Радіаційний звіт: яким є стан екології навколо українських АЕС

НАЕК «Енергоатом» на цьому тижні розпочинає громадське обговорення проекту Звіту про екологічну оцінку майданчиків українських АЕС. Представники місцевих громад та зацікавлених організацій можуть відвідати будь-яку з чотирьох станцій, зустрітися з працівниками НАЕК та експертами Групи управління проектом, які готували звіт, і обговорити з ними всі питання, що їх цікавлять. У Києві таке обговорення відбудеться 9 червня.

Після врахування всіх пропозицій та коментарів громадськості даний звіт буде доопрацьовано, і тільки потім – затверджено і розміщено на офіційному веб-сайті НАЕК «Енергоатом» у загальному доступі.

Звіти подібного рівня готуються раз на п'ять років. Перший було представлено 2011 року. Сьогодні компанія презентує другий, у ньому охоплено період 2012–2016 років. Якраз у 2012 році в Україні було введено в дію Комплексну (зведену) програму підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій. Для її реалізації, крім грошей самого «Енергоатома», використовуються кредити ЄБРР і Євроатому. І одним з доповнень до кредитних договорів є обов'язкове проведення екологічної оцінки виконання цієї комплексної програми.

НАЕК «Енергоатом» провів тендер з відбору компанії, яка повинна була зібрати, проаналізувати та систематизувати дані всіх заходів з безпеки за п'ять років, і підготувати звіт. Переможцем стала Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління при Мінекології України. Вартість підготовки звіту склала 120 000 грн. Mind поцікавився, яка інформація пропонується до обговорення громадськістю.

За якими критеріями проводилася екологічна оцінка? Перший блок – вплив радіаційного фактора: викиди радіоактивних речовин в атмосферу; скиди радіоактивних речовин у водне середовище; поводження з радіоактивними відходами, які будуть зберігатися, перероблятися і готуватися для передачі спецорганізації на захоронення.

Другий блок – нерадіаційний вплив: викиди і скиди забруднюючих речовин; обсяги утворення, переробки та утилізації як побутових, так і промислових відходів, у тому числі й небезпечних, вироблених на станціях; тепловий вплив на атмосферне повітря та водні ресурси.

Третій блок – вплив на навколишнє соціальне середовище, тобто стан здоров'я персоналу і населення в зоні спостереження, соціальні та психологічні фактори; публічний аспект – доступність всього комплексу інформації.

Четвертий блок – вплив на техногенне середовище і навпаки – як техногенне навколишнє середовище впливає на експлуатацію атомної станції. Тобто, це найближчі заводи, які знаходяться в зоні спостереження, а також теплоелектроцентралі (для Запорізької АЕС), гідростанції та гідроспоруди.

«Якщо говорити про нерадіаційні фактори, то це близько двох сотень показників. Приблизно стільки ж – для радіаційних факторів. Для соціальних показників це десятки аналізованих параметрів, здебільшого якісних, хоча є і кількісні з питань охорони праці», – описує обсяги даних, з якими довелося працювати, Людвіг Литвинський, експерт Групи управління проектом.

У рамках реалізації заходів Комплексної програми були обладнані спостережні пости для систем сейсмологічного контролю майданчиків атомних станцій. Викиди і скиди на таких постах відсутні в принципі, та й цільове призначення земельних ділянок не змінилося.

Як ставиться навколишнє населення? На жаль, після Чорнобильської аварії населення України піддає певному сумніву будь-яку інформацію, яка стосується атомного комплексу. Але для людей, які живуть в безпосередній близькості до АЕС, найбільшим залишається упередження, що атомна станція впливає на їхнє здоров'я.

За багаторічними спостереженнями фахівців-атомників, з усіх перерахованих вище блоків для моніторингу людей найбільше турбують два. Вони вважають, що керівництво станцій проводить недостатньо заходів, по-перше, для інформування про ситуацію на станції, тобто не розповідає про різні викиди. По-друге, для підготовки заходів, які можуть знадобитися, якщо раптом виникне дуже небезпечна ситуація.

З такою позицією фахівці стикалися неодноразово, коли приймали рішення щодо продовження термінів експлуатації блоків АЕС.

Дуже цікава ситуація склалася навколо Запорізької АЕС. Справа в тому, що там окрім самої станції знаходяться й інші промислові об'єкти, частина з яких набагато більша і робить більший «внесок» у показники викидів і скидів. Наприклад, такий гігант, як Нікопольський феросплавний завод. Сьогодні атомники міркують, як проводити більш детальний і точний моніторинг, щоб наочно показувати людям, який з промислових об'єктів – АЕС або заводи – справляють більший вплив на здоров'я.

Цей аспект дуже актуальний для атомників, оскільки сьогодні на двох станціях реалізуються великі проекти будівництва комплексів з переробки радіоактивних відходів (РАВ). Йдеться про Хмельницьку та Запорізьку АЕС. Головним завданням таких комплексів є скорочення обсягу твердих РАВ, накопичених і вироблених у процесі експлуатації енергоблоків, їх кондиціювання, захоронення та отримання додаткових вільних обсягів у існуючих сховищах.

На ЗАЕС будівництво комплексу з переробки РАВ почалося ще в 2006 році. До кінця 2017-го планується виконати основні роботи і підготувати комплекс до дослідно-промислової експлуатації. Станом на лютий цього року на об'єкті вже йшли електромонтажні, вентиляційні, загальнобудівельні і оздоблювальні роботи. Щорічна проектна потужність комплексу складе 200 тонн твердих відходів і 70 тонн відпрацьованого масла.

