Мисливці за дронами: які можливості використовують для боротьби з ворожими БпЛА українські захисники
І як українська «пташка» навчилась атакувати російські безпілотники
Застосування українських дронів як на фронті, так і по об'єктах на території рф, триває і є доволі успішним. Так, днями чергова російська нафтобаза опинилася під ударом українських безпілотників. Однак і ворог не гребує можливостями власних БпЛА й використовує їх для ударів по наших об'єктах, як на лінії фронту, так і по цивільній інфраструктурі в українському тилу. Як українські Сили оборони навчилися протистояти атакам ворожих дронів і, зокрема, про новий вид «зброї» проти них, розповів Mind військовий експерт Михайло Жирохов.
Читайте також: Дрони фронту: стратегічні та цивільні безпілотники у справі
Російсько-українська війна, особливо від початку широкомасштабного вторгнення після 24 лютого 2022 року, серед західних військових експертів дістала неофіційну назву «війна дронів». Особливо яскраво це проявилося у використанні безпілотників російською армією. На початку, 2014 року, армія рф мала досить обмежені можливості в цій галузі, але до середини 2023 року змогла наситити бойові порядки військ на фронті як розвідувальними, так і ударними апаратами. І вони постійно модернізуються, так що тема боротьби з дронами як ніколи актуальна.
Основні противники
До початку 2000-х років тема безпілотної авіації не значилася у пріоритеті російських військових. Країна-бензоколонка на два десятиліття відстала від США та інших конкурентів у розробці БпЛА військового призначення. На цьому тлі бурхливо розвивалася галузь цивільних апаратів, що дозволило мати технологічний резерв на той момент, коли безпілотні апарати знадобились у війську.
Такий час настав на початку «нульових», коли стартувала амбітна програма насичення військ БпЛА. Грошей держава влила багатенько. Крім того, і плани були грандіозні – одночасно розвивати весь спектр летючих дронів, від невеликих тактичних електричних розвідувальних БпЛА до важких розвідувальних і бойових апаратів із турбогвинтовими й реактивними двигунами великої дальності та тривалості польоту.
Перший крок був стандартний – закупівля технологій за кордоном. Оскільки лідером у цій царині був Ізраїль, то вибір був очевидний. У 2009–2010 роках росія придбала в Ізраїлі ліцензії на виробництво двох апаратів – IAI Searcher (досі виробляються Уральським заводом цивільної авіації як «Форпост») та Bird Eye-400 («Застава»).
З’явилися і власні проєкти. Так, у 2010 році ІТ-компанія «Центр спеціальних технологій», заснована на початку 2000-х років колишніми військовими, розпочала серійне виробництво наймасовішого сучасного російського тактичного розвідувального БпЛА «Орлан-10», який із часом став невіддільною частиною російських артилерійських підрозділів. Тоді згадали й про компанію, яка спеціалізувалась на цивільних апаратах – Zala Aero Group з Іжевська.
Війна на відстані
Станом на літо 2024 року безпілотні апарати типу «крило» можна розділити на два класи:
- ударні (типу «Герань-1/2», «Ланцет», «Куб»)
- дальні розвідувальні («Орлан-10/30», Zala різних модифікацій).
Використання ударних безпілотників має свою специфіку – на полі бою активно діють «Ланцети», а ось «Герані» (по суті локалізовані версії іранських Shahed-131/136) використовуються як ерзац крилатих ракет для ударів по військовій і цивільній інфраструктурі по всій країні (дальності польоту в 1500–2000 км достатньо).
Розвідувальні апарати несуть іншу загрозу – росіяни змогли реалізувати свою давню концепцію розвідувально-ударних комплексів, і зараз зв’язки розвідувальний дрон + важка РСЗВ (типу «Ураган» чи «Смерч») або оперативно-тактичний ракетний комплекс «Іскандер» ефективно діють по прифронтових територіях і завдають чималої шкоди нашим військовим.
