Захист винаходів: розвиток інтелектуальної власності наближає Україну до ЄС
Україна виконала 98% завдань, які поставив Євросоюз у сфері IP
Днями український ІР офіс приймав європейську делегацію – представників Європейського відомства з інтелектуальної власності (EUIPO) та очільників європейських ІР-офісів (Intellectual Property) – з Естонії, Латвії, Литви, Польщі, а також Молдови. Як ця подія впливатиме на розвиток інтелектуальної власності в Україні та допоможе наблизитися до ЄС, розповіла Mind очільниця Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій, д.ю.н., професорка кафедри інтелектуальної власності та інформаційного права КНУ імені Тараса Шевченка Олена Орлюк.
Цей візит був не просто символічним, він був у якомусь сенсі визначальним для розвитку української системи інтелектуальної власності. І ті домовленості, яких нам вдалося досягнути з європейськими партнерами, – це практично дослівна констатація: «Попри виклики повномасштабної війни Україна змогла завершити реформу у сфері інтелектуальної власності та ще ближче наблизитися до Європейського Союзу».
Серед таких ключових домовленостей – оформлення співпраці між Європейським відомством з інтелектуальної власності (EUIPO) та українським ІР офісом (УКРНОІВІ) у Робочий план на 2024 та 2025 роки. Цей план розроблений на виконання Меморандуму про взаєморозуміння щодо двостороннього співробітництва між українським IP офісом та EUIPO, який ми підписали в Женеві в липні 2023 року.
Читайте також: Боротьба з контрафактом: законодавство змінилося – підробок має бути менше
Національні ТМ будуть включені до європейських IP баз даних
Насамперед це означає для нашої держави підтримку Європейським Союзом розвитку IP-сфери України. Ми отримуємо інструменти для експертизи й підтримку в гармонізації практик реєстрації та експертизи заявок на торговельні марки й промислові зразки з практикою ЄС. Крім того, у нас буде можливість навчати наших експертів відповідно до європейських стандартів. План також передбачає такі заходи, як взаємний обмін інформацією про дослідження, пов'язані з впливом інтелектуальної власності на економіку. Без перебільшень, цей документ є потужною підтримкою професійної IP-спільноти.
Ще одна дуже важлива перевага – Україна продовжує шлях приєднання до європейської родини.
Дані про національні торговельні марки та зразки будуть включені до баз даних EUIPO, що є найбільшими у світі й містять понад 115 млн торгових марок і понад 20 млн зразків із п’яти континентів.
Ще рік тому це завдання видавалася недосяжною мрією, а зараз це наша реальність.
Читайте також: Інтелектуальна власність: українські розробники втрачають кошти за використання своїх винаходів за кордоном
Україна переймає досвід ЄС щодо підрахунку нематеріальних активів у ВВП
Потужна підтримка ЄС в IP-сфері дозволить національному інноватору, стартаперу, креатору реєструвати свої здобутки та захищати свої права саме в Україні. А це своєю чергою допоможе зробити так, щоб наш інтелектуальний капітал ідентифікувався саме як український і захищався у світі як український.
Це надзвичайно важливо для розвитку економіки нашої держави та має прямий вплив на швидкість повоєнної відбудови.
Сьогодні серед завдань уряду та Ради з інтелектуальної власності при Кабінеті Міністрів є питання, як рахувати нематеріальні активи у ВВП України.
І можливість задіяти європейський досвід у цих питаннях дозволить нам зекономити роки, якщо не десятиліття, при розбудові нашої країни.
Читайте також: Штучний інтелект: кому належать авторські й майнові права
Україна долучилася до регіональної програми ЄС із підтримки IP-сфери
Ще один важливий результат візиту європейських колег – Україна разом із Молдовою та Грузією долучилася до регіональної програми ЄС із підтримки сфери інтелектуальної власності. Вона розрахована на чотири роки, а її фінансування сягає 4 млн євро.
Система передбачає, зокрема, можливість українських малих і середніх підприємств подавати заявки на гранти. Це безпрецедентна можливість отримати доступ до фінансових ресурсів для захисту своєї інтелектуальної власності.
Але будь-які дивіденди не падають із неба. Цьому передувала тривала й ґрунтовна робота, консультації, правки та практично щоденне удосконалення найменших дрібниць. Чи варта гра свічок? Замість відповіді залишу цитату заступника голови представництва ЄС в Україні Ремі Дюфло: «Прогрес в IP-сфері виводить співпрацю України та Євросоюзу на новий рівень». Важливо? Це ще не все.
Україна виконала 98% завдань від Євросоюзу в IP-сфері
Щоб стати членом ЄС замало просто сповідувати європейські цінності. Натомість необхідно виконувати десятки, сотні умов, які у своїй сукупності є однією грандіозною реформою для всієї нашої країни. І сфера ІР – не виняток, а один із пріоритетів під час розгляду заявок країн-кандидатів.
Ми виконали 98% завдань у сфері інтелектуальної власності за угодою про асоціацію з ЄС. Це найвищий показник серед інших напрямів і те, що вразило європейських колег найбільше.
І за це, гадаю, варто ще раз подякувати тим, хто підставив плече допомоги в момент, коли ми проводили нашу інституційну реформу та розпочали, не дивлячись на повномасштабну війну, розбудову в Україні сучасного ІР офісу.
Колеги з Польщі, Литви, Латвії та Естонії – ті, хто першими простягнули руку допомоги і стоять пліч-о-пліч із нами й надалі. Співпраця, консультації, поради та здорова критика – я б віднесла такі партнерства до не менш важливих досягнень у нашій роботі. Адже чи вдалося б все це без них? Так, але було б набагато довше та складніше.
Що далі?
А далі ще дуже багато роботи – IP-сфера в Україні має працювати на розвиток української економіки так, як це робиться в західних державах. Ми вже вийшли на європейські мірки й стандарти, ми рухаємося в правильному напрямку, і про це відкрито заявив виконавчий директор EUIPO Жоао Неграу. Але цього все ще замало, нам необхідно пройти ще кілька кіл змін та оновлень.
Наступні два роки стануть не менше вимогливими, але й не менш результативними, аніж рік попередній.
А наша мета ще більш глобальна – побудувати повноцінну культуру ІР, яка не просто відповідатиме європейському розумінню, а й стане для нього прикладом. Нам це до снаги.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
