«Гаманець або життя»: чи вдасться продати Промінвестбанк і кому

Промінвестбанк, дочірня структура російського Внєшекономбанку, уже до 1 липня може змінити власника. Поки Антимонопольний комітет і Національний банк України вивчають документи, надані потенційними покупцями, ПІБ повернув НБУ борги з рефінансування і намагається залатати дірки в балансі. «Материнський» ВЕБ тим часом бажає позбутися підсанкційного активу з найменшими репутаційними та фінансовими ризиками.

Внєшекономбанк визначився з фінальними кандидатами на придбання своєї української «дочки». Про це стало відомо 19 травня. Серед них – бізнесмен Павло Фукс і позафракційний депутат Верховної Ради Максим Микитась. За інформацією Mind, угода має великі шанси відбутися і її підготовка триває вже декілька місяців, а бізнесмени виступають рівноправними партнерами та планують розвивати банк, зокрема як іпотечну установу. Також про своє бажання придбати ПІБ заявив власник групи DCH Олександр Ярославський. 

У якому стані банк. Станом на 1 квітня 2017 року кредитний портфель банку складав близько 40 млрд грн. Кошти клієнтів, включаючи і депозитні вклади, – 8,33 млрд грн. Статутний капітал банку – 40,62 млрд грн. Діючі акціонери заявляли 27 квітня цього року, що прийняли рішення про збільшення статутного капіталу фінустанови на 12 млрд грн шляхом приватного розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості за рахунок додаткових внесків. На сьогодні 99,4% акцій банку перебувають у власності російської державної корпорації «Банк розвитку і зовнішньоекономічної діяльності» (Внєшекономбанк). 

Чому продають ПІБ. Уперше новини щодо продажу Промінвестбанку з’явилися ще минулого року. Банк останні роки показував збиток и потребував постійної докапіталізації. У 2014-му ПІБ отримав 6 млрд грн збитку, в 2015-му – понад 20 млрд грн, в 2016-му – 5,8 млрд грн. Окрім цього, фінустанова з 16 березня цього року перебуває під санкціями, які ввів президент України Петро Порошенко терміном на 1 рік щодо українських дочірніх структур російських держбанків, включаючи також Сбербанк, ВіЕс Банк, ВТБ Банк і БМ Банк. Банки не можуть виводити капітал на користь материнських структур, але їм дозволяється проводити розрахунки для українців, а також докапіталізація і продаж. Отже, навіть якщо банк стане прибутковим, перерахувати дивіденди в Росію можливості не буде.

Санкції призвели до значного зниження вартості банку, і тепер збитки ляжуть на плечі українських платників податків. Президент асоціації українських банків Олександр Сугоняко вважає, що санкції мали бути жорсткішими і застосовуватися ще на початку агресії РФ в Криму – тоді можна було б говорити навіть про націоналізацію російського бізнесу в Україні. А тепер санкції можуть зіграти на руку Кремлю. «Тому що зараз накопичені цими банками збитки на кінець 2016 року становили понад 80 млрд грн. Хто має покривати ці збитки? Власник. Хто власник? Російська держава», – пояснив він. Якщо раніше вкладники цих банків могли сподіватися на рефінансування з боку уряду РФ, то тепер ці збитки відшкодовуватимуться з українського бюджету або ж не компенсуватимуться взагалі.

Глава ВЕБа Сергій Горьков 23 квітня цього року під час прес-конференції повідомив про чотирьох претендентів на Промінвестбанк. А вже 19 травня він заявив, що Внєшекономбанк може закрити операцію з продажу Промінвестбанку до 1 липня. «Станом на 1 липня може бути реалістично. Це залежить не тільки від нас, залежить і від позиції НБУ, залежить від багатьох інших обставин», – сказав Горьков.

Минулого року Горьков заявляв, що покупець повинен бути зрозумілим, прозорим і платоспроможним. В Україні не так багато таких покупців. «Стара команда [глава правління ПІБу Віктор Башкіров] Промінвестбанку, з його точки зору, була неефективною. Та ситуація, яка склалася в банку в березні–квітні [2016], в основному була пов'язана з помилками команди, і не більше того. Я бачу, що там відсотків 25 витрат можна оптимізувати», – сказав глава ВЕБа.

За словами опитаних Mind банкірів, угоду попередньо можна оцінити від $50 млн до $100 млн. Горьков вважає, що головне завдання, яке належить вирішити при продажу ПІБу – міжбанківські кредити на декілька сотень мільйонів доларів. «Питання, в які терміни будуть повертатися МБК, на яких умовах, це дуже комплексне питання. У квітні ми відмовилися від пропозиції [продати ПІБ], тому що не було гарантій повернення МБК», – повідомив топ-менеджер.

Це підтверджує ще один співрозмовник Mind. «Там баланс «убитий» і підводних каменів занадто багато. Напевно, його вартість – це максимум вартість ліцензії», – розповідає голова правління одного з банків.

Потенційні покупці 

Девелопери Павло Фукс та Максим Микитась першими вступили в переговорний процес щодо придбання ПІБу. Павло Фукс – бізнесмен з Харкова. Довгий час прожив у Росії, де і находиться його основний бізнес. Власник девелоперської компанії MosCityGroup, у портфелі якої знаходиться більше десятка об'єктів нерухомості в Москві і Московській області. На початку 2007 року Фукс намагався побудувати діловий центр «Київ-Сіті» на Рибальському острові, але проект не був реалізований через кризу.

