Митна реформа: які виклики існують у реалізації Закону України 3926-ІХ?

У серпні 2024 року Верховна Рада України прийняла Закон № 3926-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу». Зміни, внесені законом до Митного кодексу України (МКУ) – це впровадження концепції митного представництва, оновлення підходу щодо застосування митних режимів, зміни в пост-митному контролі та охороні прав інтелектуальної власності тощо. 

Органи влади представили ці зміни як ті, що мають на меті “надати можливість вітчизняному бізнесу вчасно адаптуватися до оновлених правил у сфері зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) та здійснити «м’який» перехід від чинного до нового Митного кодексу України, який буде вже буде повністю відповідати Митному кодексу ЄС”. Як можна зрозуміти, ці нововведення стосуються тисяч суб’єктів ЗЕД.

На розробку та введення в дію підзаконних нормативно-правових актів парламент заклав пів року, однак на сьогодні можемо констатувати, що в ході цього процесу влада має певні труднощі. Про те, які з них уроки варто винести на майбутнє, зокрема для якісної підготовки та прийняття нової редакції МКУ, Mind розповів Віталій Набок, аналітик політики і даних Інституту аналітики та адвокації.

Номер і дата реєстрації: № 10411 від 16.01.2024.

Ініціатори законопроєкту: КМУ (Шмигаль Денис Анатолійович).

Альтернативи: Законопроєкт не мав будь-яких альтернатив.

Етап: Розробка та введення в дію підзаконних нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень Закону України № 3926-ІХ.

Зміст. Закон за своїм змістом є дуже об’ємним – на етапі подання проєкту зміни налічували понад 150 аркушів, тож виділимо головні нюанси того, що увійшло до закону.

Які основні нововведення до МКУ?

1. Оновлення термінології та понять:

• введено терміни: «авторизований об’єкт», «митний представник», «утримувач митного режиму», «утримувач місця доставки», «ризик», «управління ризиками»;
• оновлено поняття «декларант», «митна декларація», «механізм єдиного вікна», «контрафактні товари»;
• запроваджено принцип «розумного строку» для митних процедур (ст. 8 МКУ).

2. Концепція митного представництва (ст. 11-1 МКУ):

• встановлено пряме (від імені іншої особи) та непряме (від власного імені) види митного представництва. Непрямий представник є декларантом, але до 01.01.2027 заборонено декларування для нерезидентів. Визначено обов’язки та відповідальність представників;
• визначено відповідальність декларанта та утримувача режиму, включаючи солідарну відповідальність непрямого представника.

3. Уточнено процедури доставки товарів до визначених митних місць та їх пред’явлення.

4. Митні режими та авторизації:

• унормовано надання дозволів на режими імпорту (кінцеве використання), тимчасового ввезення, переробки;
• дозволено переміщення товарів без режиму транзиту за дозволом;
• дозволено заміну дефектних товарів у режимі переробки за межами території.

5. Пост-митний контроль та перевірки:

• відтепер модель пост-митного контролю включає доперевірочний аналіз та документальні перевірки дотримання законодавства, зокрема щодо нарахування та сплати митних платежів. Контроль здійснюється після завершення митного оформлення з використанням автоматизованої системи управління ризиками (АСУР) для визначення обсягу перевірок;
• квартальні плани виїзних перевірок мають публікуватися на сайті Держмитслужби до 15 числа останнього місяця попереднього кварталу. Результати перевірок враховуються в АСУР для планування моніторингу.

6. Сприяння захисту прав інтелектуальної власності (ПІВ):

• встановлено, що припинення оформлення товару за підозрою у порушенні ПІВ може відбуватися на підставі висновку правовласника. Також цей документ може бути поданий для відкриття справи за ст. 476 МКУ;
• дозволено знищення товарів, що порушують ПІВ, за заявою правовласника.

Окремі норми Закону набрали чинності з 19.10.2024, однак левова частка – з 19.04.2025. При цьому, наразі досі відбувається імплементація підзаконних нормативно-правових актів. 

Станом на 26.05.2025, тобто більш як місяць з моменту набуття чинності Закону України № 3926-ІХ у вигляді проєктів існувало ще 7 НПА.

Хто буде в плюсі? 

Закон має сприяти правовласникам, які бажають у законний спосіб захистити власні права інтелектуальної власності.

Крім цього, автори законопроєкту сподівалися на покращення діяльності й інших груп митної сфери: брокерів, утримувачів митних складів, магазинів безмитної торгівлі, підприємств, які підпадають під пост-митний контроль. Проте на сьогодні це твердження можна піддати сумніву.

Хто буде в мінусі? 

Митні брокери. На сьогодні у брокерів, які бажають отримати авторизацію для представництва, виникають численні питання щодо практичних особливостей її отримання, заповнення анкети самооцінки, вирішення практичних питань щодо взаємодії із іншими суб’єктами ЗЕД, правами внесення змін до митної декларації, обсягу відповідальності. Правова невизначеність та брак консультацій щодо дій норм на практиці залишає обмежене поле для прийняття рішень цій групі.

Утримувачі митних складів, складів тимчасового зберігання, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі. Законом № 3926-IX у статті 404 МКУ встановлено вимогу про обов’язкове обладнання системами відеоспостереження (СВС) об’єктів підприємств із авторизацією на митні склади, склади тимчасового зберігання, магазини безмитної торгівлі чи вільні митні зони комерційного/сервісного типу.

