Індустріальні парки: чим цікаві для малого та середнього бізнесу
Актуальні тренди створення ІП, інвестори, можливості

Історія створення індустріальних парків розпочалася 2014 року, і до сьогодні цей формат продовжує працювати в Україні. На цей час уже зареєстровано 77 індустріальних парків, але поки що тих, які працюють, значно менше. Проте щороку їхня загальна кількість зростає. Цей формат ведення бізнесу зараз набирає обертів і не випадково тема активно обговорювалася під час Mind Entrepreneur Summit 2024.
Як зазначив модератор цієї дискусії президент Міжнародного інвестиційного офісу, громадський діяч Роман Матис, існує хибний стереотип, що індустріальний парк може бути цікавий лише великим компаніям. За його словами, одне велике підприємство від 800+ працівників у процесі своєї діяльності потребує великої кількості сервісів, послуг і товарів. Один такий проєкт акумулює навколо себе щонайменше десяток малих і середніх підприємств, які на регулярній основі продовжують заробляти протягом тривалого періоду.
Про актуальну ситуацію та можливості для учасників індустріальних парків, що з’явилися, зокрема, уже цього року, під час обговорення ситуації з розвитком ІП в Україні, розповів СІО групи компаній Індустріальні парки України Валерій Кирилко, який уже 5 років поспіль займається реєстрацією та розвитком ІП. Mind занотував основні тези його виступу.
Читайте також: Індустріальні парки: потенціал для розвитку бізнесу чи очікування дива
Війна стала драйвером розвитку індустріальних парків в Україні
Дуже активно процес реєстрації ІП розпочався під час війни: у 2022 році зареєстрували 9 парків, у 2023-му – 13, у I кварталі цього року зареєстровано вже 8. Не менше 12 проєктів перебувають на розгляді в Мінекономіки.

Як це не дивно, саме війна спонукала до дуже бурхливого розвитку цього процесу.
Чому?
Тому що до війни дійсно не було жодних реальних стимулів, преференцій – жодної допомоги від держави. І не було в потенційних резидентів якоїсь зацікавленості розміщатися в індустріальних парках.
Ми отримували до війни одиничні запити протягом року, а війна це змінила повністю.
У березні 2022 року виникло півтори тисячі потенційних резидентів індустріальних парків одномоментно. Це релоковані підприємства, які почали хаотично шукати майданчики в Західній і Центральній Україні.
- У 2022 році був прийнятий величезний пакет стимулів.
- У 2024-му вперше за всі роки держава виділила 1 млрд грн на розвиток індустріальних парків у вигляді стимулів, преференцій та іншого.
- Були прийняті податкові стимули, з'явилися програми компенсації витрат на електрику та мала система розподілу, яка допоможе індустріальним паркам із мережами.
- Нарешті з’явилися мережеві керуючі компанії, які почали не просто приходити й формально називатися керуючими компаніями, а які почали розвивати ці індустріальні парки.
Читайте також: Тепле місце для бізнесу: які нові пільги з'явилися для індустріальних парків
І це радикально змінило ситуацію на ринку.

Індустріальний парк – це як вільна економічна зона з територією від 10 га до 1000 га. Промислова зона, де можна розвивати переробну промисловість, перероблення відходів, вести R&D-діяльність і створювати ІТ-комунікації.
- Прийняті преференції для ІП розділені на дві частини: ініціатор та керуюча компанія. Вони можуть одержати від держави від 60 млн грн до 150 млн грн (на деокупованих територіях) на будівництво мереж.
- 100% компенсація всіх витрат на проєктування технічних умов. Часткова або повна компенсація відсотків за кредитами на відповідну відбудову цього індустріального парку.
- Для учасників або резидентів ІП запроваджені податкові та митні преференції: звільнення від податку на прибуток на 10 років і звільнення від ввізного ПДВ та ввізного мита на нове обладнання, що завозиться до ІП.
Читайте також: Компенсація індустріальним паркам за підключення до інженерно-транспортних мереж: як це відбуватиметься?
Місцеві громади можуть знижувати відсоток за оренду земельної ділянки або податок на землю до нуля. Уже понад 14 парків скористалися такими преференціями. Наприклад, у Білій Церкві вже працює нульовий податок на землю для ІП.

