собою на премії. Премії також обмежили до 30% загальної зарплати (70% – оклад). Місцевим органам влади, щоправда, дозволили зарплати вдвічі збільшувати коштом місцевих бюджетів.
Зарплати у процесі реформи всім одностатусним чиновникам також вирівняли. Схема, чесно кажучи, дуже заплутана. І є ті, хто «рівніший за інших». Мінфін, Мінекономіки, Мінцифри та Мін'юст одержують зарплати на 30% більше за інших (це Мінфін зробив у фінальній версії).
Загалом заощадити хочуть 8 млрд грн на рік.
Треба йти далі. Сервісні служби на кшталт бухгалтерії, IT та іншого непрофільного персоналу в кожного держоргану свої. Якщо їх поєднати, то це ще плюс економія. Провести аудит персоналу – і без впливу на кінцевий результат до 50% можна точно скоротити. Штучний інтелект та інші IT-рішення ще зменшать потребу в такій великій чиновницькій армії. Деякі міністерства можна поєднати, а частину (просто жах!) і поготів ліквідувати. Ось чим Мінцифри і товариші треба займатися на підвищені зарплати. Головне, щоб не як завжди. А то в нас скорочення держслужбовців зазвичай призводить до збільшення їх кількості.
Реформа правоохоронних органів
Останнім часом правоохоронці, особливо в економічній сфері та в боротьбі з корупцією, плодилися як гриби після дощу. Вже й вільних бізнесів, щоб к̶о̶ш̶м̶а̶р̶і̶т̶ь̶ перевіряти на потенційні порушення, не залишилося. Окрім Нацполіції, прокуратури та СБУ, які наче не займаються економічними правопорушеннями (та кого я обманюю), додалося ДБР, БЕБ, НАБУ, САП, НАЗК. І ще ж Податкову ніхто не скасовував.
Антикорупціонерів я б взагалі «згорнув» на період війни. Ця розвага для мирного часу. А «боротися» з корупцією з тим самим результатом, чи навіть кращим, зможе Генпрокуратура. Головне – забезпечити горезвісну неминучість покарання. І підвищити відповідальність: дав хабар або намутив із бюджетними грошима – отримав повну конфіскацію активів і довічне.
Функції БЕБ узагалі може виконувати ДБР. У мене іноді відчуття, що ці дві каральні руки закону більше часу конкурують одна з одною за «клієнта».
Окремо про Податкову. Для контролю залишити Офіс великих платників податків. А ось інспекторів ліквідувати як клас і перевести їх у консультанти до окремого ДП. І там вони за «мзду малу» допомагатимуть МСБ, ФОП і громадянам правильно оформляти податкові декларації та інші звіти. Економія колосальна.
Дорогі «весільні генерали»
Є ще одна категорія майже держслужбовців – менеджмент і наглядові ради держпідприємств. Я не проти високих зарплат для CEO у держсекторі, але вони мають бути прив'язані до KPI, а не просто, щоб вони працювали. А то «Нафтогаз» збільшення видобутку провалив, але на багатомільйонні доходи правління це жодним чином не вплинуло. Про премії у НАК я взагалі мовчу.
А ось наглядові ради – це окрема категорія. Мантри про «корпоративне управління» у наших пенатах не працюють. Зазвичай у наглядових радах відбувають пенсію різні «шановані» персони. Це чи якісь ексчиновники міжнародних організацій, чи просто корисні для влади люди, яким десь треба харчуватися. Деякі навіть у кількох наглядових радах протирають штани.
Основний функціонал цих «весільних генералів» – прикривати менеджмент під час різних «муток». Кабмін цілком упорається з функцією нагляду. Якщо нашим міжнародним партнерам так подобається цей цирк, то нехай вони його й оплачують, а не ми з вами. Середня зарплата члена наглядової ради держкомпанії близько 1 млн грн на місяць – на рівні одного великого збору на ЗСУ або 10 середніх.
До речі, Мінекономіки планує кілька пілотних оцінок наглядових рад держкомпаній у 2024 році. І відповідальність їм за результати хочуть підвищити. Подивимося, чим закінчиться.
Та й потреба в держхолдингах дуже перебільшена. Основне завдання «Нафтогазу України» та інших НАК і НАЕК – це акумуляція коштів на якісь потрібні владі проєкти. «Нафтогаз», наприклад, створювався на фінансування виборів. Профільні підприємства й без холдингу впораються з поставленими завданнями, а контролюватиме їх міністерство.
Обмеження імпорту
Дефіцит торговельного балансу України торік становив трохи більш ніж $38 млрд (сумарно за товарами та послугами). Ми багато імпортуємо. Це переважно зброя, енергоносії, комплектуючі для критичної інфраструктури, товари для забезпечення армії. Але, з іншого боку, рекорди б'є імпорт дорогих автомобілів, побутової техніки, товарів і навіть продуктів. Настав час припиняти цей атракціон небаченої щедрості. Все, що можна виробляти в Україні, має вироблятися в Україні.
Уряд теж анонсував кроки в цьому напрямку, а Президент Володимир Зеленський пішов ще далі, пообіцявши кешбек при купівлі вітчизняних товарів та послуг. Але це наразі лише обіцянки.
І є два шляхи, якими треба йти паралельно. Перший – обмеження імпорту. Тут широкий спектр можливих інструментів: квоти, підвищення ввізного мита або, навіть, повне ембарго на ввезення. Другий – пошук ризикових інвесторів, які здатні налагодити виробництво у країні, що воює. Наприклад, тих самих недорогих позашляховиків для армії. Все це в комплексі, власне, і буде підтримкою вітчизняного виробника, про яку вже понад 30 років говорять.
Робота з держборгом
Держборг України 2023 року зріс на 30,4%, до нового історичного максимуму – до $145,32 млрд (5,5 трлн грн). Зараз це майже 85% від ВВП країни. Для держави, що воює, – це нормально. У США, що не воюють, держборг становить 137% від ВВП, Франції – 117%, а у Японії – взагалі 255%.
2023 року на обслуговування держборгу (включно з погашенням) Україна витратила 700 млрд грн – колосальний ресурс. Треба щось із цим робити. Мінфін упирається руками й ногами, дотримуючись статусу відповідального боржника. Боїться, що якщо вживати якихось заходів із реструктуризації, то кредитори більше не дадуть грошей. А даремно.
Читайте також: Держборг України скоротився: чому це сталося і як пов'язано з відсутністю зовнішнього фінансування
Зараз саме час для зміщення акцентів із кредитів і позик на фінансову допомогу. Для мораторію на виплати, для реструктуризації боргів чи їхнього прощення. Та що там. Нам зараз навіть банкрутство з рук зійде. Якихось заходів, звісно, у цьому напрямку вживають. Ось країни «Великої сімки» погодили відстрочку виплати Україною держборгу до 2027 року.
Треба йти далі. Ну і на громадян України (включно з біженцями) як позичальника ніхто не дивиться. Хто колись востаннє бачив рекламу військових облігацій? А вони є. І це також величезний ресурс. Плюс підтримка населення. За облігаціями, на відміну від донатів, виплачують дохід. А гроші йдуть на ті самі цілі.
***
Загалом, потихеньку все йде у правильному напрямку. Але надто вже потихеньку. Так ми на кешбек не назбираємо. А Президент сказав, що «необхідно постаратися» уже цього року. Хіба що бюджет пиляти чиновники перестануть. Але це вже з галузі фантастики.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
