Трамп і зброя для України: як вплинуть результати виборів у США на постачання допомоги від інших країн
І що робити Україні в разі обмежень підтримки з боку американців
Кілька тижнів тому в матеріалі про ймовірну появу північнокорейських солдат на російсько-українському фронті йшлося, що найкращим для України результатом цього могло б стати розблокування південнокорейських арсеналів. З Республіки Корея ЗСУ могли б отримати найширший спектр озброєння – і, здавалося б, усе до цього йшло. З’явилися певні, досить обнадійливі сигнали про те, що уряд Республіки Корея змінить свою негативну позицію щодо постачання зброї і боєприпасів до України й дозволить реалізувати такі операції якщо не безпосередньо, то хоча б через треті країни.
Однак кілька днів тому агенція Bloomberg із посиланням на неназваного південнокорейського урядовця опублікувала повідомлення, що кабмін президента Юн Сок Йоля «перегляне можливість відправлення озброєнь Києву після перемоги на виборах у США Дональда Трампа та його наміру домовитися про припинення війни». Наскільки ймовірним є такий розвиток подій і чи не позначаться результати виборів у США на позиції інших країн, які постачають Україні зброю та боєприпаси, спеціально для Mind розповів військовий експерт, професор кафедри Академії сухопутних військ України Андрій Харук.
Чому позиція США щодо постачання озброєнь настільки важлива?
Питання, здавалося б, риторичне, але воно має кілька неочевидних аспектів.
По-перше, військова допомога США – це не тільки прямі постачання зі Сполучених Штатів, це ще й озброєння американського виробництва, що надходить із третіх країн. Найвідоміший приклад – це «мисливці» F-16. США досі не ухвалили рішення про передачу Україні таких літаків зі складу своїх Повітряних сил (за винятком кількох екземплярів у непридатному для польотів стані, які, ймовірно, використовуються для підготовки фахівців із технічного обслуговування і як хибні мішені на аеродромах).
Однак європейські країни НАТО, які передають нам такі літаки, мусили попередньо узгодити це із США. Це ж стосується і ЗРК Patriot, які передавали Україні Німеччина та Нідерланди.
Другий аспект – це роль Сполучених Штатів як своєрідного лідера в передачі озброєнь того чи іншого класу: у деяких випадках треті країни чекали на початок передачі таких озброєнь США, щоб тільки після цього відправити Україні свою аналогічну техніку. Типовий приклад – Німеччина, яка зволікала з рішенням щодо танків «Леопард-2», доки США не ухвалили передачу Україні своїх «Абрамсів».
Як зміниться підтримка України через позицію США?
Наскільки ймовірним є рішення нової адміністрації США про суттєве скорочення або й припинення військової допомоги Україні? Такий розвиток подій є досить імовірним, бо він лежить у руслі реалізації передвиборних гасел Дональда Трампа. Причому, швидше за все, військова допомога повністю не припиниться, але її можуть суттєво скоротити.
Як це вплине на ставлення інших країн? Доволі неприємним наслідком може бути рішення «почекати», ухвалене урядами, які досі вагалися щодо надання військової допомоги. Насамперед ідеться про Республіку Корея.
Друге: як відреагують на це ті країни, які були поруч з Україною від самого початку? І тут треба згадати трохи історії...
Яка країна першою надала Україні основні бойові танки західного взірця? Пам’ятаєте? Ні, не США – це була Велика Британія. Вона відправила партію «Челленджерів-2» – невелику, але саме після неї пішли десятки «Леопардів-2» і «Абрамсів». А першими далекобійними самохідними артустановками, переданими Україні, були французькі «Цезарі».
Ані Франція, ані Велика Британія не чекали рішення США. Ба більше – ці країни передали нам далекобійні ракети класу «повітря – поверхня» («Шторм шедоу» та «Скелп»). Зброю такого класу Україна від США досі не отримала. Так само, як, до речі, і від Німеччини. Уряд останньої, мабуть, стежачи за прикладом США, не наважується передати Україні далекобійні ракети повітряного базування TAURUS.
Отже, залежність від США рішень інших країн-партнерів щодо надання Україні тих чи інших видів озброєнь аж ніяк не є прямою й абсолютною. Тобто в разі відмови чи обмежень, накладених адміністрацією Трампа на постачання озброєння, ми можемо сподіватися, що не всі з інших країн-партнерів слідуватимуть цій політиці. До того ж лишається відкритим питання, чи обмежуватиметься постачання озброєння американського виробництва третіми країнами. Два останні речення прозвучали не надто обнадійливо, чи не так? Та вже як є... Нам у цій реальності жити та боротись.
Що робити Україні для розв'язання проблеми?
Насамперед – це завдання для української дипломатії: докласти всіх зусиль, аби переконати Трампа, що поразка України рівнозначна не просто перемозі росії, а й стратегічному виграшу КНР. Враховуючи антикитайський настрій і гасла новообраного президента США, це мало б спонукати його не відмовлятися від підтримки України.
По-друге – диверсифікувати джерела постачання озброєння та боєприпасів. «Міражі 2000» як доповнення F-16, західноєвропейський ЗРК SAMP-T як доповнення «Петріота» – таких прикладів є багато. Треба працювати й з Республікою Корея – нещодавня поява зроблених у рф фото північнокорейських САУ «Коксан» дає додатковий аргумент для діалогу щодо постачання Україні південнокорейського озброєння.
По-третє – розвивати власне виробництво. І тут є позитивні приклади. Ті ж самі САУ «Богдана» спроможні закрити значну частину потреб у польовій артилерії. БТР-4Е, виробництво яких, попри всі труднощі, триває, є непоганою альтернативою американським «Страйкерам». Так, буде непросто. Так, не всю номенклатуру американського озброєння вдасться закрити альтернативними джерелами. Але український оборонпром мусить знайти вихід.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
