Акселератор чи кластер? Чому не треба обирати одне замість іншого

Акселератор чи кластер? Чому не треба обирати одне замість іншого

Які плюси й мінуси IT-кластерів

Акселератор чи кластер? Чому не треба обирати одне замість іншого
Фото: itcluster.lviv.ua

Часто молоді компанії, які шукають підтримку, одразу думають: «Окей, нам треба акселератор – щоб швидко вирости, знайти менторів і вийти на інвесторів». Це логічно, але якщо дивитися на картину ширше, то акселератор – це лише один інструмент, і він не замінює собою кластер. Докладніше про те, у чому між ними різниця, чому не треба обирати одне замість іншого, Mind розповів Максим Катаржук, маркетинг-експерт і ментор із просування IT-сервісів, AdTech і B2B-компаній.

Акселератор – це як спринт: короткий, інтенсивний забіг. У тебе вже має бути команда, ідея, хоч якась траєкторія. Програма дає тобі менторів, знайомства, іноді – трохи грошей, але, головне, пришвидшення. Через кілька місяців ти маєш вийти з чітким планом і готовністю масштабуватися. Це точкове втручання.

Кластер – це марафонська інфраструктура. Це коли компанії, університети, локальні органи влади й інші гравці домовляються будувати галузь разом. Вони об’єднуються, щоб в ідеалі створити умови, де бізнесу буде легше народжуватись і виживати: з доступом до кадрів, міжнародних зв’язків, ринку. Кластер не обіцяє, що твій стартап злетить за пів року. Але він формує середовище, де злетіти – реально.

Ідеально – коли працюєш у кластері, а потім, у потрібний момент, ідеш в акселератор. Це не конкуренти, а елементи однієї екосистеми. Просто кожен відіграє свою роль.

Особливості Кластери Акселератори
Тривалість взаємодії Довгострокова Короткострокова (3–6 міс.)
Фокус Галузевий розвиток Швидке зростання стартапу, залучення інвестицій
Тип учасників МСП, корпорації, університети Стартапи, фаундери
Механіка взаємодії Події, аналітика, лобіювання Програма з менторством
Приклад Kharkiv IT Cluster, Odesa IT family Y Combinator, Sigma Software Lab

Кластерна карта України: хто є хто?

  1. Lviv IT Cluster – найсильніший за кількістю учасників і проєктів. Освіта, аналітика, smart city, величезна кількість подій, головна з яких – IT Arena. Адже це не просто конференція. Це фестиваль зі змістом: три дні, сотні спікерів. Тут студент може зустріти CTO стартапу, урядовець – CEO продуктової компанії.
  2. Kharkiv IT Cluster – драйвить інновації на сході, фокусується на бізнес-розвитку, освіті й міжнародних проєктах. Ба більше, наразі Харків є одним із лідерів в освітніх ініціативах. Вони просувають зміни в освітніх програмах на рівні держави, вийшли за межі Харкова та залучилися партнерством понад 200 університетів.
  3. Odesa IT family – це середовище, де IT, бізнес і влада мають  працювати разом як одна команда. Це відкрита мережа, де всі знайомляться, спілкуються й тим самим створюють нові можливості для бізнесу. Потенційні партнери, нові проєкти – все це створюється через рукостискання.
  4. Chernivtsi IT community – це спільнота людей і компаній, які працюють над розвитком IT-сфери в Чернівцях. Займаються по суті класичними речами для галузі: створенням умов для комфортного бізнесу, підтримкою освіти, популяризацією IT серед молоді та організацією різних подій, навчальних програм і партнерських проєктів.
  5. IT Ukraine Association – це вже всеукраїнський рівень спільноти. Вони більше про адвокацію – представляють IT-бізнес перед державою, допомагають відстоювати інтереси компаній на міжнародному рівні. Тут ведеться аналітика, зароджуються законодавчі ініціативи, меморандуми з міністерствами. 

А звідки гроші?

