Держзакупівлі: на що звертати увагу бізнесу під час участі в тендерах
І які «білі плями» шукають правоохоронці в діяльності переможців закупівель
Напередодні Мінекономіки анонсувало в системі закупівель Prozorro появу додаткового поля щодо обґрунтування закупки замовником. Проте участь у тендерах на закупівлю товарів чи послуг на державні кошти – це завжди гра в довгу з багатьма невідомими. Також ті чи інші удосконалення в системі не гарантують, що після участі бізнесу в тендері до нього не прийдуть із перевірками. З іншого боку, до таких тендерів потрібно ретельно готуватись, а в разі перемоги важливо вивчити нюанси угоди з державним замовником. На що звертатимуть увагу, коли бізнес наважиться виконувати держзамовлення, розповів Mind керуючий партнер Evrika Law адвокат Андрій Шабельніков.
Читайте також: Генеральний директор Prozorro: «Не думаю, що «тендерна мафія» як явище існує в Україні на кшталт Cosa Nostra в Італії»
Майже щодня ми потрапляємо на нові повідомлення про незвичні тендери, які проводять на державні кошти. Чого варті новини про серіали за шалені гроші, барабани та аерогрилі для укриття, знамениті «яйця по 17 грн» тощо.
Усе це викликає обурення в суспільстві, особливо в час, коли кожна копійка має використовуватися дуже обережно, бо дефіцит бюджету України зростає з кожним днем і в листопаді досяг рекордних для 2023 року 145 млн грн. Тому не дивно, що, як тільки з’являється хоч натяк на великі держзакупівлі, неодмінно постає запитання, а чи не має в цих діях певної корупційної складової.
Що вже говорити про правоохоронні органи: будь-які договірні правовідносини з державою можуть стати причиною «завітати в гості» до бізнесу.
Підозри найчастіше виникають, коли існує хоч мінімальна вірогідність, що всі дії за правочином не мали на меті досягненню економічного ефекту, а, навпаки, були направлені на заволодіння коштами держави.
Тож будь-які підозри, що переможець тендеру виконує свої обов’язки за контрактом не за планом або обрані «підозрілі підрядники» для виконання держзамовлення, може бути тим спусковим гачком для більш ретельної перевірки з боку правоохоронних та органів слідства.
Читайте також: Держзакупівлі: правила гри для співпраці бізнесу й держави
Обставини укладання договору та умови
Тут все просто – чи справді укладений договір ставив за мету досягнути якихось результатів або був спрямований на відмивання коштів. Чи доцільно було державі в особі держпідприємства, органу виконавчої чи місцевої влади укладати такий контракт. Наприклад, коли на певні послуги існує типовий договір із типовими умовами, а в одному окремому випадку укладається договір на аналогічні послуги, але вже з іншими умовами.
Слідчий не міркуватиме, що «аналогічність послуги» може бути тільки в схожості їх назв в актах, а не в особливостях їх виконання, наприклад, коли в реальності потрібно буде виконувати набагато складніше замовлення.
Тому важливо враховувати такі тонкощі й намагатися отримати та надати максимальний пакет документів, а також прописати всі важливі нюанси в основному договорі, бо (важлива деталь) укладання додаткових угод може розцінюватися як намагання заволодіти державними коштами.
Навіть існування пункту про авансовий платіж за ще не виконані послуги чи не поставлений товар може кинути тінь на виконавця держконтракту.
Тож усі угоди варто ретельно перевіряти, щоб одного прегарного дня не виникли питання, чи відповідав договір трирічної давнини, наприклад, на постачання сировини держпідприємству умовам закупівлі. Та чи не мав директор компанії злочинного умислу, коли погоджувався змінити умови, бо, поки проходили всі кола погоджень, ринкова вартість товару зросла, а доставляти його необхідно?
Чи може компанія дійсно виконати замовлення. Тобто не варто братися до участі в державних закупівлях, якщо не маєте в наявності відповідної матеріально-технічної бази, потрібного персоналу чи спеціальних ліцензій. План «виграти тендер – найняти підрядника – заробити» не працює, а може тільки ускладнити життя як учаснику закупівлі, так і підряднику.
Читайте також: Чи існує «пігулка» від корупції у публічних закупівлях?
Підстави зміни умов закупівлі після укладання договорів
Брати участь у держзакупівлях, як купувати кота в мішку. Можна погодитися на одні умови, а за фактом виявляється, що роботи набагато більше й ресурси потрібні зовсім інші. А коли вже договір підписано, то шляху назад у виконавця немає. І що тут робити? Укладати додаткові угоди, нові технічні завдання тощо. Але, якщо по факту вони всі будуть виглядати як заміщення основного правочину, питань до бізнесу від правоохоронних органів буде дуже багато.
Взаємопов’язаність учасників держзакупівель. Не варто погоджуватися брати участь у тендерах, якщо зв’язок беззаперечний. Звичайно, якщо замовник і виконавець колись ходили в один садочок – це не викличе зайвих підозр, а от спільна попередня робота, родинні та дружні зв’язки – один із маркерів злочинної змови.
Розмір можливих збитків. Невчасне виконання умов договору, збільшення собівартості товарів чи послуг може бути розцінено як завдання збитків державі. Тож, якщо існує мінімальна ймовірність, що замовлення може бути не виконано, проконсультуйтеся з юристами, на що очікувати в такому разі.
І про найголовніше, якщо правоохоронні органи побачать в укладанні договору між державою та приватним бізнесом склад корупційного правопорушення, то бізнес може чекати отримання підозри у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК України). А якщо буде доведено вину, відповідальна особа може отримати покарання на строк аж до 12 років позбавлення волі.
Звичайно, не варто відмовлятися від участі в державних закупівлях, але важливо дуже обачно підходити до вибору проєктів. Крім того, ще до початку подачі заявок необхідно провести внутрішній або зовнішній юридичний аудит, щоб впевнитися у відсутності суттєвих умов, що можуть надалі призвести до зустрічей із правоохоронними органами.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
