Газові пастки росії: як корпорація Linde втратила мільярди через ризиковані ігри із санкціями
Та чи варта гра свічок
Напад росії на Україну спричинив запровадження суворих санкцій Європейським Союзом. Це мало на меті обмежити економічну діяльність та вплив країни-агресора. Однак, попри ці санкції, німецька компанія Linde, один із найбільших світових гравців у сфері промислових газів, вирішила продовжити виконання своїх зобов’язань на російському ринку, зокрема щодо стратегічного проєкту «Арктик СПГ-2». Таке рішення призвело до значних юридичних і фінансових наслідків для компанії, включно з арештом її майна на території рф. Деталі цієї історії спеціально для Mind розкрив Максим Гардус, спеціаліст із комунікацій Razom We Stand.
Як Linde з’явилася в росії?
Німецька компанія Linde, один із провідних світових виробників промислових газів та інженерних рішень, увійшла на російський ринок через свою участь у масштабних проєктах, пов'язаних зі скрапленим природним газом (СПГ). Зокрема, компанія уклала контракт на постачання обладнання для проєкту «Арктик СПГ-2» ще у 2018 році, через чотири роки після анексії Криму росією та запровадження США санкцій проти компанії «Новатек», яка керувала цим проєктом.
Linde активно співпрацювала з російськими партнерами, постачаючи ключові компоненти для проєкту, зокрема теплообмінники та інше обладнання. Попри санкції, запроваджені після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну у 2022 році, компанія продовжувала виконувати свої зобов'язання. Вона здійснила щонайменше три постачання обладнання для «Арктик СПГ-2», одна з яких була зареєстрована російською митницею 1 червня 2022 року, вже після початку санкційної кампанії Євросоюзу.
Наскільки сильно компанія відчула вплив санкцій?
Аби викрити учать німецької компанії у проєкті, 2023 року відбувся консорціум, результатом якого стало розслідування від Der Spiegel, ZDF та Le Monde, підкріплені аналітикою Anti-Corruption Data Collective і матеріалами Razom We Stand.
Партнерство Linde з росією було доволі тривалим. До підписання контракту на «Арктик СПГ-2» компанія вже брала участь у кількох інших проєктах, зокрема в будівництві Амурського газопереробного заводу на Далекому Сході росії та заводу СПГ у порту Усть-Луга. Однак після запровадження нових санкцій США та ЄС у 2022 році, подальша співпраця стала дедалі ризикованішою і призвела до серйозних фінансових втрат для Linde, включно з арештом її майна в росії.
Наголосимо: після запровадження санкцій проти рф німецька компанія Linde намагалася мінімізувати їх вплив на свою діяльність, продовжуючи виконання контрактів. Зокрема, Linde забезпечила постачання обладнання для проєкту «Арктик СПГ-2» навіть після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Однак це призвело до серйозних фінансових наслідків. У ІІ кварталі 2022 року компанія зазнала збитків на суму майже $1 млрд через втрату контролю над своїми російськими дочірніми підприємствами та подальше списання активів.
Додатково 2024 року російські суди заморозили активи Linde на суму $488 млн через суперечки щодо виконання контрактів. Це стало прямим наслідком санкційного тиску й розриву економічних зв'язків із рф.
Це було пов'язано із суперечками щодо будівництва газопереробного комплексу в Усть-Лузі, де Linde мала значні фінансові інтереси. Суд визнав, що Linde, незважаючи на зупинення своєї діяльності, могла вивести активи з росії, та ухвалив рішення про їх заморожування як захід забезпечення майбутніх позовних вимог.
У серпні 2024 року російський суд заморозив додаткові активи Linde, пов'язані з її дочірньою компанією Linde Russia UK Limited, на суму $1,15 млрд включно з банківськими рахунками, нерухомістю та іншими активами. Ці заходи стали результатом правового тиску з боку російських партнерів, які стверджували, що Linde не виконала своїх контрактних зобов'язань через санкції, накладені ЄС.
Чи вартий короткостроковий прибуток довгострокового ризику?
Ці події засвідчують високі юридичні та економічні ризики для міжнародних компаній, які вирішують продовжувати роботу в рф, нехтуючи санкційним режимом. Санкції не лише призвели до значних фінансових втрат для Linde, а й створили постійні юридичні проблеми, які загрожують додатковими втратами в майбутньому. Не говорячи вже про іміджеві втрати.
Досвід Linde, як і багатьох інших західних компаній, є яскравим прикладом того, чому ігнорування політичних і юридичних ризиків може призвести до катастрофічних наслідків.
На перший погляд, можливість одержання прибутків на російському ринку може здаватися виправданою, але ці вигоди часто оманливі й короткострокові. Уроки, які бізнес мусить винести із ситуації з Linde, є очевидними: не варто шукати лазівки та намагатися залишатися на ринку, де існує дуже високий рівень політичного ризику.
В умовах геополітичної нестабільності рішення продовжувати діяльність на таких ринках часто призводить до втрат, які перевищують будь-які короткострокові вигоди.
Компанії повинні бути готовими швидко реагувати на зміни й ухвалювати рішення, що збережуть їхні інтереси в довгостроковій перспективі.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