Звісно, що із самого початку використання далекобійних дронів почались і пошуки можливостей для їх знищення. На сьогодні варіантів протидії декілька, і всі вони сконцентровані на фізичному знищенні противника.
Слухайте також подкаст: КОНТЕКСТ | Українські дрони летять на російські нафтопереробні заводи. У цьому є сенс?
Протиповітряна система
Практично всі комплекси ППО здатні ефективно боротися з безпілотниками. Тут питання – кількість систем, наявність боєкомплекту й основне – ціна. Ціна ракети сучасних західних комплексів типу «Патріот» не можна зіставити із ціною такого БпЛА. Хоча, звісно, коли є загроза для самого комплексу або якогось його елементу дрони все-таки збивають.
Більш ефективне використання комплексів малої дальності типу «Стріла-10», але тут постало питання з боєкомплектом – ракети для таких радянських зразків виробляються майже виключно у рф та КНР, а отже, купити їх на міжнародному ринку озброєнь неможливо. Є декілька кількість західних зразків аналогічного призначення типу Avenger або Stormer HVM. Однак кількість останніх настільки незначна, що говорити про якусь ефективність не варто.
Натомість вкрай ефективними виявилися західні гарматні комплекси типу Gepard.
Мобільні вогневі групи
Практично відразу після початку використання «Шахедів»/«Гераней» виникла і була реалізована концепція мобільних вогневих груп. МВГ – це зенітні стрілецько-гарматні комплекси на мобільній базі. І тут почалася повна свобода творчості – на базі пікапів і вантажівок встановлювали буквально все, що чисто теоретично могло збити безпілотник: від ЗУ-23-2 до кулеметів гвинтівкового калібру.
Потім почалась і модернізація – з допомогою волонтерів докуплялися прожектори різних типів (а зазвичай ударні «Шахеди» використовуються вночі) та лазерні цілевказівки.
Варто наголосити, що ефективність використання МВГ дуже залежить від загальної підготовки розрахунку й тактики використання (як правило, зараз практикують масштабування кількості розрахунків на окремій ділянці). Однак росіяни теж не стоять на місці – спочатку вони почали фарбувати дрони в чорний, а зараз взагалі перейшли від польотів на висоті 150–200 метрів до 1000–1500. Що потребує зовсім інших засобів для ураження БпЛА.
Легкомоторна авіація
Ще одним достатньо незвичним засобом боротьби з далекобійними розвідувальними апаратами стало використання навчально-тренувального літака Як-52. На цей час відомо про використання у складі так званого Цивільного повітряного патруля однієї машини с цивільним позначення UR-DOS в Одеській області. При цьому літак не несе вбудованого озброєння, а вогонь ведеться другим членом екіпажу із задньої кабіни із цивільного карабін типу AR-15.
Перший підтверджений факт знищення БпЛА типу «Орлан-10» цим екіпажем було зафіксованого 27 квітня 2024 року. Станом на кінець червня на його рахунку було шість збитих «Орлан-10» і два типу ZALA. Причому росіянські апарати збивали не тільки за допомогою стрілецької зброї, а й умовним тараном (ударом крила по супротивнику).
Читайте також: Що таке FPV-дрон і як навчитися ним керувати
FPV-дрон із дистанційним підривом
Останні декілька тижнів почали з’являтись і досить цікаві відео, де як ударні «Ланцети», так й розвідувальні «Орлан-10» і ZALA знищують FPV-дрони. Як саме це робиться достеменно невідомо, оскільки ці невеликі дрони мають як недостатній час роботи батареї для патрулювання, так й доволі невелику висоту. Найімовірніше, як носії для них використовують важкі промислові дрони, які на фронті називають «Баба-Яга».
Загалом слід зазначити, що боротьба з російськими дронами дальньої дії станом на літо 2024 року є доволі актуальним завданням. І універсального рецепта перемоги наразі не існує.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
