Відвернутися від рф: чи буде Індія цього року скорочувати імпорт нафти з росії
І як санкції впливають на багаторічну дружбу між країнами
Індія прагне відмовитися від російської зброї та й загалом дистанціюватися від росії. Країна готова замінити рф і на ринку постачання нафти. Найбільші нафтопереробні підприємства Індії розглядають можливість заміни росії як головного постачальника нафти, на Саудівську Аравію. Так, уже у грудні 2023 року імпорт нафти з країни-агресора впав до 1,48 млн барелів на день. Чи буде Індія цього року продовжувати скорочувати імпорт нафти з росії, розповіли Mind спеціаліст із комунікацій української громадської організації Razom We Stand Максим Гардус і менеджер кампаній ГО Razom We Stand Олег Савицький.
Читайте також: «Беззубий» price cap: чому цінові обмеження на нафту та нафтопродукти не завадили росії отримувати надприбутки від торгівлі ними
Зменшення Індією імпорту нафти з росії, що вже почалося, можна пояснити декількома факторами. З початку війни в Україні Індія значно збільшила закупівлю російської нафти через великі знижки, які пропонувала рф. Це стало можливим завдяки західним санкціям проти російської нафти, що призвело до зниження цін на неї. рф стала головним постачальником нафти для Індії, на росію припадало приблизно 40% імпорту нафти країни. Проте зараз пішов зворотний процес.
Контекст: системні індійські інвестиції у нафтовий сектор рф
Історичний контекст відносин між Індією та росією у контексті торгівлі нафтою має глибокі коріння та зазнав значних змін із часом.
Індія і росія мають довготривалі та глибокі економічні й політичні відносини, що розвивалися протягом багатьох десятиліть. Ці відносини засновані на взаємних інтересах і співпраці в різних сферах, зокрема торгівлі, постачанні озброєнь та науково-технічній співпраці.
Індійські компанії вкладали значні кошти в нафтову промисловість рф, зокрема в такі проєкти, як нафтові поля Vankor і Taas. Ці інвестиції сприяли зміцненню економічних зв'язків між двома країнами та допомогли Індії розширити доступ до енергетичних ресурсів.
У квітні 2023 року міністр закордонних справ Індії д-р С. Джайшанкар назвав двосторонню угоду з рф однією з «найстабільніших у світі». За місяць до його виступу в зовнішньополітичному документі кремля від березня 2023 року було зазначено, що росія «продовжуватиме розбудовувати особливо привілейоване стратегічне партнерство» з Індією.
Індійські інвестиції у російський енергетичний сектор розпочалася, коли індійська нафто-газова корпорація Videsh Oil (OVL) вклала $1,6 млрд за 20% участі в нафтовому проєкті «Сахалін-1». До початку війни в Україні, цей проєкт добував 220 000 барелів нафти на день, з яких ONGC отримувала 44 000 барелів. Більшість своєї частки індійська компанія продала на світовому ринку, щорічно заробляючи $100–150 млн від експорту після припинення виробництва 2013 року. OVL також володіє всіма акціями російської Imperial Energy Corporation. У 2018 році головні індійські нафтові родовища, «Майське» та «Сніжне», добули 216 000 барелів на день, значно збільшивши стратегічні енергоресурси Індії проти 18 000 барелів у 2009-му.
2019 року консорціум індійських державних компаній купив 49,9% і 29,9% акцій дочірніх компаній «роснефти» «Ванкорнефти» і «Таас-Юрях Нефтегазодобичі».
Отже, Індія десятки років інвестувала в російські проєкти заради диверсифікації та збільшення джерел постачань.
Читайте також: Санкції працюють: як Україна бореться за ембарго Європи на російський зріджений газ
Час високих закупок і знижок
Індія почала закуповувати російську нафту за значно зниженими цінами, що зробило рф одним із головних постачальників нафти для неї. Індія скористалася геоекономічними можливостями, які виникли через санкції Заходу проти росії та його відмову від російської нафти та газу.
Санкції Заходу проти рф призвели до значного скорочення попиту на російські нафту та газ на глобальному ринку. Щоб обмежити можливості переорієнтації рф на інші ринки й скороти експортні доходи країни-агресорки, США, Європейський Союз, Австралія та їхні союзники встановили цінові ліміти на російську нафту ($60 за барель).
Індія, яка імпортує 87% нафти й 65% газу, скористалася цими низькими цінами, збільшивши імпорт російської нафти з 1% до 40% від загального обсягу імпорту нафти.
Загалом у 2022–2023 фінансових роках Індія імпортувала російської нафти на суму $38,8 млрд. Це дозволило індійському уряду заощадити $3,6 млрд на імпорті енергоресурсів у попередньому фінансовому році. Приватні нафтопереробні компанії економили ще більше – до $7,6 млрд.
