Бруківка vs енергогенерація: як громади можуть забезпечити власну енергетичну незалежність
І до чого тут комунальне енергетичне підприємство
Україна продовжує потерпати від ударів російських окупантів по енергогенерувальній інфраструктурі. Як повідомляють енергетики, ситуація контрольована, але близька до критичної. Західні партнери готові надавати свою допомогу: зокрема, Норвегія виділить Україні на відновлення енергетичної інфраструктури $102 млн, Бельгія – 9 млн євро, а Німеччина – вже надала 45 млн євро. Тепер головне – ефективно використати ці ресурси.
З огляду на ті виклики, які постають у цій сфері, важливо не зациклюватися на певних одноманітних рішеннях. Так, відновлення потужних електростанцій в умовах постійних обстрілів є не дуже далекоглядним рішенням, адже такі глобальні об'єкти перетворюються на омріяну ціль окупантів. Тож забезпечення власної генерації в межах однієї громади може стати ефективнішим рішенням. До того ж у громади буде можливість використовувати різні джерела генерації енергії, зокрема й альтернативні – сонце, вітер та перероблення сміття.
Більше про ці можливості ми розповідали в матеріалі «Генерація електроенергії на рівні громад: які можливості дозволять не вимикати світло». Зараз же експерт-консультант з енергоефективності та критичної інфраструктури ГО «Центр громадянських ініціатив Лтава» Дмитро Кудря розповів Mind, як створити комунальне енергетичне підприємство та яким чином КЕП може допомогти в подоланні енергодефіциту, що наростає.
Читайте також: Енергетика Берліна: найзначніші угоди та домовленості URC2024
Навіщо створювати комунальне енергетичне підприємство?
Комунальне енергетичне підприємство (КЕП) централізовано здійснює діяльність зі встановлення та експлуатації на площах громадських об’єктів сонячних електростанцій (СЕС) і вітрогенераторів (ВЕС).
Централізованість потрібна для зосередження кадрового, фінансового й ресурсного потенціалу та забезпечення організованого впровадження технології альтернативної енергетики у громаді.
КЕП, окрім виробництва електроенергії, матиме спроможність застосовувати накопичувачі для зберігання електричної енергії для маневру в години пік. Важливим аспектом є можливість отримання гарантій походження енергії у товарних обсягах.
Читайте також: Підземна електроенергетика: чому в Україні не поспішають закопувати трансформатори
Які функції передбачені для КЕП?
КЕП у варіанті суто експлуатаційного підприємства здійснює підбір площ для встановлення СЕС/ВЕС, їх проєктування, монтаж та експлуатацію. Всі взаєморозрахунки з енергопостачальною компанією здійснює безпосередньо власник об'єкта (наприклад, управління освіти, водоканал чи КНП місцевої лікарні).
КЕП – централізований муніципальний виробник і зберігач електричної енергії, який розташовує своє обладнання на площах інших комунальних юридичних осіб.
Таке підприємство потребує отримання ліцензій на відповідні види господарської діяльності від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Одразу постає питання: якщо КЕП продаватиме електроенергію у мережу на ринкових засадах, то навіщо вся ця комерція адміністрації громади? Адже в такому разі лікарня як купувала електроенергію, так і купуватиме, водоканал також, інші комунальні структури так само…
Сенс створювати КЕП централізованим муніципальним виробником електричної енергії є тоді, коли це підприємство працює на потреби комунальної інфраструктури міста. Адже генерація сонячною станцією може здійснюватися на будівлі соціального захисту, а отримувати електроенергію буде водоканал чи тролейбусне депо.
З огляду на логіку самозабезпечення міста, оптимальним буде постачання електричної енергії комунальним установам без торгів, за спрощеною процедурою.
Безумовно, договір між КЕП і комунальними установами оприлюднювати необхідно. Але конкуренція у такій моделі може бути лише між управлінням соціального захисту та водоканалом за доступ до комунальної електроенергії.
За транспортування електроенергії місцевими розподільними мережами громада сплачує відповідній енергорозподільчій компанії вартість послуги розподілу електричної енергії згідно з тарифом. Оскільки вироблена громадою для власних потреб електрична енергія не транспортується системами передачі, то й відповідний тариф не сплачується.
Комунальні установи сплачують КЕП вартість електроенергії згідно із середньоринковою вартістю електроенергії, визначеною щодобово державною компанією «Оператор ринку» за визначений період. Або за рішенням органу місцевого самоврядування – економічно обґрунтовану вартість, що не перевищує середню ринкову вартість електроенергії за визначений період (наприклад попередній рік / квартал / місяць).
