Телемедицина – закон ухвалено: зайве прибрали, та чи все врахували

Верховна Рада днями ухвалила закон щодо функціонування телемедицини (законопроєкт №9384). З огляду на затребуваність медичних послуг у країні, яка воює, можливість проведення онлайн-консультацій лікарями, надання таких консультацій пацієнтам – це забезпечення зовсім іншого рівня медицини. Проте телемедицина – це значно ширший обсяг питань, аніж проведення будь-яких онлайн-консультацій. Зокрема, вони стосуються технічної сторони – наявності певного обладнання, програмного забезпечення та звичайного інтернету. А отже, це стосується і фінансування цього напряму розвитку медицини. Крім того, постає питання безпеки даних та етики збереження персональних даних пацієнтів, інформації про їхній стан здоров'я та багато інших моментів. Тож що саме з наведених моментів врегульовує новий закон і чи достатнього цього документу, аби запустити телемедицину в повному обсязі, розповіла Mind юристка ЮКК «Де-Юре» Наталя Щукіна. 

Оскільки розвиток телемедицини є одним із пріоритетних напрямів у розвитку медичної галузі загалом, Верховна Рада та профільне міністерство напрацьовують нормативні акти, які підтримують такий розвиток.

Головне в законі

Законопроєктом №9384, зокрема, пропонується деталізувати низку понять і дати визначення елементам телемедицини, а також вперше наводиться визначення терміну «електронна охорони здоров’я (е-здоров’я, e-Health)».

Ухваленим законом передбачено, що телемедицина – комплекс дій, технологій та заходів, що застосовуються для надання пацієнтам медичної та/або реабілітаційної допомоги методами і засобами телемедицини в дистанційний спосіб та є складовою електронної охорони здоров’я.

Надання медичної та/або реабілітаційної допомоги із застосуванням телемедицини здійснюється шляхом:

• проведення телеконсультування (телевідеоконсультування);
• теледіагностики разом з обстеженням;
• телереабілітації та із застосуванням інших методів, що не суперечать законодавству.

Читайте також: Звіт KPMG. «Погляд у майбутнє 2030: цифрова держава»

Мета і обґрунтування появи документа 

Якщо говорити простіше, телемедицина передбачає дистанційне надання медичних послуг – дистанційний огляд, консультацію, моніторинг показників, лікування, профілактику.

Окрім того, повномасштабна війна негативно впливає на доступність медицини – не лише через знищення медичної інфраструктури та переміщення населення територією країни, а й через виїзд медиків і пацієнтів за кордон.

Читайте також: Коли настане майбутнє: як диджиталізація може змінити життя

Питання врегулювання назріло давно

Чинний на цей момент порядок організації надання медичної допомоги із застосуванням телемедицини, насправді, не зовсім відповідає вимогам часу. Наприклад, необхідність створення окремого структурного підрозділу в закладі охорони здоров’я – кабінету телемедицини, може не спрощувати, а, навпаки, ускладнювати процес організації надання телемедичних послуг.

До того ж чинне Положення про кабінет телемедицини закладу охорони здоров’я передбачає, що до складу персоналу такого кабінету входять визначені лікарі, що знову ж таки звужує можливості телемедицини й ускладнює життя лікарні.

Коли запрацює? 

Закон відсилає нас до підзаконних нормативних актів, зазначаючи, що особливості застосування методів і засобів телемедицини при наданні екстреної, первинної, спеціалізованої та паліативної допомоги визначаються МОЗ України.

Проте поки що відповідних актів немає. Отже, чекаємо прийняття підзаконних нормативних актів, які внормують надання медичної та реабілітаційної допомоги із застосуванням телемедицини.