У 2023 році частка нафти, імпортованої Індією з країн ОПЕК, знизилася до рекордно низьких 50% через зростання частки дешевої російської нафти в імпорті. Індія, один із найбільших світових імпортерів і споживачів нафти, традиційно залежала від нафти з Близького Сходу. Але через геополітичну напруженість і високі ціни у традиційних постачальників, Індія почала диверсифікувати свої джерела імпорту, зокрема збільшивши закупівлі з росії. У 2023 році частка російської нафти в імпорті Індії становила приблизно 36%, або 1,66 млн барелів на добу. У зв'язку із цим росія стала найбільшим постачальником нафти для Індії, обігнавши Ірак і Саудівську Аравію.
Індія імпортує нафту з різних регіонів
Найбільшими покупцями російської нафти в Індії стали Reliance Industries і Nayara Energy, частково належні «роснефти» (49,13% акцій).
Цікаво, що індійські компанії експортували до Європи у вигляді нафтопродуктів перероблену російську нафту, що раніше постачалася для переробки у країнах ЄС. Цей експорт забезпечив Індії значні прибутки та допомогло зміцнити її валютні резерви.
У 2022–2023 фінансових роках Індія експортувала 3,8 млн тонн переробленої російської нафти до країн ЄС на загальну суму $20 млрд. Це становило приблизно 10% від загального обсягу експорту нафтопродуктів з Індії.
Отже, Індія скористалася санкціями Заходу проти рф, збільшивши імпорт російської нафти й заощадивши значні кошти на імпорті енергоресурсів.
Читайте також: Санкції для рф: наскільки ефективним виявиться 12-й пакет ухвалений ЄС
Сумніви і диверсифікація
Згідно з аналізом, знижки, які пропонувала рф, мали місце переважно на папері. Через високі витрати на фрахт і страхування, обумовлені західними санкціями, реальні знижки на російську нафту були менші. Це створювало труднощі для Індії у визначенні реальної вартості імпорту.
Водночас Індія прагне вести політику імпорту нафти, яка забезпечувала б рівномірні постачання, диверсифікуючи свій нафтовий кошик для зменшення впливу можливих шоків.
Читайте також: Що заважає Україні остаточно відмовитися від транзиту російського газу
Причини змін у постачаннях до Індії
Зменшення імпорту нафти Індією з рф можна пояснити декількома ключовими факторами:
- Західні санкції. Після російського вторгнення в Україну, західні країни запровадили санкції проти російської нафти. Це спонукало рф пропонувати значні знижки на свою нафту країнам, які продовжували її купувати, зокрема Індії. Але зростання цін на російську нафту, з одного боку, та посилення контролю за дотриманням санкцій, з іншого, спонукають до надання переваги альтернативним постачанням.
- Критичне збільшення частки російської нафти в індійському імпорті через ці знижки. Частка російської нафти в загальному імпорті Індії зросла до 19,1% у 2022/2023 фінансовому році проти 2,0% попереднього року.
- Сумнівність знижок. Попри заявлене зниження ціни, реальні знижки на російську нафту залишалися неясними через непрозорість ціноутворення на російські нафтові вантажі. Фактичні витрати на нафту включали вартість фрахту і страхування, що підвищувалися через західні санкції.
- Диверсифікація. Індія планує здійснювати політику імпорту нафти, яка передбачає рівномірні постачання як із країн Перської затоки, так і з росії. Зараз вона працює над подальшою диверсифікацією свого нафтового кошика. Це зроблено для зменшення впливу можливих шоків у постачанні.
У результаті зменшення імпорту нафти з росії може бути частково пов'язане зі зміною глобальних економічних умов, диверсифікацією Індією постачальників, а також із комплексними наслідками західних санкцій. Після повномасштабного вторгнення рф до України та запровадження західних санкцій проти росії, відносини між Індією та рф у сфері нафтової торгівлі зазнали значних змін.
З квітня 2023 року російські банки утримують індійські дивіденди на загальну суму $400 млн, які не можуть бути перераховані через західні санкції. До того ж чотири російські нафтогазові проєкти – «Сахалін-1» і три нафтових родовища компанії «Таас» – зупинили свою діяльність. Це сталося через те, що цими проєктами раніше керували західні енергетичні компанії, які залишили рф після початку конфлікту в Україні.
Загалом відносини між Індією та росією у контексті торгівлі нафтою характеризуються довгостроковою співпрацею, взаємними інвестиціями та зміцненням економічних зв'язків. Ці відносини продовжують еволюціонувати в умовах зміни глобального геополітичного ландшафту.
Проте тиск санкцій, труднощі з розрахунками, тиск на логістичні ланцюги зменшує цю співпрацю. Тож задля зменшення доходів рф і відповідно її спроможності вести агресивну війну, цей тиск треба ще більше посилювати.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
