Як доступ жінок до інструментів інтелектуальної власності може стимулювати глобальний розвиток?
Як принципи гендерної рівності трансформують сучасність
Історично склалося так, що закони у сфері інтелектуальної власності були створені чоловіками та для чоловіків. Наприклад, авторське право зосереджувалося на образотворчому мистецтві, яким традиційно займалися чоловіки, тоді як більш «жіночі» домашні ремесла та промисли донедавна не входили до переліку об'єктів, які захищаються авторським правом. Як принципи гендерної рівності трансформують сучасність і чи можна вважати ці зміни достатньо швидкими й ефективними, спеціально для Mind поміркувала Олена Орлюк, очільниця Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій.
Нам потрібно більше жінок-винахідниць
Попри те що жінки становлять половину світового населення, їхня участь в економічних процесах репрезентує зовсім інше співвідношення. Особливо це стосується залученості до економіки знань, яка з кожним роком набирає все більших обертів як ключовий фактор світового економічного зростання.
Цифри говорять самі за себе: відповідно до звіту WIPO (World Intellectual Property Organization), у 2023 році жінки становили всього 17,7% всіх винахідників, чиї заявки були зареєстровані за міжнародною процедурою PCT (The Patent Cooperation Treaty) – і це лише на 0,6% більше, ніж попереднього року. На жінок припадає лише 3 з 10 робочих місць, пов’язаних із наукою, технологіями, інженерією та математикою.
Може здатися, що найрозвиненіші країни тримають тут пальму першості, проте така теза не відповідає дійсності. За даними EPO (European Patent Office), Китай, де 26,8% від загальної кількості зареєстрованих патентів належить жінкам, випереджає ЄС, де аналогічний показник перебуває на рівні 13,2%, та США із 15%. Несподівано, чи не так?
Гендерна рівність – це win-win situation
Та яким би не був національний розподіл, загальна картина є не надто оптимістичною. Якщо світове «зростання» триватиме в такому темпі й надалі, то, за словами Aikaterini Kanellia (спеціалістка з питань IP та гендерної рівності) та Lisa Jorgenson (заступниця генерального директора WIPO), гендерний паритет серед винахідників стане реальністю лише у 2064 році. І в такій ситуації світова економіка втрачає можливості для розвитку пліч-о-пліч із самими жінками, адже будь-яка нерівність має негативні економічні наслідки.
У контексті нашої теми ці наслідки вимірюються у $28 трлн: саме на стільки, на думку фахівців McKinsey Global Institute, зріс би річний глобальний ВВП за умови паритетної реалізації жіночого та чоловічого потенціалу на ринку праці. Звісно, це – ідеальна модель, якої навряд чи вдасться досягти найближчим часом. Проте вже зараз очевидно, що інвестиції у зменшення гендерного розриву неспівмірно менші проти втрат, яких зазнають економіки в разі недостатньої залученості жінок.
Як саме доступ жінок до інструментів IP (intellectual property – з англ. інтелектуальна власність. – Mind) може стимулювати локальний і глобальний розвиток? Насамперед очолювані жінками підприємства роблять важливий внесок у збільшення кількості робочих місць та скорочення бідності в національних економіках.
Наприклад, засновниця сімейного бізнесу з приготування традиційних страв афро-карибської кухні Ада Томас із Коста-Рики увійшла в історію як перша підприємиця з регіону Лімон, яка зареєструвала торговельну марку, і в такий спосіб не лише збільшила популярність і впізнаваність свого бренду, а й стала натхненницею для інших малих та середніх бізнесів (МСБ). Це відбулося завдяки поєднанню ініціативності Ади з освітніми можливостями: жінка пройшла тренінг із підвищення кваліфікації для локальних підприємців від Академії WIPO та Академії інтелектуальної власності Коста-Рики.
Перешкоди на шляху до розвитку
До речі, доступ до знань про IP, який є частиною ширшої освітньої проблеми, відіграє важливу роль у залученості жінок до економічних процесів. Це також пов'язано з нерівномірним розподілом доступу до сучасних цифрових технологій, насамперед – інтернету: що меншим є рівень розвитку держави, то менше жінок активно користуються цифровим інструментарієм.
Серед інших перешкод на шляху жінок до успішного кар'єрного зростання в галузях, що базуються на IP, вирізняється обмежений доступ до фінансування – адже фінансові установи й інвестори часто ставлять під сумнів їхню здатність керувати та вести бізнес.
Жінки здобувають значно менше визнання за науковий внесок у порівнянні з чоловіками, до того ж їм значно рідше приписують авторство. Красномовний приклад – історія Розалінди Франклін, яка відіграла ключову роль у відкритті структури ДНК, але до самої смерті залишалася в тіні колег-чоловіків, які були нагороджені Нобелівською премією.
Жінки формують сьогодення та майбутнє
Забезпечення повноцінного доступу жінок до інструментів захисту IP насамперед покликане буквально зробити їх видимими – і в такий спосіб надати додаткові можливості для розвитку, а також збільшити конкурентоспроможність на ринку праці.
За допомогою жіночого бачення та творчого підходу з'явилася низка важливих винаходів і найпоширеніших предметів сучасності. Назву лише декілька прикладів зі США: Хеді Ламарр розробила технологію перемикання частоти, на основі якої працюють Bluetooth і WiFi, Джозефіна Кокрейн створила посудомийну машину, а Марі Ван Бріттан Браун винайшла систему відео- та аудіобезпеки. А українка Катерина Ющенко ще 1955 року розробила й імплементувала Адресну мову програмування.
Гендерна рівність в Україні
Здавалося б, в умовах повномасштабної війни з росією питання гендерної рівності відходить на другий план. Проте ми усвідомлюємо, що сьогоднішня боротьба ведеться Україною за цінності цивілізованого та демократичного суспільства, в якому немає місця для дискримінації. Український IP офіс теж працює над залученням жінок до IP-інтенсивних галузей, підвищення рівня комерціалізації результатів їхньої творчої, інтелектуальної та інноваційної діяльності, а також над просуванням наших авторок і винахідниць за кордоном.
Корпоративна політика IP офісу також побудована на принципах гендерної рівності: близько 75% працівників відомства – жінки, водночас команди окремих департаментів повністю складаються з жінок. Так само ми постійно розширюємо партнерства з українськими жіночими організаціями.
Українки справді активні та ініціативні в багатьох галузях: зокрема торік 56% нових ФОПів були відкриті жінками, а кількість наших жінок у науці значно перевищує середньосвітові показники – 45% проти 30%. Олена Лук’янова, Марина В’язовська, Ганна Піркова, Аліна Романенко, Людмила Сєногонова, Ольга Авілова, Наталія Ульянчич, Марія Байляк – ці імена жінок-вчених і винахідниць формують сучасну історію України. Вони стоять поряд із багатьма іншими іменами жінок, які досягли видатних результатів у хімії, фізиці, біології, медицині, математиці тощо.
Всебічна підтримка жінок у реалізації їхнього інтелектуального потенціалу – це питання не просто відповідності сучасним стандартам, а й глобального економічного зростання та безпеки. І розбудова інклюзивної IP-екосистеми здатна створити набагато кращу версію цього світу – світу, що дійсно (а не лише декларативно) функціонуватиме на засадах сталого розвитку.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
