Санкції працюють: США добивають російський проєкт «Арктик ЗПГ-2»

Наприкінці грудня 2023 року Франція, Китай і Японія відмовилася від участі в російському проєкті з видобутку зрідженого природного газу «Арктик ЗПГ-2». Це може призвести до втрати росією довгострокових контрактів – їй доведеться фінансувати проєкт самостійно. У світлі геополітичних подій та економічних стратегій рф проєкт «Арктик ЗПГ-2», який реалізує компанія «Новатек», стає одним із ключових напрямків розвитку енергетичного сектору і міжнародного впливу країни-агресора. І протидія з боку США – цікавий приклад для того, щоб зрозуміти санкційні механізми. Як вони працюють і як завадять рф отримувати надприбутки, розповів Mind менеджер із комунікацій Razom We Stand Максим Гардус.

Читайте також: Санкції працюють: як Україна бореться за ембарго Європи на російський зріджений газ

Що це за проєкт?

Проєкт «Арктик ЗПГ-2», що втілюється з ініціативи російських олігархів Леоніда Міхельсона та Геннадія Тимченка, є спробою значно розширити експорт природного газу з рф на міжнародні ринки. Власники «Новатека» є ключовими фігурами у колах найвищого рівня влади в росії і мають вплив на ухвалення стратегічних рішень.

Одним із головних аспектів виконання цього проєкту є збільшення обсягів виробництва зрідженого природного газу (ЗПГ). У 2022 році «Ямал СПГ», перший термінал «Новатеку», показав вражаючі фінансові результати (840 млрд рублів) зі зростанням прибутку та виручки майже вдвічі проти попереднього року.

Чому це важливо для росії?

До 2030 року рф планує наростити загальний експорт ЗПГ до 100 млн тонн на рік і побудувати чотири нові великі термінали. Важко переоцінити значення програми розширення експорту ЗПГ для країни: імпорт до Європейського Союзу цього енергоресурсу за останні три роки досяг найвищих позначок. У листопаді 2023 року імпортні постачання російського ЗПГ до Європи досягли нового максимуму – 1,75 млн тонн. «Новатек», як ключовий гравець у цій галузі, ставить перед собою мету подвоїти власні експорті потужності.

Запуск першої черги термінала «Арктик ЗПГ-2» наприкінці 2023 року та плани досягнення повної виробничої потужності майже у 20 млн тонн ЗПГ на рік до 2026 року відображають стратегічну роль цього проєкту.
У 2022 році виробництво зрідженого природного газу в росії зросло на 8% попри санкції. Країна продовжує розширювати постачання ЗПГ до Європи та на світові ринки, використовуючи навіть інфраструктуру європейських портів.

Західні компанії, незважаючи на обмеження та санкції, запроваджені 2022 року, продовжували постачати високотехнологічні компоненти для проєкту «Арктик ЗПГ-2» і надавати інженерні послуги для будівництва його першої черги.

У проєкті «Арктик ЗПГ-2» брали активну участь міжнародні компанії, як-от: французька TotalEnergies, китайські CNPC і CNOOC, а також консорціум японських Mitsui та JOGMEC. А американська компанія Baker Hughes, яка постачала турбіни для будівництва першої черги, припинила свою діяльність у росії після звернень українських громадських організацій до уряду Шотландії щодо грантового фінансування підприємства – виробника турбін і розголошення даних про його діяльність.

Тривають розслідування стосовно кількох інших міжнародних компаній, що брали участь у будівництві. Німецькі й австрійські ЗМІ звертають увагу на компанію Linde, яка вже після анексії Криму розпочала спільні проєкти в росії і поставку критичних компонентів для охолодження природного газу. Навіть після вторгнення рф в Україну 2022 року компанія Linde продовжувала постачати обладнання та матеріали для виконання контрактів у росії попри посилення санкцій.

Інжинірінгова компанія Technip, яка ще у 2019 році порушувала санкції США проти російської «Новатек»,  прийняла керівництво проєктом будівництва «Арктик ЗПГ-2». Навіть після запровадження санкцій Technip продовжувала поставляти обладнання до росії і порушувала встановлені обмеження. 

Ці історії відображають складну мережу співпраці, у яку залучені компанії з різних країн, що продовжують  діяльність або надають технології навіть під тиском санкцій і геополітичних обмежень.

Як санкції запровадили

У вересні 2023 року Сполучені Штати адаптували свій підхід до санкцій, спрямованих на структури, які пов'язані з проєктом. Ці санкції охопили російські компанії, їхні дочірні підприємства, а також нові фірми, створені у третіх країнах, зокрема в Об'єднаних Арабських Еміратах, які в обхід санкцій ввозили до росії обладнання, придбане в європейських компаній.

Санкції, запроваджені США 14 вересня, стали першим кроком до того, щоб обмежити майбутні енергетичні можливості росії. Державний департамент США тоді вперше вніс до санкційного списку осіб, які безпосередньо причетні до розробки, експлуатації та володіння проєктом «Арктик ЗПГ-2».

2 листопада 2023 року Державний департамент США та Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) наклали санкції безпосередньо на компанію ТОВ «Арктик ЗПГ-2», яка є оператором проєкту нового ЗПГ-терміналу.