За даними «Економічної правди», бізнесмен придбав декілька вітчизняних газодобувних компаній: ТОВ «ДВ нафтогазовидобувна компанія» і ПрАТ «Девон», ТОВ «Голден Деррік» і ПАТ «Видобувна компанія Укрнафтобуріння», що раніше належали Едуарду Ставицькому і Юрію Бойку. У 2015 році Павло Фукс позбувся акцій Совкомбанку, яким володів з 2010 року. Про це йдеться в документах кредитної організації. Фуксові належав пакет в 21,83%, який оцінили в 4 млрд рублів, або близько $80 млн. Iнвестиція Фукса окупилася більш ніж в два рази. П'ять років тому, коли він став акціонером банку, аналітики оцінювали вартість Совкомбанку в 0,5–1 власного капіталу.

Максим Микитась із 2010 до 2016 року обіймав посаду президента однієї з найбільших будівельних корпорацій «Укрбуд». У серпні 2016 року пройшов до Верховної Ради по мажоритарному округу в Чернігівській області. За даними «Forbes Україна», що досліджував розвиток компанії, саме за часів Микитася «Укрбуд» зробив стрімкий ривок на столичному ринку житла. Наприклад, у 2010 році в корпорації не було в портфелі жодного проекту житлового будинку, в 2012 році вже налічувалося п'ять, а в 2015-му − понад 20 проектів. На ринку такий стрімкий стрибок пояснювали зв'язками компанії з колишньою політичною елітою. Але після зміни влади корпорація тільки зміцнила свої позиції, наздогнавши у 2017 році за кількістю здачі житла в експлуатацію традиційного лідера ринку − компанію «Київміськбуд».

Навіщо банк девелоперській компанії. Прикладів, коли забудовники володіли банками, у новітній українській історії безліч. Зокрема, у різні часи активами девелоперів були банки «Київ», «Столиця», Укргазбанк, «Таврика», «Інтерконтинент», «Арма» і багато інших.

Останні роки ринок нерухомості переживає бум будівництва. Але більшість проектів зараз фінансується лише за рахунок продажів та іноді власних коштів. Тому, коли потенціал перевкладення коштів з банків у нерухомість виявиться переважно вичерпаним, виграють ті девелопери, які зможуть налагодити банківське фінансування іпотеки.

Ярославський теж хоче банк. 18 травня наглядова рада Внєшекономбанку розглянула пропозицію Олександра Ярославського про придбання Промінвестбанку. Минулого року Ярославський цікавився українським банківським ринком і планував інвестувати в покупку однієї з трьох «дочок» російських банків в Україні. «Зокрема, я вів переговори з Ощадбанком про покупку його української «дочки», підписав угоду про наміри, провів due diligence. Однак продавець у результаті відмовився від угоди», – розповів він журналістам російського видання «КоммерсантЪ». Після цього, за словами самого Ярославського, він почав розглядати інші банківські активи в Україні і зупинився на ПІБі.

Експерти зазначають, що кандидатура Ярославського також має великі шанси отримати схильність з боку НБУ. «Олександр Ярославський дуже хоче купити Промінвестбанк, але поки що немає остаточного рішення від материнської структури фінустанови. Що ж стосується Сбербанку Росії в Україні – всі сторони підтримують кандидатуру Ярославського», – розповів Mind один з економістів на правах анонімності.

Банку потрібна докапіталізація і професійний менеджмент. За словами інвестбанкіра Івана Угляниці, кредитний портфель Промінвестбанку останнім часом погіршується і потребує дорезервування для адекватного відображення вартості кредитів. Навіть у його теперішньому стані оціночний обсяг дорезервування складає 4–5 млрд грн. При капіталі банку в розмірі 3,4 млрд грн необхідно ще близько 1 млрд грн для того, щоб довести капітал банку до ненульового значення. І ще близько 1–2 млрд грн – для досягнення нормативів у 5 і 10% відповідно до програми докапіталізації системи.  

Після введення санкцій великі боржники призупинили обслуговування кредитів, виправдовуючи це тим, що їхні гроші не повинні працювати на РФ. Новий власник має залучити професійний менеджмент, який зможе ефективно попрацювати з кредитним портфелем. По суті, від якості цієї роботи і залежить, наскільки швидко відбудеться оздоровлення банку і повернення його позицій на ринку. А також – скільки все це коштуватиме новому господарю.

За словами Івана Угляниці,  новому власнику необхідно найближчим часом вкласти в банк близько 2–3 млрд грн. А ще існує проблема близько 11 млрд грн материнського фондування, яке необхідно буде повернути новому власнику(ам) ВЕБу.

«Звичайно, що погашення цього фондування може бути розтягнутим у часі – усе залежить від домовленості сторін. Однак так само повернення цього фондування може стати і додатковим чинником вимивання ліквідності із банку, або швидке заміщення його вкладами клієнтів, що також може негативно позначитись на стійкості банку і його життєздатності. На нинішньому етапі більш важливо те, як НБУ розглядатиме це подання потенційних покупців. І чи мають покупці достатньо ресурсів для підтримки банку і чітку стратегію його розвитку», – впевнений Угляниця.

З іншого боку, продаж банку зрозумілим інвесторам – це єдиний здоровий вихід для установи та її клієнтів зі скрутної ситуації. Якщо угода зірветься, НБУ буде вимушений ввести тимчасову адміністрацію, а потім відправити банк на ліквідацію. А це – ще декілька мільярдів гривень виплат вкладникам та втрат держави.

Поки що операцію з продажу Промінвестбанку зарано вважати закритою. «Переговори з російськими власниками та з НБУ були важкими. І ті, й інші висунули купу умов, деякі з них майже нереально виконати. На сьогодні ще питання, що погодяться виконувати нові власники», – резюмує джерело Mind, наближене до переговорів.