Телемедицина: погляд на стратегію розвитку з позиції сільського сімейного лікаря
Що не так із запровадженням новітніх технологій в Україні
Телемедицина не нова тема для України, адже перший закон, що передбачає її використання, був ухвалений ще 2017 року. Більшого розвитку цей напрям набув під час пандемії, проте в законодавчому регулюванні лишаються прогалини, які МОЗ вирішило ліквідувати цього року. Так, нещодавно міністерство прозвітувало про ухвалення стратегії розбудови телемедицини в Україні. Крім того, минулого тижня Верховна Рада прийняла закон, який регламентує застосування телемедицини. Попри те що тема не нова і влада намагається встановити певні правила застосування телемедицини, питань лишається ще багато. Оскільки тема лікування, якості надання медичних послуг та, зрештою, якості життя, як завжди, на часі, Mind пропонує проаналізувати, як телемедицина може або вже застосовується на практиці. Як сьогодні сімейні лікарі можуть використовувати такий формат у лікуванні пацієнтів і консультацій з іншими спеціалістами, розповів Mind сімейний лікар села Карпилівка, Рокитнівського району, Рівненської області Вадим Вус.
Згадую випадки дистанційного консультування у своїй сільській практиці та приміряю мрії законотворців до наших реалій.
Приклад із життя: «Наше дитя з’їло «Щуромор»! На горищі знайшов кольоровий пакетик і згриз». Відтоді минуло вже майже три години, і промивати шлунок було пізно. Це сталося ще на зорі інтернету, коли сторінки повільно виповзали на екран як ролети, зверху-вниз. А при повному завантаженні інколи раптово з’являвся динозавр – з’єднання з флеш-модемом розірване.
Хлопчик був переляканий оточенням, але стабільний. Серед друзів не було нікого, хто знався на токсикології. Тому я побоявся лишати дитя в селі й відправив «на район». Коли ж інтернет завантажився, я зрозумів, що вміст бірюзового пакетика – похідне кумарину. Щурі від неї вмирають повільно, від внутрішньої кровотечі… Відразу зателефонував у райлікарню де внутрішньовенно вводили глюкозу, кокарбоксилазу й вітамін С: «Можете припинити крапання, достатньо однієї ампули вітаміну К, і відпускайте додому – нічого страшного не буде».
Також траплялися ситуації, коли діти прокушували синю капсулу «Арієлю» або ковтали солярку з пляшки з-під Coca-Cola. Ці випадки мені вже допомагала вирішувати сформована мережа колег Peer-to-peer, P2P (з англ. – рівний до рівного) з різних куточків світу та накопичений досвід.
Телемедичне (читай «дистанційне») консультування має найбільшу користь в екстрених ситуаціях.
Приклад із життя: найбільш стресові ситуації з тромбозами в дорослих. Головні питання – обрати препарат, транспортувати до району чи в область? Ризикуючи конфіденційністю, телефоную доступним лікарям і кидаю фото ЕКГ в месенджер. Інтервенційний кардіолог зреагував на повідомлення у фейсбук за годину, і це дало можливість врятувати м’яз серця від наслідків інфаркту.
Отже, телемедицина, у яку міжнародні проєкти вкладали кошти (переважно на обладнання та на проведення одного тренінгу), поки не запрацювала.
Нагадаємо: у 2017 році Верховна Рада ухвалила закон про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості (закон №2206-VIII). Документ діє, і ним передбачено надання медичних допомоги із застосуванням телемедицини.
Запровадження телемедицини по-українські
До ковіду розповідати колегам про дистанційне консультування було крамолою. Але пандемія допомогла змінити парадигму. Разом з Академією сімейної медицини України ми навчали принципам застосування телемедицини.
Бідою останньої стала надмірна увага до неї політиків, закупників обладнання та технарів. Користувачів переважно ігнорують. У Канаді, коли розробляються рекомендації для сімейних лікарів, медиків первинної ланки в робочих групах 50%. В Україні ж сімейні лікарі не впливають на Стратегію розвитку телемедицини. Тому трапляються випадки, коли один із теперішніх політиків у своєму дописі хизується, що лікарі в постковід проводять 69% консультацій телемедично. Або проблема в лікарів, або персоні потрібен піар на «високих досягненнях», без урахування віддаленої перспективи.
Іншими стекхолдерами телемедицини є дистрибютори обладнання. Але, якщо на сайті МОЗ ми читаємо про постачальників зі Штатів та Британії, то на практиці отримали китайські прилади низької якості. На єдиному тренінгу лектори наголосили, що обладнання крихке, тому «намагайтеся рідше його використовувати». Але тонкі дроти – то пів біди, а ось найбільший виклик – відсутність логістики.
Закуплені телемедичні системи часто працюють лише з визначеною медичною інформаційною системою (МІС) та не сумісні з іншими. Відсутні маршрути пацієнта й контакти лікарів, які проводитимуть консультацію. У стратегію телемедичних послуг ніколи не закладалась оплата в позаробочий час. А якраз найнебезпечніші випадки в селі (анафілактичні реакції, інсульти, інфаркти тощо) трапляються ближче до ночі. Тому залучення консультантів у позаробочий час важлива для успіху.