Невеликий рісерч і декілька ітерацій особистого спілкування з членами допомогли мені зрозуміти, що більшість кластерів в Україні фінансуються через:

  • членські внески компаній;
  • гранти (USAID, GIZ, ЄС);
  • партнерства з містом або міжнародними фондами.

Це чесна система: нецікавий – не фінансують. Корисний – працюєш далі. Дуже схоже на стартап, тільки замість продукту – екосистема.

Як це працює в інших країнах?

  • Silicon Valley (США) – її ніхто формально не оголошував кластером, але вона ним стала – і ще яким. Там усе тримається не на угодах чи меморандумах, а на щільному сплетінні людей, грошей, ідей і… ще раз людей.

Все починається з того, що поруч – Stanford, Berkeley, купа розумних голів. Далі – акселератори, фонди, ангели, які вкладають у стартапи ще до того, як ті знайдуть назву. Уряд – не заважає, а, навпаки, створює умови. Культура – про те, щоб ділитися контактами та швидко пробувати. Якщо коротко: хочеш зростати – зростай. Все для цього є.

  • Station F (Франція) – ціле стартап-місто в Парижі та найбільший стартап-хаб у Європі. Колишній залізничний ангар перетворили на справжнє «місто стартапів». 

Там можна прийти з ідеєю, знайти ментора, бухгалтера, дизайнера, юриста й одразу спробувати щось запустити. Навіть каву варять прямо всередині – щоб не відриватися від процесів. А ще – підтримка від держави, відомих брендів, програм ЄС. І все це – під одним дахом в одному з найбільш відвідуваних міст світу.

  • Clusterland Upper Austria (Австрія) – сім кластерів на одній платформі. Приватні й державні бюджети. Дуже організовано. 

Якщо Долина – це хіпстери й стартапи, а Париж – про стиль і структуру, то Австрія – це порядок. Сім різних кластерів на одній платформі. Приватні компанії й держава працюють разом. Є гроші, є процеси, є чіткий план. Ніхто не розповідає, як усе буде чудово «якось само». Тут усе по-європейськи: з таблицями, дедлайнами й відповідальними. Зате й результати відчутні.

Кластери – це соціальний API: під'єднався – отримав доступ до людей, рішень, ресурсів. Але, як і з будь-яким API, треба знати, як ним користуватися. І головне – бути активним. Бо кластер не працює «на тебе», він працює «через тебе».

Які плюси IT-кластерів?

  1. Контакти, які дійсно працюють. Нетворкінг – це перше, що згадують, коли говорять про кластери. Тут не просто знайомства на конференціях. Це середовище, де всі більш-менш свої. Потрібен партнер, підрядник або фахівець із рідкісною експертизою? У кластері легко знайти експертну людину, і, ймовірно, вона буде перевірена кимось із колег.
  2. Доступ до можливостей. Кластери беруть участь у державних і міжнародних ініціативах. Тут можна швидше дізнатися про нові гранти, отримати консультації щодо інвестицій або знайти партнерів для виходу на нові ринки.
  3. Спільні проєкти та розвиток бізнесу. Для малих і середніх компаній це дуже важливо. У кластері простіше знайти партнерів для масштабних проєктів.
  4. Вплив на ринок і законодавство. Об'єднання десятків компаній створює голос, який важко ігнорувати.

Які мінуси IT-кластерів?

  1. Не всі готові ділитися. На словах усі відкриті до колаборації, але на практиці багато компаній не хочуть ділитися своїми ідеями через конкуренцію.
  2. Іноді це просто формальність. Не всі кластери ефективні. Є й ті (переважно маленькі), що існують лише на папері.
  3. Витрати на членство. Деяким стартапам внески можуть здатися непомірними.

IT-кластери – це не магічна таблетка. Якщо підходити правильно, вони можуть дати серйозні переваги. Важливо бути активним, обирати якісні спільноти й використовувати всі можливості. Українські IT-кластери – це наш локальний акселератор. Вони не забирають частку як стартапи, але дають зв'язки та підтримку, створюючи середовище для росту.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло