Відновлення шкіл: як має змінюватись освітній простір через війну
Якими мають бути будівлі та інфраструктура і як школи можуть переформатувати свої підходи
Триває повномасштабна війна в Україні. Агресор не планує поступатися своїми терористичними методами. Українці продовжують тримати оборону. За таких умов відбувається навчальний процес у школах. Дискусії про пріоритетність в освіті, зміни підходів і концептів також набувають нової актуальності. Чи можемо ми зважати на нашу повсякденну дійсність крізь призму поглядів до 24 лютого 2022 року? Відповідь очевидна. Також ми маємо формувати нову систему колективної безпеки. Про оновлення концептів функціонування шкіл і головні пріоритети в цьому процесі розповів Mind виконавчий директор Освітньої Фундації «МрійДій», вчитель української мови та літератури у школі «МрійДій» Артур Пройдаков.
Читайте також: Не лише ремонт: що потрібно українським школам під час війни
Обговорення цього питання доречно починати з пріоритетності. Так, саме пріоритетність. Звісно, ми будемо враховувати різноманітні процеси, різні аспекти, різні чинники, що обумовлюють гармонійну систему функціонування школи. Але без урахування ключових викликів рухатися до реалізації реформи нової української школи (НУШ) буде вкрай непросто.
Перший пункт – безпека
Наявність укриттів має стати нормою для сучасної української школи. І варто наголосити, не кожне підвальне приміщення з виконаними там ремонтними роботами автоматично перетворюється на якісне бомбосховище.
Слід говорити про укриття як простір, що гарантує безпеку і фізичну, і психологічну. Тут має бути і місце для прийому їжі, і вбиральня, і душова.
Цей простір має бути промовистим, немов говорити школярам: «Тут безпечно. Тут комфортно».
Другий пункт – облаштованість укриттів
У зв’язку з численними повітряними тривогами українські діти проводять дуже багато часу саме в бомбосховищі, а не за шкільними партами.
Слід подбати про переформатування укриттів у навчальне середовище. Парти, екрани, дошки, стільці – це певний мінімальний набір, що потрібен для навчання.
А ще можемо згадати про ноутбуки, опцію підготувати роздрукований матеріал тощо.
Читайте також: Знову до школи: як подолати старі проблеми в нових умовах
Третій пункт – можливість долучатися до волонтерського руху
Це може бути певний хаб, де можуть долучатися як учні й учениці, так і дорослі. У школі можна планувати активності з плетіння маскувальних сіток, виготовлення окопних свічок, збору необхідних речей на потреби нашої армії та гуманітарного напряму. Ми декларуємо, що потрібно допомагати ЗСУ, тож чому б не запровадити у всіх школах офіційно? Зрештою, коли як не зараз?
Торік ми стали свідками, як симптоматично в деяких школах виникали такі гуманітарні штаби та ініціативи (збір на потреби постраждалих від знищення Каховської ГЕС є чи не найбільш очевидним прикладом). Тож цілком логічно створювати такий фізичний простір у школі.
Четвертий пункт – наявність креативного простору
Ідеться не про актову залу, а про певну локацію, де можуть відбуватися зустрічі з відомими людьми, івенти для учнів та їхніх батьків. Цей простір може бути «гнучким», залежно від типу заходів. Від лекції до проведення дебатів, від засідання книжкового клубу до кіноперегляду сучасного українського кіно.
Читайте також: Школа під час війни: як батькам налаштувати дітей та налаштуватися самим
П’ятий пункт – переосмислення шкільного простору
Погодьмося, довгі шкільні коридори можуть навіювати бентегу та журбу. Але варто й цей простір переосмислювати. Як варіант, робити виставки шкільних робіт, вести «живе ЗМІ школи», розміщувати анонси шкільних подій та свят.
І тут варто відмовитися від формалізму, коли ми завішуємо стіни патріотичними стендами без емоційного контексту. Радше організувати зустріч з учнями та ученицями й разом із ними спільно ухвалити рішення, як нам трансформувати простір школи.
Закликаю до дискусії щодо оновлення форматів шкільного простору. Лишень у колективному обговоренні ми можемо спробувати віднайти нові варіанти взаємодії між сучасними учнями та сучасним простором.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