До проєкту вимог щодо встановлення камер відеоспостереження “перекочувала” норма із листа Держмитслужби 2008 року щодо технічних характеристик СВС, які мають бути захищені від зовнішніх електромагнітних випромінювачів і грозових розрядів. При цьому не було обґрунтовано належним чином доцільності та домірності цього заходу.

У розрахунку витрат наведено лише відомості щодо вартості камер відеоспостереження, однак не наведено витрат коштів та часу, які понесе бізнес у зв’язку з роботою зі встановленням та погодженням камер, а також щодо вимоги збереження відеоінформації протягом не менше як 365 днів, як вказано у проєкті.

Крім цього, важливим у контексті цих вимог для бізнесу є положення про те, що у разі виходу з ладу СВС або її елемента (відеокамери тощо) утримувачі невідкладно припиняють операції з товарами на об’єкті підприємства.

Позиція експерта

Проблеми з практичним застосуванням підзаконних нормативно-правових актів до ЗУ 3926-ІХ могли б не виникнути, якби органи влади мали достатньо часу для напрацювання проєктів актів не під кінець дедлайну (19.04.2025), а з можливістю широкого громадського обговорення та залучення бізнесу, експертної спільноти.

Уже пройшов понад місяць з моменту набрання чинності положень ЗУ 3926-ІХ, однак Міністерство фінансів України, Державна митна служба України ще працюють над введенням у дію необхідного обсягу нормативного регулювання. Станом на 26.05.2025 року, коли пройшов понад місяць від набрання чинності законом, щонайменше 7 проєктів підзаконних нормативно-правових актів до ЗУ 3926-ІХ було оприлюднено, але досі не прийнято. Крім цього, 5 НПА були прийняті, але ще не набрали чинності.

Крім цього важливою є участь Міністерства фінансів України у процесі консультацій, який зараз в основному покладено на Держмитслужбу. Своєю чергою митниця перевантажена запитами від суб’єктів ЗЕД – останні семінари щодо застосування положень ЗУ 3926-ІХ набирали 1000 слухачів наживо; їх кількість могла бути і більшою, якби не технічні обмеження Zoom.

У policy brief «Митниця, бізнес, громадськість: як досягти ефективної співпраці?» ми вже писали про цю проблему. Тоді серед усіх вимірів бізнес найнижче оцінив якість проведення консультацій під час підготовки проєктів нормативно-правових актів – лише на 2,4 бала із 5 можливих.

У відповідь ми розробили низку пропозицій, які спрямували Держмитслужбі та Мінфіну, які досі лишаються актуальними для поточного нормотворчого процесу. Зокрема пропонуємо Міністерству як органу, відповідальному за формування митної політики, налагодити системну координацію між власною правотворчою діяльністю та практичним застосуванням законодавства – через взаємодію з Держмитслужбою та бізнесом.

Держмитслужба зі свого боку має забезпечити прозорий процес розгляду пропозицій від суб’єктів ЗЕД з обов'язковим зворотним зв'язком та обґрунтуванням – має розвиватися спроможність не лише отримувати питання та відгуки, а і перетворювати їх у відповідь та позицію.

Чому ця проблема на часі?

Проведення консультацій з бізнесом та громадськістю під час напрацювання проєктів законодавства, а також врахування пропозицій чи надання обгрунтованого зворотного зв’язку в разі їх відхилення є важливими напередодні більш масштабної реформи – прийняття нової редакції Митного кодексу України на основі Митного кодексу ЄС.

Початкові заяви ключових зацікавлених сторін, зокрема заступника Міністра фінансів України в липні 2024 року, свідчили про те, що проєкт Кодексу буде опубліковано до кінця 2024 року. 

На початку 2025 року оновлений план-графік Міністерства передбачав завершення роботи над проєктом у квітні, громадське обговорення у травні та подання проєкту до Верховної Ради до кінця серпня. Попри висловлені попередні публічні очікування заступника голови Держмитслужби щодо оприлюднення проєкту на початку травня, станом на початок червня 2025 року він так і не був опублікований для ознайомлення.

Якщо проблеми виникають під час застосування законодавчих змін до МКУ, то ризики повторення та масштабування проблем можуть здійснитися під час прийняття нової версії всього Кодексу.

Висновки

Закон України № 3926-ІХ є важливим кроком до гармонізації митного законодавства України з нормами ЄС, однак його практична реалізація стикається з низкою викликів. Відсутність своєчасно підготовлених підзаконних актів, недостатня координація між Міністерством фінансів, Держмитслужбою та бізнесом, що у підсумку виливається у проблеми із практичним застосуванням норм ускладнюють адаптацію суб’єктів ЗЕД до нових правил. 

Для успішної імплементації необхідно прискорити розробку та публікацію підзаконних актів, забезпечити прозорі консультації з бізнесом і громадськістю, а також налагодити системну взаємодію між органами влади та суб’єктами ЗЕД. Без цих заходів існує ризик неефективного застосування Закону, що може негативно вплинути на підготовку до більш масштабної реформи – прийняття нової редакції Митного кодексу України на основі Митного кодексу ЄС.