Кредитування бізнесу: хто отримує фінансування та як змінилися вимоги банків до позичальників
Тренди і специфіка корпоративного кредитування в Україні у 2026 році
Більшість підприємств на п’ятому році повномасштабної війни є доволі привабливими для банків у ролі позичальників. Бізнес в Україні за цей час не лише вижив, а й адаптувався та відновився. І, за оцінками НБУ, за останній рік попит на корпоративні кредити зріс на 30%.
Здавалося б, усі в плюсі: у банків є клієнти, у підприємців – фінансування. Проте не практиці отримання кредиту стає доволі складним завданням, особливо для МСБ. І йдеться не лише про відмови з боку фінустанов, а й про те, що бізнес іноді навіть не наважується подати заявку на розгляд банку через надмірні вимоги до позичальників і високі ринкові ставки.
Про останні тренди корпоративного кредитування в Україні, фактори, що впливають на вартість та умови фінансування бізнесу, зміни в підходах банків при оцінці потенційних позичальників у межах спецпроєкту «Бізнес і банки: діло кредиту» Mind розповів Сергій Наумов, президент Національної асоціації банків України (НАБУ).
Як трансформувалася структура кредитного портфеля
Ринок корпоративного кредитування з I кварталу 2025 року по I квартал 2026 року демонстрував стабільне зростання. Чисті гривневі кредити бізнесу у платоспроможних банках у березні 2026 року зросли на 32% в річному вимірі. Чистий кредитний портфель юридичних осіб у 2025 році зріс на 37% проти попереднього року, що суттєво перевищує довоєнні темпи.
За галузевою структурою банки найактивніше нарощували кредитування підприємств оптової торгівлі, сільського господарства, харчової промисловості, сфери фінансових послуг, а також фінансування енергетики та машинобудування (у тому числі оборонно-промислового комплексу).
При цьому великий бізнес кредитується переважно на ринкових умовах і через консорціумні угоди. Крім того, державні банки додатково фінансують державні компанії, завдяки чому обсяг чистого гривневого кредитного портфеля держбанків зріс на 34% р/р.
А ось МСБ найбільший обсяг позик залучив через програму «5-7-9%». Насамперед це підприємства аграрного сектору (43% портфеля цієї програми), промисловості (24%), оптової та роздрібної торгівлі (22%).
На які потреби бізнес бере кредити: операційні чи інвестиційні
Перший квартал 2026 року – це переважно період операційного кредитування. Бізнес суттєво скоротив обсяги власних коштів у банківській системі: компанії вивели з рахунків і депозитів 110 млрд грн і зняли $329,5 млн із валютних рахунків. Водночас за січень – квітень обсяг кредитів зріс на 32,4 млрд грн. Тобто бізнес закривав поточний касовий розрив, а не фінансував довгострокові інвестиції.
Паралельно із цим зберігається тенденція до зростання довгострокових кредитів. У II кварталі 2025 року кредити понад три роки зростали на 13,5% кв/кв (66,9% р/р), значно швидше за короткострокові. За I квартал 2025 року найшвидше збільшувалися середньострокові кредити.
У IV кварталі 2025 року темп підвищення строковості дещо вповільнився: приріст чистих гривневих кредитів бізнесу за цей період становив 4,4%, у річному вимірі – 35,6%. За рік обсяг гривневих кредитів на ринкових умовах збільшився значно швидше, ніж субсидованих.
За програмою «5-7-9%» від початку 2026 року бізнес залучив 10,8 тис. кредитів на суму 48,2 млрд грн. Найбільше коштів отримано за такими напрямками:
- кредитування у зоні високого воєнного ризику – 16,2 млрд грн;
- розвиток переробної промисловості – 13,8 млрд грн;
- інвестиційні проєкти – 6,9 млрд грн.
Тобто суто на інвестиційні цілі за держпрограмою спрямовано лише близько 14% від загального обсягу.
Загалом домінують короткострокові та середньострокові операційні кредити. І хоча тренд на подовження строків позик підтверджений і стійкий, реалізується він повільно: при ринкових ставках на рівні 17–18% довгострокові інвестиційні кредити доступні переважно великому бізнесу з прогнозованим cash-flow або через пільгові програми.
Перший квартал 2026 року посилив операційну складову портфеля – бізнес фінансує поточну діяльність, відкладаючи частину інвестиційних рішень до більшої прогнозованості.
Що стимулює бізнес залучати позики на ринкових умовах
Ринкові інвестиційні кредити існують, але залишаються не надто привабливим продуктом. При ставках 17–18% річних проєкти зі строком окупності понад 5 років малорентабельні для більшості галузей. За базовим сценарієм середні ставки за кредитами у 2026 році можуть знизитися лише на 1–1,5 в. п., тож суттєвого полегшення не очікується.
Утім, бізнес дедалі частіше обирає ринкові позики замість державної програми «5-7-9%».
За останній рік частка програми в загальному чистому гривневому портфелі знизилася приблизно на 7 в. п.: від рівня 27,4% на кінець III кварталу 2025 року вона опустилася орієнтовно до 20–21% на початку 2026-го.
Інвестиційна складова самої програми «5-7-9%» відносно невелика: основні потоки йдуть на зони воєнного ризику та переробну промисловість.
