Сергій Кривонос

Генерал-майор запасу, перший заступник командувача Сил спеціальних операцій (2016–2019), заступник Секретаря РНБО (2019–2020).

Народився 26 липня 1970 року в Кременчуку Полтавської області в родині робітників. Початкову школу відвідував у Ханти-Мансійському автономному окрузі Тюменської області російської РФСР, де в той час працювали батьки.

Закінчивши середню школу № 31 та ПТУ № 19 в Кременчуку, Кривонос працював на Кременчуцькому нафтопереробному заводі. З грудня 1988 року проходив строкову службу в Радянській армії, у серпні 1990-го був зарахований до Київського вищого загальновійськового командного училища ім. М. Фрунзе (заступник командира взводу курсантів, старшина роти курсантів). Оскільки 1992 року училище розформували, курсантів перевели до Одеського вищого військового об’єднаного командного училища, яке 1993 року було перейменоване на Одеський інститут Сухопутних військ. Інститут лейтенант Сергій Кривонос закінчив у червні 1994‑го з червоним дипломом.

Військова кар’єра

Військова кар’єра Сергія Кривоноса пов’язана з військами спеціального призначення (СпП) Збройних сил України. Службу почав у 10-й окремій бригаді спеціального призначення (с. Первомайське біля Старого Криму) на посадах:

командир групи спеціального призначення загону СпП;
командир навчальної групи розвідників;
командир навчальної роти розвідників – старший викладач (з жовтня 1995);
начальник штабу – перший заступник командира загону СпП (з червня 1998).

У вересні 1995 року група лейтенанта Кривоноса посіла третє місце на змаганнях з тактико-спеціальної підготовки на першість ГУР МО, за що Кривонос отримав посаду командира навчальної роти.

Протягом 1999–2001 років навчався в Національній академії оборони України на оперативно-тактичному факультеті.

Продовжив службу в 8‑й окремій бригаді (з 2003 року – полку) СпП (Ізяслав, Хмельницький) як командир загону (з серпня 2001) і заступник командира бригади з бойової підготовки (з січня 2002). Далі командував 8-м окремим полком СпП (2008–2009). Два роки поспіль полк Кривоноса визнавали найкращою військовою частиною Збройних сил.

Упродовж 2003–2004 років мав два відрядження в Ірак для виконання спеціальних завдань.

У 2009–2010 роках – начальник факультету аеромобільних військ та розвідки Академії Сухопутних військ імені гетьмана Сагайдачного. З вересня 2010-го року проходив службу в розвідувальному управлінні штабу Командування Сухопутних військ ЗС України. У вересні 2011 року продовжив освіту оперативно-стратегічного рівня в Національному університеті оборони України, яку завершив у квітні 2015-го.

З 2012 року – начальник штабу – перший заступник командувача Високомобільних десантних військ.

З початком російської агресії у березні 2014 року полковник Кривонос (позивний «Юган») в складі оперативної групи ВДВ вирушив до Херсонської області. Згодом протягом 47 діб (травень – липень) ефективно очолював оборону Краматорського аеродрому в оточенні бойовиків, провівши з ними 16 боїв. До жовтня 2014‑го керував операціями в тилу ворога, зокрема виведенням збитих пілотів з оточення (за що нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня). Усі операції провів без власних втрат.

7 жовтня 2014 року призначений начальником Управління спеціальних операцій Генерального штабу ЗСУ. Команда Кривоноса разом з представниками НАТО розробила Концепцію формування та розвитку сил спеціальних операцій (ССО), яку підтримав Президент Петро Порошенко. 5 січня 2016 року полковник Сергій Кривонос був призначений першим заступником командувача ССО. Упродовж року (2017–2018) перебував у зоні АТО, безпосередньо керуючи бойовими діями ССО як старший оперативної групи. У 2016 році почав роботу 142-й навчальний центр ССО в м. Бердичеві, створений під керівництвом Кривоноса.

Політична діяльність

5 лютого 2019 року Сергій Кривонос зареєстрував у ЦВК свою кандидатуру на пост президента України, погоджену з’їздом партії «Воїни АТО» (при цьому залишаючись безпартійним як діючий військовослужбовець). Проте вже 6 березня знявся з виборчих перегонів на користь чинного Президента Порошенка. «Вважаю сьогодні в тих умовах, яких знаходиться держава, недоцільним зміну Верховного Головнокомандувача ЗС України», – пояснив своє рішення Кривонос.

12 березня 2019 року був призначений указом Президента на посаду заступника Секретаря РНБО України. Займався питаннями переозброєння армії та військово-технічним співробітництвом і взаємодією з НАТО, виступав за розвиток сил територіальної оборони та військової підготовки населення.

Невдовзі очолив Міжвідомчу комісію з військово-технічного співробітництва й експортного контролю та Міжвідомчу робочу групу з підготовки пропозицій щодо зміцнення обороноздатності держави. З обох посад знятий президентом Зеленським 29 листопада 2019 року.

Неодноразово виступав з конструктивною критикою бездіяльності нової влади у сфері оборони та підготовки країни до повномасштабної війни з росією.

29 грудня 2020 року звільнений указом Президента з РНБО в розпорядження міністра оборони. 5 червня 2021 року генерал-майора Сергія Кривоноса, незважаючи на бажання продовжувати військову службу, звільнили в запас.

Велика війна

Після великого вторгнення росії Сергій Кривонос як цивільна особа долучився до формувань ДУК «Правий сектор». У лютому 2022 року за згодою Головнокомандувача ЗС України Валерія Залужного взяв на себе керівництво обороною аеропорту «Київ» (Жуляни), яке здійснював 41 добу. 13 березня був зарахований на дійсну службу, проте вже 29 березня дізнався про скасування наказу про зарахування за вказівкою Президента України.

2 серпня 2022 року ДБР відкрило кримінальне провадження проти генерала Кривоноса за буцімто незаконне керівництво обороною Жулянського аеропорту (за статтею «перевищення влади або службових повноважень»).

Звання та нагороди

полковник (2009);
генерал-майор (8.05.2019);
орден Богдана Хмельницького III ступеня (8.09.2014);
орден Богдана Хмельницького II ступеня (21.08.2020);
медаль «За військову службу Україні» (27.07.2018);
недержавний орден «Народний герой України» (5.07.2015).

Звання старшого лейтенанта, підполковника і полковника Кривонос отримав достроково.

Сім'я

Одружений з 1994 року. Дружина – Олена Кривонос, військовослужбовець. Донька – Анна, теж військова. Брат Станіслав – ветеран АТО, інвалід війни, служив у спецназі Збройних сил і Національної гвардії України.