Вакансія в IT: нові виклики для українських R&D-команд
Як трансформується працевлаштування у технологічній галузі під час війни
Модель R&D (Research & Development) стає все більш популярною в ІТ-індустрії, адже дозволяє великим і малим технологічним компаніям швидко розвиватися. Але на початку повномасштабної війни іноземні компанії поставили на паузу таку модель залучення спеціалістів з України. Проте півтора року військових дій навчили наших спеціалістів працювати за будь-яких умов, і IT-сектор не виняток. Так, іноземні компанії знову придивляються до співпраці з українськими айтівцями. За яких умов ця сфера може розвиватись і як відбувається працевлаштування під час війни, розповів Mind CEO Alcor Дмитро Овчаренко.
R&D-центри вже зробили свій внесок у розвиток таких компаній, як Sift, People.ai, BigCommerce і Grammarly та багато інших. На горизонті був вихід інших світових технологічних гігантів в Україну, такий вектор розвитку був неминучим, але війна заморозила цей процес. ІТ-індустрія отримала безліч викликів, з якими веде щоденну боротьбу.
Проте вже наприкінці 2022 року стало очевидно, що IT є єдиною експортною галуззю в Україні, яка зростає навіть під час повномасштабної війни та продовжує відігравати важливу роль у розвитку технологій у світі. R&D-команди змогли не просто пережити найтяжчі місяці війни, а продемонструвати стійкість, і хоча умови невизначеності все ще присутні, ми на порозі наступних трансформацій.
Читайте також: Працевлаштування зі штучним інтелектом: що може chatGPT для рекрутингу в IT
IT-сектор України привабливий для іноземних технологічних компаній
З погляду іноземних ІТ-компаній пошук технічних талантів часто-густо був головним болем ще до повномасштабного вторгнення, адже вибір локації для наймання програмістів безпосередньо впливає на ефективність бізнесу.
Проте ситуація постійно ускладнюється тим, що попит на послуги з розробки програмного забезпечення стабільно зростає, на відміну від пропозиції (зокрема, у США). Ба більше, протягом 2022–2023 років багато американських компаній зіткнулися з фінансовими проблемами внаслідок кризи. Як результат, 86% компаній заощаджують на операційних витратах, а 42% великих корпорацій у Північній Америці зупинили чи взагалі заморозили рекрутинг нових працівників, згідно з дослідженням CFI.
У цьому випадку панацеєю є створення власного R&D-центру з офшорної розробки програмного забезпечення у вигідних локаціях, зокрема в Україні. Порівняно нижчі зарплати і податки робили нас конкурентоспроможними на світовій арені. До 2022 року національна ІТ-індустрія була одним із найбільших експортерів ІТ-послуг у Європі, яка щороку зростала на 25–30% і генерувала понад 4% ВВП України.
На Україну дивились як на локацію з великою кількістю технічних талантів (за останніми підрахунками 309 000 фахівців), які мають актуальні навички та глибоку експертність. І це не дивно, адже переважна більшість місцевих програмістів – це фахівці рівнів Middle та Senior із багатим досвідом, що є неабияким магнітом для закордонних компаній.
До того ж 87% українських розробників мають принаймні один диплом про вищу освіту і постійно вдосконалюють свої знання на IT-курсах та івентах. Рівень знання англійської мови серед фахівців підвищується, хоча й повільно: якщо два роки тому 50% оцінювали свій рівень як вище середнього чи просунутий, то сьогодні – уже 53%.
Читайте також: Свічнутися в IT: три історії розробниць, які пройшли десятки співбесід і відмов до першого офферу
Виклики R&D-команд, спричинені війною
Війна в Україні триває з 2014 року, але тоді бойові дії обмежувалися кількома областями, що межують із росією. Переконати іноземні компанії у безпечності Києва чи Львова не було проблемою, але з 24 лютого це стало неможливим. Отже, тепер індустрія була сфокусована на утриманні наявного бізнесу, і про відкриття нових R&D центрів можна було забути.
На початку повномасштабного вторгнення релокація стала однією з ключових стратегій, яку прийняли 70,8% IT-компаній у відповідь на новий виклик. Географія релокації включала західні області України, а також європейські країни, як-от: Польща, Німеччина, Румунія, Португалія, Нідерланди й інші.
У результаті багато технологічних компаній змогли забезпечити собі безперервність бізнес-процесів в Україні чи за кордоном. У перші місяці повномасштабного вторгнення українські розробники зберегли свою продуктивність на рівні 85–90%, а з квітня 2022-го їм вдалося відновити позитивне зростання.
Наступні виклики для R&D-команд – це були мобілізація, валютні регуляції та обмеження НБУ, блекаути, комунікація з головним офісом щодо війни тощо. Вони залишаються актуальними, і тут важливо мати кваліфіковану підтримку місцевого провайдера.
Читайте також: Професії в IT: кого шукають найчастіше
Попит на українських айтівців повертається
Відкриття центру розробки програмного забезпечення в Україні було складною справою ще до лютого 2022 року. Тому, аби уникнути потенційних викликів і пасток цього нелегкого процесу, багато іноземних ІТ-компаній співпрацюють із місцевими експертами. А реалії війни довели, що мати надійного партнера з операційної підтримки – ключ до стабільності в умовах невизначеності.
Українські R&D-команди пройшли через непрості випробування, але їхня здатність працювати попри всі труднощі стала прикладом неймовірної витримки та професіоналізму, адже їм вдалося відновити свою роботу та підтримувати безперервність процесів.
Завдяки Збройним Силам і власній адаптивності, українські айтівці продовжують працювати. Вони продемонстрували стійкість у найважчі часи й тепер мають ще більшу прихильність від іноземних ІТ-компаній. Останні вже починають розглядати повернення до розробників в Україні, хоч і не цілими командами, але процес поступово відновлюється.
Ця трансформація виявилася надзвичайно важливою, оскільки ІТ-сектор став одним із небагатьох галузей, які розвиваються під час війни. Закордонні компанії, відкривають офіси в Україні, набирають українських фахівців, вкладають кошти в розвиток і підтримують місцеву економіку. Це сприяє зміцненню економічної стійкості та розвитку країни.
Отже, трансформація українських R&D-команд під час війни виявляється важливим стратегічним кроком для підтримки економічного зростання України, пристосування до нових реалій і забезпечення сталого розвитку країни в умовах війни.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
