Інфраструктура змін: як держава створює безпечне освітнє середовище під час війни
Як реформа освіти розв'язує питання доступу до якісного навчання попри обстріли
З початку повномасштабного вторгнення українська освіта проходить через одне з найскладніших випробувань у своїй історії: кожен сьомий заклад освіти пошкоджений або зруйнований. Ситуацію ускладнюють і демографічні проблеми.
У відповідь на це держава розгорнула масштабну програму трансформування освіти, в яку входить, зокрема, й оновлення освітньої інфраструктури. Однією з ключових цілей є повернення дітей до офлайн-навчання, адже саме в такому форматі якість набутих навичок є найвищою. Але перш за все потрібно гарантувати абсолютну безпеку освітнього процесу, а також оновити застарілі інструменти навчання. З цією метою, за ініціативи президента України та підтримки уряду, за 2024–2025 роки було інвестовано рекордні 22,56 млрд грн у створення й модернізацію понад 1500 освітніх просторів.
Про те, як держава бачить шляхи подолання викликів освіти і яких результатів вдалося досягти за останні два роки, Mind розповів міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.
Державні пріоритети
Зараз відбувається найбільша за всю історію України трансформація освіти. Зміни стосуються усіх рівнів. У школі, профтеху, вищій і дошкільній освіті заплановано й уже реалізуються масштабні зміни в якості навчання, управлінні освітніми закладами та адаптацією навчальних програм до реальних вимог ринку праці. Але наразі найбільшим викликом для повноцінного функціонування є вразливість освітньої інфраструктури до обстрілів ворога та необхідність якнайшвидше зробити освітній процес для дітей і молоді повністю безпечним.
Безпечне середовище є стратегічною передумовою для повернення дітей і родин до України. Саме тому держава інвестує у створення укриттів, підземних шкіл, енергонезалежних та безбар'єрних освітніх просторів. Так, на ремонт і будівництво укриттів у школах уряд виділив близько 14 млрд грн. За нашою інформацією, 80% шкіл в Україні вже мають безпечні та сучасні простори для навчання.
Підземні школи – це українська структурна інновація у відповідь на виклики війни. Такі школи-укриття є повноцінними закладами освіти, збудовані на глибині семи метрів з урахуванням безпекових вимог. Вони мають сучасні класи, бібліотеку, шкільну їдальню й кухню, зони для відпочинку та спортивну залу.
Будівництво таких об’єктів триває в усій Україні. До кінця 2025 року планується відкрити понад 180 підземних об’єктів. Зокрема, в Запорізькій області вже працює восьма підземна школа, збудована менш ніж за півроку, на 1000 дітей, які навчаються у дві зміни.
На жаль, забезпечити всі області України підземними школами в короткі терміни неможливо, тому наразі, щоб максимально повернути дітей до ефективного навчання офлайн, організовано різні формати освітнього процесу. Це може бути навчання у дві зміні у вже збудованих підземних школах або змішана форма, яка поєднує онлайн уроки з уроками безпосередньо в школі.
Також важливо забезпечити доступ до освіти для кожного учня незалежно від місця проживання. Підвіз дітей до шкіл з укриттями – одне з ключових завдань. З цією метою 2,8 млрд грн спрямовано на закупівлю шкільних автобусів. Це дозволяє придбати 500 автобусів щорічно.
Зазначу, що нині обсяги державних інвестицій на оновлення освітньої інфраструктури є найбільшими за всю історію України.
Оновлення інфраструктури, засобів навчання та змісту освіти
Трансформація освіти передбачає суттєві оновлення змісту, а отже – і навчальних просторів. Зміна змісту освіти та методів навчання впливає на те, як має формуватися простір для опанування знань і навичок. Освітнє середовище для нас – це не лише про нові будівлі чи лабораторії. Це про цінності, новий сенс та бачення.
Наразі МОН разом зі Світовим банком працює над інфраструктурним інвестиційним планом Building Forward Better для української освіти. Він змінить підхід до створення освітніх просторів, узгодить стандарти з ЄС.
У межах плану розробляємо типові проєкти для модернізації чи будівництва закладів освіти всіх рівнів – від дошкілля до вищої освіти, формуємо інвестиційний план, довгострокову стратегію відновлення та планування освітньої інфраструктури. Оновлення охоплює всі ланки:
- сучасні простори майже у 200 профтехах і коледжах у межах програми #100майстерень (у профтех уже проінвестовано 1 млрд грн);
- обладнання для Нової української школи, на які спрямовано 3,3 млрд грн. З них 500 млн грн отримають заклади, що пілотуватимуть реформу старшої школи – «Профільну». Там створять нові сучасні освітні простори: кабінети біології, географії, мистецтва, математики, фізики, хімії та лабораторії технічної творчості;
- понад 1000 осередків Захисту України створено за 1,64 млрд грн, які уряд передав громадам у 2024 році.
Заради чого реформуємо
Але ключова мета освітніх трансформацій – сформувати систему, що відповідатиме сучасним викликам. Попри війну, ми будуємо майбутнє. Коли ракети руйнують школи – зводимо підземні укриття, у яких діти можуть навчатися. Коли світ змінюється та треба опановувати нові навички – адаптуємо програми навчання й освітні простори до сучасних і майбутніх викликів.
Навіть коли навколо невизначеність, ми продовжуємо реформи. Безпекова інфраструктура та зміст освіти – це частина стратегії розвитку та створення нової освітньої екосистеми, яка охоплює всю країну. Головне – щоб діти й молодь мали шанс реалізувати себе в Україні, могли свідомо обирати свій шлях розвитку та були конкурентоспроможними на ринку праці.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
