Без грантів USAID: як українським медіа вижити в нових умовах
І де взяти гроші

Чимало українських медіа – на краю прірви. Гранти, які роками підживлювали незалежну журналістику, зникли. Американські донори, зокрема USAID, сказали: «Грошей більше не буде». А що залишилося? Криза, подекуди паніка й страх за майбутнє.
Зараз 59,2% журналістів прогнозують катастрофу. Масові скорочення, згортання редакцій, відхід професіоналів у бізнес або на фриланс. А хтось просто поставить крапку в історії свого видання. Але давайте чесно: ця бомба з відкладеним вибухом давно чекала на годину Х. Війна, економічна нестабільність, політичний тиск – і ось вибух. Про те, як вижити й знайти баланс медіа в нинішніх умовах, Mind розповів СЕО Membrana Media Михайло Кудрявський.
Де взяти гроші?
Ті, хто жив на гранти, зараз у найгіршій позиції. Третина медіа отримували 75% і більше фінансування саме з американських джерел. Ще 15,8% залежали від них наполовину. А тепер цих грошей немає.
Парадокс у тому, що незалежній журналістиці важко розвиватися, якщо вона повністю залежна від грантів. Болісно? Так. Але зараз саме той момент, коли медіа або навчаться заробляти самостійно, або зникнуть.
Будь-яка криза – це дві дороги. Одна веде у забуття, інша – до змін і зростання. Виживуть ті онлайн-ресурси, які знайдуть спосіб заробляти та задовольняти потреби своїх зіркових команд.
Що робити?
1. Реклама. Міф, що реклама – зло, має зникнути назавжди. Адже це паливо й двигун для вашої редакції та журналістики зокрема. Головне – правильно обрати інвентар і команду з монетизації.
2. Підписки та донати. Якщо ваша аудиторія цінує контент, вона заплатить за нього. Головне – дати їй причину це зробити й у зручний спосіб.
3. Партнерства. Бізнесу потрібні якісні медіа. А цифровим медіа потрібен бізнес.
4. Нові моделі монетизації. Платний контент, спецпроєкти, нативна реклама, e-commerce, інноваційні формати та підходи – ринок повен можливостей.
5. Оптимізація. Автоматизація процесів, скорочення витрат, розширення аудиторії. У кризові моменти варто зробити аудит витрат і визначитися з фокусом для спрямування бюджетів.
6. Об’єднання. Співпраця медіа – це сила. Консолідація ресурсів може стати рятівним кругом.
Які моделі монетизації працюють сьогодні?
Дискусія про платний доступ до контенту триває роками. Одні вважають, що це необхідний крок для виживання журналістики. Інші – що це бар’єр, який обмежує доступ до якісної інформації та підштовхує читачів до сумнівних джерел. Розберімо основні аргументи.
За платний доступ:
- Журналістика коштує дорого. Розслідування, ексклюзивні матеріали, аналітика – усе це потребує ресурсів.
- Професіоналізм має цінність. Колись ми платили за друковані газети, і це було нормою. Чому цифровий контент має бути безплатним?
- Чесний обмін. Ми платимо за фільми, музику, сервіси. Чому б не платити за якісний контент?
- Альтернативи рекламі. Традиційна банерна реклама вже не покриває витрат редакцій, а AdBlock тільки посилює проблему.
Проти платного доступу:
- Бар’єр для аудиторії. Люди не хочуть платити за інформацію й підуть до безплатних, менш надійних джерел. Потрібно додатково вкладати ресурси й час для прищеплення користувачам звички сприймати новинний контент та аналітичний контент як цінність.
- Завелика вартість. Читачі швидше за все опиратимуться десяткам підписок на різні медіа.
- Потенційні проблеми SEO. Paywall може знижувати видимість контенту в пошукових системах, зменшуючи трафік.
- Дорогий запуск Paywall. Впровадження платної моделі вимагає значних вкладень.
Як знайти баланс?
Рішення – у гнучкості. Найуспішніші видавці комбінують кілька моделей монетизації:
- Мікроплатежі за окремі статті або пакети контенту.
- Єдина підписка на кілька медіа одночасно.
- Менш нав’язлива реклама, що не дратує користувачів.
- AdWall – принципово новий rewarded-формат від Membrana Media, схвалений Google.
Це новий підхід до монетизації, який дозволяє читачам «заплатити» за контент увагою, а не грошима. Користувач дивиться коротку рекламу – і отримує доступ до матеріалу. Без збору персональних даних, без необхідності реєстрації.
Ця модель:
- приносить у 10–15 разів більше доходу за рекламу, ніж традиційні банери;
- не змушує читача платити, але й не дає контенту бути безплатним;
- поєднується з paywall і regwall, охоплюючи понад 10% аудиторії, яка не готова поки що оформлювати підписку чи ділитися даними.
З ним медіа не доводиться обирати між безплатним контентом і закритим доступом. Це додатковий рівень монетизації, який працює на потреби редакцій.
Як вижити: які альтернативи платному доступу?
Поки одні медіа сперечаються, інші знаходять ефективніші шляхи. Зараз потужними моделями монетизації лишаються programmatic-реклама та Direct Deals.
- Programmatic дозволяє паблішерам автоматично продавати рекламні місця, підбираючи найкращі пропозиції в реальному часі. Це джерело пасивного доходу, яке працює безперервно й приносить прибуток без додаткових зусиль.
- Відеосегмент – інтеграція відеоконтенту у вашу платформу, що дає змогу не тільки підвищити залученість аудиторії, а й відкрити нові рекламні можливості.
- Direct Deals і власна DSP – можливість самостійно керувати рекламним інвентарем, знаходити рекламодавців і вибудовувати стратегію монетизації та укладати угоди з рекламодавцями напряму, що дає змогу отримувати вищий дохід у порівнянні з типовою дисплей рекламою.
Хто сяде й чекатиме нового гранту, ризикує залишитися без нічого. Хто почне діяти, не просто виживе, а й зміцнить позиції.
Українське медіа може бути незалежним, фінансово стабільним та впливовим. І питання вже не в тому, що робити. Питання в тому, хто готовий діяти, а хто зникне в історії.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.