Експорт креативних індустрій — запорука розвитку української економіки
Творчий продукт користується попитом у світі, а українцям є, що запропонувати
Попит на українських IT-фахівців у світі не вщухає, і це добрий знак. Проте, Україна може не лише дати світові фрилансерів із певної сфери, а й продавати власні продукти з різних галузей та здивувати креативною продукцією і не тільки. Чому важливо розвивати експорт креативних індустрій і як його налагодити, розповіла Mind очільниця Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій, докторка юридичних наук, професорка кафедри Інтелектуальної власності та інформаційного права КНУ імені Тараса Шевченка Олена Орлюк.
Останні опитування показали, що майже 90% українців вважають за необхідне збільшувати обсяг вітчизняної креативної продукції для експорту. Цифра, безумовно, суттєва, і свідчить про величезний потенціал, який наразі залишається недостатньо залученим на національному рівні. Але про все – за порядком.
Креативні індустрії – це не щось абстрактне й узагальнене, а цілком реальна та чітко визначена продукція, яка часом здатна творити дива з економікою країни.
Уявіть собі синтез бізнесу, мистецтва та технології – ось це і є ядром КІ в усьому світі. ІТ-сектор, інжиніринг, дизайн, реклама – усе це вже працює в Україні, але все ще сором’язливо здебільшого приховує свій потенціал від світу. І даремно.
За даними ООН, у 2018 році креативні індустрії формували понад 6% світового ВВП, а безпосередньо в Європейському Союзі на КІ припадало від 7 до 10% доданої вартості. У США – щонайменше 11%. І внесок КІ в економіки країн продовжує зростати щорічно. Навіть в Україні, попри недостатню роботу з індустрією та відсутність чіткої національної політики.
Скажімо, сьогодні, за різними підрахунками, ВВП від креативного бізнесу в Україні становить приблизно 7%. Це цифра, на яку ми можемо із впевненістю орієнтуватися, але є ще одна – понад 10%. Наш мінімальний потенціал, на думку міжнародних експертів.
Тобто вдумайтесь: світ уже сьогодні розуміє і визнає, що Україна має всі шанси, аби зрівнятися за цим показником із такими гігантами ринку, як США.
Але як домогтися перетворення «потенційного потенціалу» на реальність? Лише одне слово – експорт
Експортний потенціал українських КІ – неймовірний
Особливо зараз, коли весь світ одноголосно говорить про нас. Навіть через півтора року повномасштабної війни Україна не зникає зі шпальт передових видань і залишається у фокусі уваги.
Статистика говорить сама за себе: упродовж 2022 року за кордоном провели понад 600 культурних акцій та зі сотню концертів на підтримку нашої країни. Україна – це тренд і бренд, який необхідно навчитися правильно позиціонувати та використовувати для економічного розвитку.
Звісно, ми не можемо ігнорувати очевидні фактори та перепони. Передусім – відплив авторів і творців КІ за кордон після 24 лютого 2022 року. Це те, що ми називаємо терміном «втрачений прибуток», який поповнив європейські бюджети та вже ніколи не торкнеться бюджету українського.
Читайте також: Вакансія в IT: нові виклики для українських R&D-команд
З цим варто змиритися та визнати: цю «битву» ми програли. Програли через відсутність чіткого розуміння ролі експорту КІ. Програли через несвоєчасну реакцію на запит ринку, відсутність сталої стратегії експорту та надійних механізмів ІР.
Найкраще в цій ситуації – проаналізувати свої помилки та зробити все можливе, аби не повторювати їх. Особливо в ролі кандидата на вступ до ЄС, де КІ – це «база», у вагомості якої вже давно ніхто не сумнівається.
Чого не вистачає для розвитку?
Тож що ми маємо в сухому залишку? Великий потенціал, світову підтримку і… Недостатній розвиток креативної галузі. Лідером українських КІ залишаються ІТ-послуги. Це неймовірно круто та прогресивно, але, мушу вас засмутити, цього недостатньо.
Аутсорсинг в ІТ – це відсутність власного креативного продукту. Він, звичайно, є – але в порівнянні з аутсорсингом це незначна частка. Замість створення чогось свого, унікального, ми зробили ставку на виконання чужих завдань. Наших спеціалістів цінують не як авторів креативного продукту, а як виконавців, фрилансерів, робочу силу. І в цьому – глибинна різниця.
Так, ми допомагаємо розвивати КІ іншим, але не формуємо власні. Тому на рівні з ІТ-послугами мають виступати й інші вітчизняні сфери, які поки що розвинені недостатньо.
Читайте також: Перегони українських ІТ-компаній у Польщі: як наші просуваються на «нагрітому» ринку
Які галузі мають попит?
Реклама, музика, кіно, анімація, дизайн, нові технології тощо. Прикладів десятки, і всі слід підтягувати до рівня ІТ-послуг. Адже лише власна креативна продукція здатна якісно представити Україну на міжнародному ринку та відвоювати своє місце в цій ніші.
Лише з експортом товарів, а не послуг ми зможемо здобути репутацію креативної держави. Зрештою, саме вкладаючись у цей напрям, ми покажемо нашим творцям, що цінуємо їх і намагаємося створити дійсно комфортні умови для розвитку.
Безумовно, це не вийде зробити за місяці, пів року чи рік. Це масштабна та серйозна робота, яка в підсумку має змінити погляд держави на сектор КІ. На щастя, ми вже говоримо про це публічно, а отже, процес запущено.
Наступний крок – захист інтелектуальної власності
Далі – чималий обсяг роботи, зокрема із захисту інтелектуальної власності наших авторів. Я б навіть сказала, формування принципово нової ІР-культури, у якій творці не вагаються, чи варто реєструвати свої роботи. Культури, у якій ця реєстрація відбувається в межах України, а не за кордоном. А тому культури, яка допомагає зберегти українське власне українським.
І це питання бере на себе наш ІР-офіс. Ми вже реформуємо систему, робимо її більш доступною та зрозумілою, руйнуємо міфи та стереотипи про ІР.
Із розвитком вітчизняної креативної індустрії та запровадженням дійсно сильних інститутів охорони й захисту ІР, ми зможемо заново відчинити двері експорту КІ. Та цього разу нам уже не доведеться кілька разів стукати й чекати на дозвіл.
З правильною політикою та підготовкою ми відкриємо ці двері вільно та абсолютно справедливо посядемо своє місце на ринку. А тоді вже побачимо, хто з ким буде «тягатися» за часткою ВВП.
Світ вірить у нас, світ чекає на наші креативні продукти. І ми не маємо права змарнувати цей шанс. Тож креативникам раджу приготуватися. Попереду на нас чекає цікава й потужна історія.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