Держпідтримка найбільш виправдана саме для інвестиційного сегменту МСБ, якому бракує власних ресурсів для капітальних вкладень. Для великого бізнесу Кабінет Міністрів у 2026 році запустив аналог «5-7-9%» на розподілену енергогенерацію під 10% річних, з обсягом фінансування від 1 до 25 млн євро.
Як змінилися вимоги до позичальників і чому їм відмовляють
Основні причини незатвердження кредитних заявок зводяться до таких блоків.
1. Застава в зоні ризику. В умовах активних бойових дій частина активів підприємств пошкоджена, знецінена або залишається в зонах ризику. Сьогодні бізнесу важко застрахувати майно від воєнних загроз: це дорого, а на прифронтових територіях взагалі неможливо. Тому без повноцінного страхування заставного майна банки змушені суттєво знижувати суму кредиту.
Україна потребує щорічно понад 5 млрд євро для страхування воєнних ризиків, щоб залучити приватний капітал у відновлення. Водночас поступово з’являються інструменти, які дозволяють мінімізувати вплив цих ризиків. Наприклад, з грудня 2025 року запрацював новий механізм: пряма компенсація збитків для підприємств у прифронтових регіонах і часткова компенсація страхового платежу для бізнесу по всій Україні.
2. Проблемний cash-flow. Банки суттєво підвищили вимоги до оцінки грошових потоків. Підприємства з тіньовим обігом без документального підтвердження, сезонні бізнеси без стабільного доходу, компанії, що втратили ринки збуту найчастіше дістають відмову.
Але все ж більшість підприємств нині є привабливими для банків: бізнес зміг адаптуватися та відновитися, зокрема завдяки державним програмам підтримки. За оцінками НБУ, попит на кредити з боку бізнесу забезпечує близько 30% приросту кредитного портфеля.
Також існує ще одна проблема – це занадто високі ринкові кредитні ставки, які самі по собі є фільтром для потенційних позичальників. Тому часто власники бізнесу навіть не наважуються подавати до банку заявку, оскільки розуміють, що їхній проєкт не витримає боргового навантаження.
Перекредитування бізнесу: масштаби і проблематика
Рефінансування корпоративних кредитів менш публічна тема, ніж у роздрібному сегменті, але тренд на перекредитування присутній, хоч і не є чітко вираженим. Зниження частки NPL-кредитів – один із непрямих індикаторів: частка непрацюючих кредитів за 2025 рік скоротилася більше ніж удвічі, що є найсуттєвішим зменшенням за понад 15 років.
Прагнення бізнесу перейти з дорожчих кредитів, виданих у 2022–2023 роках при ставках 20%+, на вигідніші умови – природний ринковий процес. При цьому масштабних проблем із рефінансуванням для банківської системи немає: сукупний обсяг уже взятих банками зобов'язань перевищує 1 трлн грн – це невибрані кредитні лінії та інвестиційні проєкти, які будуть реалізовані у 2026 році, зокрема в енергоефективності та оборонному секторі.
Проблемою є не рефінансування саме по собі, а концентрація ліквідності: попри загальну високу насиченість системи грошима, значні обсяги ресурсів зосереджені в окремих клієнтів і банків, які не надто активно працюють із кредитуванням бізнесу.
Прогнози в сегменті корпоративного кредитування до кінця 2026 року
Апетит банків до фінансування залишається високим, а конкуренція на ринку дозволяє пропонувати клієнтам одні з найкращих умов кредитування за останні десять років. Разом із тим значного зниження процентних ставок у 2026 році не очікується.
Субсидовані програми залишаються суттєвим, але скорочуваним фактором. Пільгова програма має поступово відходити від масового фінансування обігових коштів аграрного сектору, який зберігає високу маржинальність, і фокусуватися на інвестиційних потребах МСБ.
Проте високі інфляційні очікування й консервативна монетарна політика НБУ (облікова ставка залишається на рівні 15% річних) не допомагають зростанню та стримують масштабне довгострокове кредитування.
Також варто врахувати негативний вплив підвищеного податкового навантаження на банки.
Національний банк наголошував, що збільшення ставки податку на прибуток банків з 25% до 50% є дуже небезпечним, оскільки ми ризикуємо не лише зірвати приватизацію держбанків і зіткнутися з потребою докапіталізації окремих фінустанов, а й обмежуємо конкурентоздатність наших банків і їхній подальший внесок у відновлення.
Ми, як асоціація, з такою оцінкою повністю згодні.
Зменшення капіталу прямо обмежує здатність банків нарощувати кредитний портфель: кожна гривня додаткового капіталу є мультиплікатором, здатним створювати десятки гривень приросту економічної активності через кредитування. А підвищення податку неминуче призведе до уповільнення кредитування бізнесу.
Наприкінці відзначимо одну важливу подію, що відбулася наприкінці травня – меморандум щодо підтримки оборонно-промислового комплексу, який підписали банки-учасники, НАБУ та Асоціація українських банків.
Це важлива ініціатива самого сектору: банки беруть на себе частину відповідальності за розширення фінансування ОПК. Станом на сьогодні до Меморандуму вже приєдналися 25 банків, і це показує, що підтримка оборонної промисловості стає спільним пріоритетом значної частини банківського ринку.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