Читайте також: Підтримати розвиток: як Верховна Рада спростила діяльність індустріальних парків
Галузі, зацікавлені у створенні та участі в ІП
Найбільша кількість запитів надходить від агросектору, харчової промисловості, від будівництва елеваторів до просто переробної промисловості, виробників будівельних матеріалів. Причому будівельних матеріалів – 50% на 50% з іноземцями. Останні розуміють, що Україна відновлюватиметься, і вже зараз дуже шукають собі ділянки.
Так, в Україну вже зайшов KingSpan – найбільший виробник сендвіч-панелей.
Дуже багато компаній, від Туреччини до Польщі й Німеччини, шукають зараз собі ділянки для будівництва заводів із виробництва будівельних матеріалів. Також затребувані склади та логістика. Ну й звісно, ділянки подвійного використання.
У зв'язку з тим, що в нас війна і є певні особливості ведення бізнесу в Україні, майже 90% інвесторів і тих, хто взагалі будує індустріальні парки, – це українські підприємства чи фонди, або інвестори, які просто фінансують девелоперські проєкти.
Але є й інші приклади. Той же Dragon Capital отримав від MIGA на воєнні ризики на фінансування 10 млн євро в індустріальний парк у КЕМ-10 у Львові. Це перша ластівка, і ми сподіваємося, що після цього ще будуть інші приклади того, що іноземці заходять інвестувати в Україну.
Мотивація створення індустріального парку
- Найбільший тренд – це три в одному. Коли завод сам є ініціатором, будує власне виробництво та сам же виконує функцію керуючої компанії.
- Спекуляції. Водночас у зв'язку з тим, що здійнявся ажіотаж навколо індустріальних парків, багато хто з власників такої нерухомості переводять останню у формат ІП для майбутнього продажу вже конкретному інвестору.
- Промисловий девелопмент – класика. Коли будують, здають в оренду, на цьому заробляють.
- Долучення нових підприємств у громаду – це відповідна мотивація у громад.
- Й останнє – це коли модно стає бути індустріальним парком. І, як не дивно, деякі навіть великі компанії ідуть на таку історію і створюють індустріальний парк.
Зазначимо: зменшення собівартості будівництва збільшує фінансову привабливість цих проєктів для майбутнього перефінансування.
Попит на ІП малого та середнього бізнесу
Ми на одній виставці торік зібрали 63 заявки на індустріальні парки, з яких 42 подав малий та середній бізнес – від збирання мотоциклів до води.
Під це створюються відповідні бокси в індустріальних парках, так звані light industry box – це коли створюється великий об'єкт, а потім здається по 200, 300, 400, 500 кв. метрів.
І, стаючи учасником цього індустріального парку, МСБ як виробник отримує ті самі преференції, що й великі компанії. Тому попит у цьому питанні існує, і він дуже великий.
Так, малий і середній бізнес також шукає інвестиції, щоб зайти в індустріальний парк. Проте ми стикнулися з тим, що дуже низька культура одержання цих інвестицій. Багато кому потрібні гроші, але не всі можуть нормально «упакувати» той чи інший проєкт.
Індустріальні парки, що вже працюють в Україні
Найбільша кількість підприємств, які працюють в одному ІП, – це західноукраїнський промисловий хаб. Там 25 резидентів. Повністю заповнена територія. Другий – це Біла Церква, там 8 і ще додаткові.

Декілька проєктів, які є показовими для тих, що зараз будуються.
- Вуглецево-нейтральний екоагрохаб Поділля «Городок» – це проєкт «Епіцентру», який будує декілька власних заводів – олійний, переробний тощо.
- Бурштин – «Лактік», інвестиції з Арабських Еміратів. Уже будуються заводи глибинної переробки кукурудзи.
- Вінниця – Volia Agri-Food Park, один із показових кластерів харчової промисловості. Багато заводів зараз підписуються, буде промислова синергія харчових компаній.
- Індустріальний парк «Novo Волинськ» у Володимирі, де теж вже починається будівництво заводів харчової промисловості.
- БФ-термінал – великий завод МДФ у Закарпатті, який зараз уже будується. До речі, цей ініціатор і той, хто там будує цей завод, відмовилися від преференції. Свідомо, тому що для держави важливо заплатити ці гроші, які вони можуть закумулювати з преференцій. І це дуже відповідальне рішення, насправді тому, що вони тільки на обладнанні могли зекономити близько 500 млн грн.

- «Фастіндастрі» – це перший індустріальний парк у Фастові, який уже скористався преференціями. Вони вже завезли обладнання без митного збору та ПДВ. І зараз оформлюють звільнення від податку на прибуток на 10 років.
- «Ядро-індастрі». Ще до реєстрації вже побудував завод металопластикових вікон, це у Дрогобичі.
- І найбільша інвестиція в індустріальні парки – це в Тячеві, де будуватиметься перший із 2012 року завод виробництва листового скла. Загальний обсяг інвестицій – 230 млн євро. Сім інвесторів з Європи. Зараз уже тривають підготовчі роботи.
- Ну й останній – це львівська «Формація Сигнівка» компанії «Альтера». Дуже цікаво підійшла для формування цього парку, тому що якраз у них одна з «фішок» – це орієнтація на малий та середній бізнес.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.