Інтелектуальна власність: український бізнес уже має готуватися до гармонізації законодавства з ЄС у сфері IP
За використання чужих продуктів потрібно платити, але й про захист власних винаходів не варто забувати
Кожна країна – член ЄС має власне законодавство, і деякі із цих систем можуть значно відрізнятися. Проте це не скасовує того факту, що є певні акти та директиви, спільні для всіх. Тому Україна, взявши впевнений курс на євроінтеграцію, має також перейняти нові законодавчі особливості – у тому числі й щодо охорони інтелектуальної власності. На що варто звернути увагу українському бізнесу та до чого в цій сфері варто готуватися вже зараз, розповіла Mind очільниця Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій, д.ю.н., професорка кафедри інтелектуальної власності та інформаційного права КНУ імені Тараса Шевченка Олена Орлюк.
Читайте також: Захист IP: Україна недооцінює головне джерело поповнення бюджету
Сьогодні ми перебуваємо на фінішній прямій: ухвалені Парламентом зміни до національного законодавства, а також злагоджена робота Мінекономіки, IP-офісу та європейських партнерів дозволила нам на 98% наблизити законодавство в цій сфері до правової бази ЄС у рамках виконання Угоди про асоціацію. Однак із врахуванням кандидатського статусу України та рішення Європейської ради розпочати переговори, маємо швидко рухатися далі в процесі імплементації acquis ЄС у всіх напрямах, у тому числі й в IP-сфері. Минулого року Україна продемонструвала значний прогрес у цій сфері. Тож нижче – про декілька важливих речей, на які варто звернути увагу вітчизняному бізнесу.
Належні охорона та захист IP – гарантія конкурентоспроможності
В Україні IP-культура лише формується, тоді як у ЄС вона вже давно розвинута, закріплена й запроваджена в масове використання. У зв'язку із цим існує аксіома: бізнеси, що належним чином охороняють свої інтелектуальні продукти й захищають IP-права, показують значно кращі результати. Причому це стосується не лише великого бізнесу, а й малого та середнього. Згідно зі звітом Відомства з інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO), 2022 року 93% малих та середніх бізнесів відчули позитивний ефект від реєстрації IP-прав – як репутаційний, так і фінансовий.
Тому український бізнес уже зараз має готуватися до захисту своєї інтелектуальної власності, аби на рівних увійти в середовище високої конкуренції. Тим більше, що в червні минулого року можливості Фонду МСП EUIPO та Європейської комісії було поширено для підтримки українських підприємств, які тепер можуть одержати фінансування для подання заявок на набуття прав інтелектуальної власності в ЄС, зокрема на торговельні марки, промислові зразки (дизайни). Бо для успіху в умовах європейського вільного ринку недостатньо мати просто якісний і конкурентоспроможний за ціною товар – потрібно також організувати фаховий супровід усіх бізнес-процесів.
Варто зробити суттєву ремарку: членство в ЄС не означає автоматичної захищеності національних торговельних марок на рівні ЄС. Для цього потрібна, після національної, також окрема реєстрація, яка відбувається за єдиною централізованою процедурою. Отже, формула проста: хочете вийти на європейський ринок – захистіть свій бренд та гарантуйте походження товарів і послуг відповідно до правил цього ринку. Це стане одним із ключових факторів, що сприятиме разом із маркетинговими стратегіями відкриттю шляху вашій продукції на ринки обраних європейських країн.
Читайте також: Боротьба з контрафактом: законодавство змінилося – підробок має бути менше
Піратство – це незаконно. Зовсім
А тепер – про наболіле. Піратство – це одна з небагатьох речей, у яких досі існує прірва між нами та Європою. До прикладу, в Німеччині та Італії за використання торентів чи нелегальне завантаження фільму може прийти штраф на декілька сотень євро. У Франції після кількаразового порушення IP-прав на рік закриють доступ до Інтернету. Всі ці аспекти контролюють національні правоохоронні органи в межах своєї компетенції.
Окрім цього, спостереження за порушенням IP-прав здійснює окремий орган – Європейська обсерваторія з питань порушення інтелектуальної власності, яку було засновано ще 2009 року.
В Україні Центр спостережень за порушеннями IP-прав був заснований на базі IP-офісу наприкінці минулого року. І він одразу розпочав активну співпрацю з європейськими колегами та нашими правоохоронними й митними органами (наразі за розслідування злочинів в IP-сфері відповідають Бюро економічної безпеки та Кіберполіція).
Адже боротьба з піратством і контрафактом є не лише фактором негативного впливу на наші бізнеси, які працюють у правовому полі, а й однією з ключових вимог єврочиновників щодо IP-сфери.
Те, що сьогодні блокуються піратські інтернет-ресурси, – лише початок. Мушу зазначити, доволі повільний початок. Адже той же контрафакт і підробки – це не лише про завдання збитків добросовісному виробнику, а й досить часто про загрозу життю та здоров’ю споживачів. Адже підроблені неякісні ліки чи побутова хімія можуть спричинити незворотні наслідки.
Читайте також: Інтелектуальна власність: українські розробники втрачають кошти за використання своїх винаходів за кордоном
Цифровий ринок і боротьба з хаосом
Звідси випливає логічне запитання: а як щодо цифрового ринку? Адже українські громадяни надзвичайно активно генерують та споживають контент, і його монетизація та захист як ніколи на часі. Тут також без несподіванок: європейське законодавство покликане доволі жорстко мінімізувати IP-анархію, традиційно притаманну інтернет-середовищу. І постійно рухається у цьому напрямку. Прикладом можуть бути норми, викладені у директивах 2019/789 та 2019/790.
Бізнесам слід насамперед сфокусуватися на головній деталі: особи, яким було передано право використання продуктів інтелектуальної діяльності, не мають жодних можливостей уникнути виплати винагороди. Хоча ті ж акти ЄС дозволяють використання охоронюваного контенту безоплатно в деяких конкретних випадках.
Україна допоки не імплементувала ці норми в національне законодавство, але європейські країни це роблять. І якщо наші бізнеси виходять на ці ринки, вони мають розуміти вимоги й обмеження, що існують в європейських країнах у відповідних сегментах.
На перший погляд може здатися, що європейське законодавство разом із суворими вимогами щодо його дотримання створить додаткове навантаження на український бізнес, який і так змушений функціонувати в надважких умовах воєнного часу. Проте ми мислимо стратегічно, чи не так? А з цієї перспективи беззаперечним є той факт, що оновлення правової системи в IP-сфері разом із викликами несе безліч переваг. І ключовим тут можна назвати в рази надійніший захист авторів і власників IP-прав, який автоматично створить сприятливе середовище для залучення іноземних інвестицій.
Своєю чергою IP-офіс працює над тим, щоб український бізнес отримав максимальну вигоду від переходу на європейські стандарти. Зокрема, нещодавно із цією метою ми створили National IP & Innovations Hub – платформу, що покликана стати потужним інструментом для комунікації та обміну досвідом між бізнесом, науковцями, креаторами й інвесторами. Адже всебічна співпраця і взаємопідтримка – головна запорука успішного майбутнього нашої держави.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