Нагадаємо: минулого тижня Верховна Рада ухвалила новий закон щодо застосування телемедицини (законопроєкт №9384), яким, зокрема, запроваджено відповідну термінологію та розписано, у яких випадках можливе застосування телемедицини. Зараз документ направлено на підпис Президенту. Детальніше про закон – у матеріалі Mind Телемедицина – закон ухвалено: зайве прибрали, та чи все врахували
Практика застосування новітніх технологій у медицині в світі
Завдяки організаціям Heal Ukraine group (HUG) та Global Medical Knowledge Alliance (GMKA) на початку 2023 року я пройшов тримісячний курс у Гарвардській медичній школі та брав участь у телемедичних прийомах із медсестрами, парамедиками та лікарями.
Медсестра Аліша спілкується через планшет із пацієнткою з атопічним дерматитом. Вимикає мікрофон і повертається до мене: «А як часто використовувати гормональну мазь при атопічному дерматиті?»
Частіше рекомендують двічі, але й одноразовий прийом не відрізняється за ефективністю. Аліша вирішує порекомендувати дворазовий…
Телемедичне консультування не обов’язково скорочує час консультацій, але збільшує задоволеність пацієнтів. У Бостоні це можливо завдяки стандартизованим протоколам телемедичного консультування – тріажні протоколи. Такі в Україні відсутні й у стратегії розвитку не зазначені.
У Бостоні, столиці медичної науки світу, постійно експериментують. Уже другий рік працює проєкт Скріббл, у якому до нічних консультацій залучають лікарів із-за кордону. У такий спосіб зменшується навантаження на американських медиків та обираються кращі в конкурентному середовищі Індії.
А чому б і нам не вдатися до експерименту? Замість телемедичних центрів, де частіше працюють лікарі з невеликим досвідом, використати конкурентний принцип Uber. При надходженні запиту надавати можливість пулу лікарів «схопити кейс», отримати заробіток та після консультації підвищити свій рейтинг серед колег завдяки позитивним відгукам пацієнтів чи медиків.
Під час стажування в Гарварді нам також запропонували взяти участь в проєкті телемедицини від бостонських лікарів для українських медиків – додаток HealUA. За невеликий час до платформи консультування доєдналися 3000 українських лікарів.
Які ще недоліки стратегії варто виправити
Частими в дистанційному консультуванні є питання з дерматології. Це атопія, еритразма чи псоріаз? Але в кожній консультації сімейного лікаря з вузьким спеціалістом має бути компонента навчання. Якщо після консультації я зрозумів, що при псоріазі немає свербежу, є краплинна кровотеча та висип розміщується над суглобами, то наступного разу я повинен намагатися самостійно поставити діагноз.
МОЗ зі своєю Стратегією розвитку телемедицини вважає інакше: лікар повинен деградувати й з кожним роком користуватися більшою кількістю послуг консультантів: «5% у перший рік, потім 7 і нарешті 10%». Це неправильно. Недооціненим ефектом телемедичного консультування має бути освіта. Як і пацієнт, так і лікар має прагнути проактивності та максимальної автономії від системи.
Також до телемедичного консультування має бути віднесена телефонна консультація, яка, як і освіта, не згадується в стратегії. 30% часу нашої роботи в селі – це телефонні консультації. Телефонні консультації важливі, але ще більш ризиковані, бо ми не бачимо пацієнта. Уявіть сині губи в пацієнта при кашлі, які б вже насторожили при очному спілкуванні. Тому разом з Україно-швейцарськиим проєктом медичної освіти ми записали семінар за кращими практиками телефонного консультування, які зменшують ризики.
У Нідерландах ми бачили, що в сімейних лікарів телефонні консультації інтегровані в МІС, що дуже зручно. А пацієнти пересилають фото свого шприца з набраним інсуліном діабетичній медсестрі, яка й оцінює правильність набраної дози. Це теж телемедицина.
У стратегії також зазначається, що «однією із ключових проблем є збір та передача медичних діагностичних даних», але це неправда. Ключова проблема – плідна взаємодія ланок охорони здоров’я, яка досягається спільними з консультантами тренінгами. У нас, на жаль, тренінги різних ланок розводяться в часі, і це не сприяє налагодженню порозуміння.
Звичайно, у короткій статті не висвітлити всі аспекти телемедицини. І вона має свої обмеження: недосконалі технології; відсутність оплати; нормативні питання (як видати листок непрацездатності за телефоном); персональні бар'єри (частіше у старших).
Але користь, при розумінні описаних вище небезпек, має в майбутньому перевищити ризики. Адже телемедицина зручна. Також у США вона дешевша за очну консультацію, а в Україні, де робота медиків не цінується, ніхто ще не розуміє матеріальної ефективності. Зрозуміло, що дистанційне консультування зменшує логістичні проблеми й контакти. І що для мене, як сімейного лікаря, важливіше – сприяє профілактиці лікарської агресії, про яку варто говорити окремо.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