Результати санкцій критичні для проєкту

На запровадження санкцій оперативно відреагували французи. TotalEnergies заявила, що розглядає вплив нових санкцій США на проєкт «Арктик ЗПГ-2» в росії, у якому вона має безпосередню 10%-ву участь і 21,5% через свої інвестиції у «Новатек». Ще раніше, з березня 2022 року, TotalEnergies відмовилася резервувати газові запаси зі своїх родовищ для «Арктик ЗПГ-2» і, припинивши вкладення капіталу в проєкт, уже списала значну суму – знецінення в розмірі $4,1 млрд у І кварталі 2022 року та загальне списання активів у розмірі $14,8 млрд протягом 2022 року.

Наступними задумалися японці. Приватна компанія Mitsui & Co., Ltd через спільне підприємство Japan Arctic LNG B.V. разом із державною JOGMEC вклали кошти у «Арктик ЗПГ-2» в росії. Тоді Mitsui уточнила, що вивчає наслідки цих санкцій, проте збирається дотримуватися всіх угод і міжнародних правил, у тому числі й санкційних, та співпрацювати з урядом Японії. У сфері російського ЗПГ баланс інвестицій і кредитів становить 17,2 млрд єн, а гарантії – 251,7 млрд єн. Несприятливий ризик обчислюється в розмірі 249,0 млрд єн після резервів і страхових відшкодувань, але все ще залишається в межах контрольованого фінансового балансу.

Тож спочатку позиція партнерів Міхельсона була вичікувальною. Проте, судячи з усього, юридична робота не принесла жодної користі й лазівок обходу знайдено не було. І партнери почали лишати проєкт.

Першими не витримали корейці. 26 грудня стало відомо, що Samsung припинила будівництво газовозів для російського проєкту «Арктик ЗПГ-2» через американські санкції. Раніше компанія укладала угоди на будівництво 15 газовозів для цього проєкту, але зараз зупинила роботу над 10 з них. Samsung Heavy Industries зупинила виробництво обладнання для цих газовозів.

Угоди передбачали спорудження суден на суднобудівному комплексі «Звезда» у Приморському краї. Корпуси 5 газовозів були відправлені до росії за спеціальним дозволом уряду Південної Кореї, але роботу над іншими 10 зупинили через санкції.

Ці газовози, відомі як проєкт SN2366, були призначені для транспортування ЗПГ Північним Льодовитим океаном. Їхня вантажомісткість – 172 600 куб. м, а характеристики спеціального льодового класу Arc7 гарантували оптимальну роботу в арктичних умовах.

Варто зазначити, що роль Південної Кореї у розбудові російського флоту ЗПГ-танкерів – ключова. Адже альтернатив корейським танкерам-криголамам просто немає. А без флоту проєкт просто не функціонуватиме.

Після цього посипалися й інші учасники. Французька компанія TotalEnergies, китайські CNPC і CNOOC, а також консорціум японських Mitsui та JOGMEC оголосили про ситуацію форс-мажору через нові санкції США. Це відводить їх від фінансових зобов'язань і виконання контрактів на постачання ЗПГ за цим проєктом. Кожен з акціонерів мав право отримувати визначену кількість ЗПГ в межах своєї частки – «Новатек» було відведено 12 млн тонн щорічно, а іноземним учасникам – по 2 млн тонн.

Цікаво, що китайські компанії – єдині, про які відомо, що вони намагалися уникнути санкцій офіційними каналами. Корпорації CNPC та CNOOC звернулися до уряду США з проханням звільнити їх від санкцій, які торкнулися російського проєкту «Арктик ЗПГ-2», подавши запит до Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США. Наразі американська влада ще не надала відповіді. Аналогічний процес також запустили японські компанії.

Іспанська Repsol також заявила про форс-мажор. Ситуація напружена: адже, попри санкції, наприкінці грудня 2023 року перша лінія «Арктик ЗПГ-2» почала виробляти зріджений газ. Тож, враховуючи критичну ситуацію з довгостроковими контрактами й обмеженим обсягом сховищ, «Новатеку» просто доведеться продавати газ на спотовому ринку.

Причому продавати зі знижками – просто, щоб не зупиняти процес. Така ситуація може стати спокусою для багатьох як у Європі, так і на Далекому Сході. Адже йдеться орієнтовно про 2,6 млн тонн тільки з першої лінії.

Рішення Мінфіну США щодо винятків для КНР та Японії наразі немає. Проте, враховуючи попередню рішучість Штатів, сподіваємося, що вони будуть послідовні.

Проблеми фінансування можуть стати серйозним викликом. Вартість проєкту «Арктик ЗПГ-2» підвищилася приблизно на 17%, до $25 млрд, через потребу в додатковому обладнанні, повідомила російська газета «Коммерсант» у червні. Різницю у вартості мали закрити акціонери, але без участі TotalEnergies, яка зупинила вкладення в російські проєкти після початку війни рф в Україні, потрібне фінансування доведеться шукати «Новатеку».

Відмова іноземних акціонерів приймати ЗПГ з підсанкційного терміналу може призвести до відсутності довгострокових контрактів, загрожуючи дефолтом зовнішнього фінансування на 9,5 млрд євро.

Застосування санкцій стало результатом спільних зусиль українських, американських та європейських політиків і дипломатів за активною участю громадськості та журналістів-розслідувачів. Це свідчить про важливість співпраці і спільних дій у зусиллях протистояння російській агресії та небезпеці подальшого економічного та політичного втручання росії в Європі.

Проте ця робота є складною, оскільки виявлення всіх ланцюгів обходу санкцій і російських посередників є завданням, яке потребує великої уваги та ретельного аналізу інформації.