Читайте також: Увімкнути світло: як литовські фахівці допоможуть відновити мережу АТ «Миколаївобленерго»
Як і навіщо забезпечувати генерацію електроенергію з різних джерел?
Адміністраціям громад потрібна мотивація до нарощування генерації електричної енергії для виходу на самозабезпечення соціальної інфраструктури. Самоврядуванню потрібне чітке бачення, що кошти місцевого бюджету підуть не на продаж електроенергії «кудись туди», а будуть спрямовані на місцеві потреби. І громада при цьому матиме економічні вигоди.
Навіщо ж «городити город» з централізованим енергозабезпеченням, якщо кожна установа має можливість частково закривати потребу в електроенергії власною сонячною станцією? Розвиток генерації електроенергії з рівня місцевого самоврядування надає можливість будувати СЕС і ВЕС поза об’єктами, які споживають найбільше електроенергії та перерозподіляти її місцевими розподільними мережами. Окрім того, КЕП отримає можливість наростити спроможності зі зберігання електроенергії, щоб маневрувати її запасом у години пік.
Централізоване муніципальне виробництво розкриває потенціал вітрових електростанцій. На відміну від сонячних, пік виробництва електроенергії вітрогенератором може припадати на нічний час і міжсезонний період. Використання сонячної та вітрової станцій у тандемі суттєво розширює часові та добові рамки доступної генерації електроенергії.
Додатковим бонусом буде опція щодо формування обсягів гарантій походження зеленої електроенергії. Ці гарантії можна використати як інструмент підвищення конкурентоспроможності місцевих товаровиробників. Або отримати від їх продажу додаткові фінанси для місцевого розвитку.
При централізації КЕП має можливість створити резерв сонячних панелей і запасних деталей для оперативного відновлення діяльності в разі атак агресора на інфраструктуру.
Той же дитячий садочок ні за яких умов не купуватиме додаткові сонячні панелі, окрім інстальованих. Це просто нереально. На відміну від КЕП, який має можливість створити запас комплектуючих, або зманеврувати генерацією в разі пошкодження однієї із десятків / сотень СЕС/ВЕС.
Читайте також: Як змінюється концепція інфраструктури – світові тренди галузі у 2023 році
Яка ціна такого КЕП для громади, або 0 гривень прибутку vs 100 млн грн
Якщо адміністрація громади інвестує 10 млн грн у тротуари з бруківки, громада отримає 0 грн прибутку. Якщо адміністрація громади інвестує ті ж самі гроші у будівництво сонячних станцій, то за 25 років експлуатації СЕС громада отримає за дуже орієнтовними розрахунками 100 млн грн чистого прибутку (швидше за все, реальна сума буде у 1,2–1,5 раза більша).
Отриманий прибуток адміністрація громади зможе направити на облаштування додаткових 50 тротуарів із бруківки та придбати ще 50 сонячних станцій (з додатковими робочими місцями і для електриків, і для укладачів бруківки).
Безумовно, нову бруківку добре видно потенційним виборцям. Але й нові сонячні станції їм також добре видно. І навіть краще видно. Бо освітлення є.
Потенціал КЕП – на прикладі міста з населенням 50 тис. мешканців
Одразу варто зазначити, що показники суб’єктивні й залежать від десятків факторів. У кожному випадку необхідно проводити окремий аналіз можливостей і розрахунок. Наразі йдеться про узагальнене усвідомлення порядку чисел.
Описане вище місто має можливість установити 2–3 МВт потужностей сонячної та вітрової генерації на будівлях, спорудах і площадках комунальної форми власності.
Виробництво електричної енергії може становити до 3 ГВт на рік. Економія від відсутності сплати тарифу за транспортування магістральними мережами може становити приблизно 1,5 млн грн на рік.
Потреба у встановленні накопичувачів електроенергії залежить від наявності / відсутності біогазової станції з когенераційною установкою та/або сміттєспалювального заводу.
Штатна чисельність працівників КЕП також залежить від наявності / відсутності біогазової станції та/або сміттєспалювального заводу, оскільки в більшості випадків технічну експлуатацію цих об’єктів варто організувати на одну юридичну особу.
Окремо слід зазначити, що громада має можливість кратно збільшити потужності, встановивши СЕС / ВЕС на комунальних об’єктах у сільській місцевості, адже села після адміністративної реформи входять до складу громад, та/або створивши вітровий парк. Окрім того, можливим є застосування інновацій. Наприклад, установлення сонячних станцій над проїзною частиною для охолодження асфальтного покриття вулиць і доріг (окрім генерації це суттєво заощадить кошти на ремонт доріг).
