Політика vs Telegram: як москва може використати арешт Дурова
І як цей прецедент вплине на інші месенджери та соцмережі
Засновника Telegram Павла Дурова ввечері 24 серпня затримали в Парижі після його повернення з Азербайджану. Інтернетом шириться безліч версій, чому це могло статись. Одне з припущень, яке оприлюднив французький телеканал TF1 із посиланням на власні джерела, що причиною його арешту стала відсутність відповідної модерації в Telegram. Так, Дурова звинувачують у сприянні розповсюдженню інформації щодо торгівлі наркотиками або порнографічного контенту за участі дітей. Попри те що вимоги про запровадження модерації контенту в цьому месенджері дійсно висували європейські регулятори кілька місяців тому, це затримання може мати й політичний складник. Зокрема, затримання Дурова викликало резонанс у росії, громадянином якої також лишається Дуров попри наявність французького громадянства. Тож який стосунок до цього затримання може мати російська влада або як цим інцидентом вона може скористатися для розповсюдження антиукраїнської пропаганди, розповів Mind політолог Ярослав Телешун.
Читайте також: Месенджер Telegram: чому його можуть закрити?
Затримання Павла Дурова в аеропорту Ле-Бурже є знаковою подією. Не стільки через причини його затримання, скільки через можливі наслідки такого рішення офіційного Парижу.
Обмежений доступ до інформації щодо перебігу справи лише посилює суспільний резонанс.
Згідно з інформацією, наявною в публічному просторі, лише сьогодні, 26 серпня, прокуратура Парижа планує зробити першу офіційну заяву для преси. І, власне, ця заява стане відправною точкою для подальшої змістовної дискусії щодо перспектив та наслідків такого прецеденту.
Читайте також: Марк Цукерберг запустив альтернативу телеграм-каналам: як це працює та що може піти не так
Як москва може використати Дурова
Однак незалежно від того, як надалі розвиватиметься ситуація, вона вже зіграла та ще зіграє свою роль. Затримання й подальший арешт Павла Дурова дозволив москві просувати власний наратив для внутрішньої та зовнішньої аудиторії щодо відсутності суттєвих відмінностей між російським режимом і західними демократіями.
кремль успішно використовує свою улюблену ще з часів холодної війни тактику – «вотебаутизм» (з англійської Whataboutism) – спрямовану на підміну тези або зміни об’єкта обговорення шляхом фокусування уваги на тому, що хтось інший чинить щось неправильне. москва просуває тезу, що переслідування «інодумців» (незалежно від причин і законності такого рішення) є звичайною практикою, а не характеристикою недемократичних політичних режимів. Відповідно Париж, Берлін, Вашингтон у своїх діях нічим не відрізняються від москви.
Свідченням цього є численні заяви російського істеблішменту щодо недопустимості затримання Дурова та «дволикості» Заходу і його подвійних стандартів. Ба більше – МЗС росії демонструє високу активність, спрямовану на захист власного громадянина Дурова.
Особливого звучання цьому наративу надають заяви на підтримку Дурова одіозних представників країн Заходу: Ілона Маска, Такера Карлсона, Кіма Доткома, Едварда Сноудена, Карін Кнайсиль тощо.
Незалежно від того, чи отримає ця справа подальший розвиток, кремль використовуватиме її як інструмент власної пропаганди на внутрішньому ринку та знаряддя залучення країн, що вагаються до свого (або нейтрального) табору.
Наявність інформації у ЗМІ стосовно того, що Дуров знав про ордер на затримання й попри це прилетів до Франції, грає на користь інструментальності такого рішення. Мета такого кроку може бути різною: від підтримки російської пропаганди до спроби розвалити всі звинувачення проти себе та Telegram у суді Франції. І тим самим вивести себе та компанію з прицілу. Зокрема, як це було з двома справами проти месенджера, що порушило Міністерство юстиції Німеччини 2021 року.
Читайте також: Куди переходити, якщо в Україні заборонять Telegram. Три доступних альтернативи
Затримання засновника Telegram вплине й на інші відомі месенджери
Іншим наслідком цього затримання може бути початок «хрестового походу» національних урядів проти великих соціальних мереж та месенджерів, що мають суттєвий вплив на суспільну думку і володіють владою, що конкурує із державною. Не є секретом, що в переважній більшості демократичних країн світу час від часу постає питання правомірності використання соціальними мережами та месенджерами особистої інформації своїх користувачів.
Достатньо пригадати неодноразові свідчення генеральних директорів компаній Meta, Snap, Discord, X та TikTok на слуханнях у судовому комітеті Сенату з того чи іншого питання, багатомільйонних позовах громадян та урядів проти соцмереж тощо.
Справа ж проти Дурова та Telegram може стати першою, проте не останньою у своєму роді. Тим паче, що частка цього месенджеру на французьку ринку є відносно незначною: у 2023 році його доля становила приблизно 13,5%. А тому справа може стати менш болісною для французів.
Незалежно від того, який подальший розвиток матиме цей прецедент, з упевненістю можна зазначити, що розпочався новий виток формування правил співіснування держави, суспільства та соціальних мереж.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
