Кримінально-податкові ризики для бізнесу: яка стратегія убезпечить власників та менеджмент

Більшістю компаній податкова перевірка сприймається насамперед як фінансовий ризик: можливі донарахування податків, штрафи та податкові спори. Водночас на практиці такі заходи дедалі частіше стають першим сигналом потенційних кримінально-податкових ризиків для бізнесу.

Річ у тому, що сьогодні взаємодія податківців і правоохоронних структур є значно тіснішою. Матеріали перевірок, що містять ознаки порушень податкового законодавства, можуть передаватися до правоохоронних органів, що іноді перетворює податковий спір на кримінальне провадження з ризиками персональної відповідальності для менеджменту.

Крім того, кримінально-податкові ризики можуть виникати й без безпосередньої податкової перевірки. Обмін даними між податковими органами та Бюро економічної безпеки, а також використання БЕБ аналітичних баз і реєстрів податкової служби дозволяють правоохоронним органам самостійно виявляти потенційні порушення. У таких випадках кримінальне провадження може бути розпочато навіть тоді, коли на початковому етапі в податкових органів формально відсутні претензії до платника податків.

Як власникам і менеджменту діяти в таких умовах, своєчасно оцінити ризики та захистити бізнес, Mind розповів Іван Маринюк, керівник практики податкового права ЮФ «Ілляшев та Партнери».

Основні приводи кримінально-податкових ризиків

На практиці податкова перевірка не завжди автоматично призводить до кримінального провадження. Проте існують певні ситуації та фактори, які значно підвищують ризик переходу податкового спору у кримінально-правову площину. Йдеться про:

Значні суми донарахувань. Якщо за результатами перевірки контролюючий орган приходить до висновку про суттєве заниження податкових зобов’язань, матеріали передаються до правоохоронних органів для оцінки на предмет наявності ознак ухилення від сплати податків.

Операції з «ризиковими» контрагентами. Коли податкова кваліфікує операції як безтоварні або спрямовані виключно на формування податкового кредиту чи витрат, це стає підставою для подальшої перевірки таких операцій правоохоронцями.

Ознаки умисних дій. Окрему увагу правоохоронні органи приділяють ситуаціям, спрямованим на мінімізацію податкових зобов’язань. Це можуть бути:

• використання складних ланцюгів постачання та транзитних компаній;
• дроблення бізнесу із залученням фізичних осіб-підприємців (ФОП);
• використання пільгових або знижених податкових ставок без достатнього обґрунтування;
• системне використання контрагентів з ознаками фіктивності.

Як діяти на практиці для управління ризиками?

З огляду на зазначені точки ризику, для бізнесу критично важливо системно управляти кримінально-податковими ризиками. Одним із ключових інструментів такого управління є регулярний податковий аудит. Його метою є виявлення потенційних ризикових операцій, перевірка відповідності обліку реальній господарській діяльності та оцінка можливих зон претензій ще до того, як ними зацікавляться органи.

Не менш важливою складовою є побудова ефективної системи податкового комплаєнсу. Йдеться про такі внутрішні процедури:

• перевірка контрагентів перед укладанням угод;
• належне документування господарських операцій;
• контроль за податковими ризиками та формування політик взаємодії з контролерами.

Наявність таких процедур не лише знижує ризик порушень, а й може свідчити про добросовісність бізнесу в разі податкової перевірки. Як показує досвід супроводу складних перевірок, саме завчасна підготовка доказової бази та правильна комунікація з контролерами на ранніх етапах дозволяють мінімізувати ризик неправильної інтерпретації господарських операцій і запобігти ескалації спору у кримінальну площину.

Крім того, важливим елементом є своєчасна правова підтримка. Залучення податкових юристів на ранніх етапах перевірки дозволяє правильно сформувати позицію компанії, мінімізувати ризик неправильної інтерпретації господарських операцій і запобігти ескалації спору у кримінальне провадження.

Стратегія захисту компанії та керівників у податкових спорах

У випадках, коли податковий спір уже набуває ознак кримінального провадження, важливо сформувати чітку стратегію захисту як компанії, так і її керівників. Кримінально-податкові провадження майже завжди супроводжуються підвищеною увагою до управлінських рішень і ролі конкретних посадових осіб.

Цей підхід підтверджується і судовою практикою Верховного Суду, який неодноразово наголошував, що необхідно довести саме умисний характер дій платника податків, а не лише факт донарахування зобов’язань у межах податкового спору.

Чим найчастіше закінчуються спори та яка роль БЕБ?

Статистика свідчить, що значна частина кримінальних проваджень щодо ухилення від сплати податків завершується добровільним погашенням нарахованих зобов’язань і подальшим закриттям провадження. Такий механізм часто бізнес використовує як спосіб врегулювання спору на ранніх етапах.

Підтвердженням цього є статистична інформація Державної судової адміністрації. У 2025 році суди розглянули 229 судових справ:

• 215 справ були закриті у зв’язку зі сплатою податків;
• 14 справ закінчилися ухваленням вироків (8 – виправдувальних, 6 – обвинувальних).

Саме тому бізнесу важливо ретельно перевіряти такі розрахунки, залучаючи податкових консультантів, аудиторів й експертів для формування власної професійної позиції.

У таких категоріях справ важливим є комплексний підхід до захисту, який поєднує:

• податковий аналіз;
• кримінально-правову стратегію;
• належну роботу з доказами.

Усе це дозволяє суттєво знизити потенційні наслідки для компанії та її керівників.

Ефективний захист бізнесу від кримінально-податкових ризиків базується не лише на реагуванні на вже наявні претензії, а насамперед на проактивному та системному підході до управління податковими ризиками. Регулярний аудит, впровадження процедур комплаєнсу, належне структурування бізнесу та своєчасна правова оцінка потенційних ризиків дозволяють значно знизити ймовірність ескалації податкового спору у кримінальне провадження.