Як зазначено вище, може бути два варіанти тарифу для комунальних установ і підприємств громади:
- тариф згідно з ринковою вартістю електроенергії, визначеною щодобово державною компанією «Оператор ринку» за визначений період, плюс тариф за транспортування електроенергії місцевими розподільними мережами;
- економічно обґрунтований тариф згідно з рішенням органу місцевого самоврядування, що не перевищує середньої ринкової вартості електроенергії за визначений період, наприклад, попередній рік (звісно, затверджений НКРЕКП), плюс тариф за транспортування електроенергії місцевими розподільними мережами.
Тариф оператора системи передачі (встановлюється НКРЕКП для єдиного оператора «Укренерго») комунальні установи та підприємства громади не сплачують, оскільки при отриманні муніципальної електроенергії вони не користуються відповідною послугою.
Отже, спрямовуючи з місцевого бюджету видатки на розвиток громади, залучаючи всі можливі гранти та реінвестуючи прибуток КЕП, громада матиме нарощування потужностей муніципальної генерації електроенергії. Під цю справу у великих містах можна навіть випустити облігації місцевої позики.
Тут варто виокремити таку опцію як лізинг. Формування кейсу лізингових програм під розвиток муніципальної енергетики значно прискорить розвиток у цій галузі.
Одразу в багатьох постане запитання – а як це так самоврядування отримуватиме прибуток? Як таке взагалі можливо? І відразу постають інші запитання: а чому громада не має генерувати суспільну цінність? Чому громада повинна експлуатувати лише зароблені потом і кров’ю гроші платників податків?
Тож суб’єктивно кожен сам обере відповідь на ці запитання. І не забуваймо, що прибуток від продажу електроенергії отримуватиме хоч і комунальне, але підприємство. А коли комунальне підприємство беззбиткове, виплачує конкуренту заробітну плату й має прибуток – це дуже-дуже добре.
Державно-приватне партнерство та КЕП
Окрім комунальної форми власності, КЕП цілком може бути заснований на засадах державно-приватного партнерства (ДПП) між громадою та інвестором. Перевагою такої співпраці є можливість у стислі терміни наростити кількість СЕС і ВЕС. Відповідна форма співробітництва для вітчизняних енергопостачальних компаній може бути альтернативою відбудові зруйнованої генерації.
Цілком можливий комбінований варіант. КЕП розподіляє об’єкти на виробничі ділянки. Частина ділянок – у комунальній формі власності. А певна кількість виробничих ділянок будується та розвивається у форматі ДПП. Наприклад, КЕП формує окремі виробничі ділянки для кожного району Києва. У частині районів генерація будується за бюджетні кошти, а в деяких районах – на засадах ДПП.
Одразу до цифр: замість 10 млн грн громада інвестує 0 грн + палке бажання отримати безплатну електроенергію. Отримує – 75 МВт електроенергії на рік як власну частку.
Ключовим аспектом ДПП при створенні спільного муніципального енергетичного підприємства має бути угода про розподіл продукції між інвестором та громадою, аналогічна за логікою угодам про розподіл корисних копалин між інвестором і державою.
Наприклад, громада надає площі для генерації електроенергії та є її покупцем за спрощеною процедурою. У форматі ДПП тариф обраховується виключно згідно з ринковою вартістю електроенергії, визначеною щодобово державною компанією «Оператор ринку» за визначений період, плюс тариф за транспортування електроенергії місцевими розподільними мережами.
Розподіл продукції відбувається у співвідношенні 90% – інвестору, 10% – громаді.
Отриманий громадою прибуток від продажу 10% електроенергії та гарантій її походження має цільове призначення:
- фінансування заходів із нарощування можливостей захисту критичної інфраструктури громади;
- фінансування Фонду енергомодернізації громади;
- видатки на облаштування індустріального парку громади.
У спільному підприємстві, як і в комунальному, утворюється спостережна рада на релевантних принципах.
Чому КЕП актуальні вже зараз?
Огляд можливостей, які дає утворення комунальних енергетичних підприємств демонструє актуальність їх створення. Збройна агресія і руйнування маневреної генерації кратно підвищують цю потребу.
Навіть за чинної нормативно-правової бази доцільно розпочинати роботу з утворення муніципальних енергетичних підприємств. Проте для повного розкриття потенціалу потрібна адаптація законодавчого підґрунтя. З метою якісного відпрацювання методології доцільним буде формування та запуск пілотного проєкту в зацікавлених громадах.
І на останок. Звісно, можна подискутувати про значний масив паперової роботи. Але краще переписувати папери, ніж намагатися однієї зимної ночі розпалити ними багаття у квартирі на 15 поверсі.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