У квітні нинішнього року Кабінет міністрів ухвалив рішення збільшити вартість спорудження комплексу в 2,2 разу – до 662,2 млн грн у зв'язку зі зміною цін на будівельні матеріали, обладнання та комплектуючі.

А ось на Хмельницькій АЕС комплекс тільки починатимуть будувати. У квітні Кабмін затвердив проект будівництва і виділив 1,165 млрд грн, з них майже 890 млн грн буде направлено на закупівлю обладнання та інвентарю. Загальна тривалість будівництва – 20 місяців.

Швидше за все, нові атомні майданчики викличуть підвищений інтерес як місцевого населення, так і громадських організацій. І новий проект звіту з екологічної безпеки буде затребуваний, як один з аргументів «за».

Основні попередні результати екологічної оцінки. Дані, які будуть запропоновані до обговорення громадськості, озвучив Олександр Нємцов, начальник відділу екології НАЕК «Енергоатом»: «Протягом 2012–2016 років, коли здійснювалася реалізація заходів щодо підвищення безпеки атомних майданчиків, зростання викидів забруднюючих речовин у атмосферу не спостерігалося. Також не спостерігалося і додаткового антропогенного впливу на навколишнє середовище».

Усі дані за обсягами викидів і скидів забруднюючих речовин знаходяться в межах, дозволених нормативами. А їх, у свою чергу, було затверджено наглядовими органами України – Екологічної інспекцією, Міністерством охорони здоров'я і Держатомрегулювання. Концентрація забруднюючих речовин – як радіоактивних, так і нерадіоактивних – на об'єктах навколишнього середовища також не перевищила гранично допустимих значень, встановлених українськими нормативами.

Крім того, реалізація заходів з безпеки дозволила встановити індикацію таких основних параметрів безпеки, як частота плавлення активної зони реактора і частота аварійних викидів. Цей показник на українських АЕС знаходиться набагато нижче встановлених нормативів, і фактично наближається до показників світових досягнень.

Тепловий вплив роботи АЕС на навколишнє середовище, звичайно, є. Від нього нікуди не подітися, оскільки це – проектна основа роботи атомних станцій. Хоча низка заходів, які зараз проводяться на станціях, дозволяє трохи його зменшити.

Але, в принципі – і це зазначено у звіті – тепловий вплив не несе в собі негативного ефекту для клімату і мікроклімату в районі розміщення атомної станції. Зростання пальм і появи крокодилів помічено не було.
Невелике підвищення викидів низки забруднюючих речовин в атмосферу на Запорізькій і Південно-Українській АЕС спостерігалося протягом 2015–2016 років, що показано у звіті. Але це – не радіоактивні викиди.

«Це пов'язано з тим, що проводилися нерегламентні випробування дизель-генераторів. За регламентом вони повинні були проходити випробування п'ять годин, а випробовувалися – сім-вісім. На ЗАЕС це також пов'язано з капітальним ремонтом дизель-генераторів, – пояснює ситуацію Олександр Нємцов. – Це вимога Держатомрегулювання. Тут пріоритетнішою є ядерна безпека. Треба бути впевненим, що дизель-генератор відремонтований добре і нестиме своє навантаження в разі необхідності. Тому їх [випробування] більше відчувають».

Але в цілому фахівці Групи з підготовки звіту готові довести, що експлуатація атомних станцій за нормальних умов не справляє і тим більше не додає негативного впливу на навколишнє середовище. Для населення ж важливіший інший висновок: при виникненні проектних аварій, включаючи максимально проектну, вплив на навколишнє середовище буде обмежуватися санітарно-захисною зоною атомної станції. І ніяка аварія не зажадає впровадження додаткових спеціальних заходів для населення – додаткового захисту або евакуації.

Хто повинен нести велике соціальне навантаження? За останні два роки збільшилися розміри субвенцій, які НАЕК «Енергоатом» скеровує місцевим органам влади як компенсацію за ризик проживання в районі АЕС. Відповідно до закону, компанія на ці цілі відраховує 1% від вироблення, яке значно збільшилося порівняно з 2013 роком. Ці гроші спрямовуються до Держказначейства, а Кабмін вже перераховує їх місцевій владі. Зазвичай до кінця року всі їх отримують.

Ще в 2012 році до парламенту надійшов законопроект, де ставку компенсації пропонується підвищити до 2%. «Нам все одно, яка ставка, вона закладається в тариф. Ми від цього нічого не втрачаємо. Чим більше будуть відрахування, тим буде життя щасливішим. Місцеві ради вже витрачають їх на свій розсуд. Але ми зацікавлені, тому що на ці гроші в тому числі й дороги хороші будуються», – говорить Сергій Тараканов, в.о. глави Групи управління проектом.

Водночас атомники відзначають, що в питаннях вирішення соціальних проблем виникають деякі розбіжності. Наприклад, багато місцевих жителів вважають, що будувати дороги, забезпечувати людей якимись препаратами, робити інформаційні табло повинна НАЕК «Енергоатом» або станції, а не місцева влада. А субвенції повинні витрачатися на щось інше.

Питання поки дискусійне, але, можливо, компанія наважиться зробити загальнодоступні інформаційні табло. Спостереження останніх декількох років показали, що тенденція з екології не погіршується і не поліпшується, вона стабільна. За графіками можна побачити, що радіаційний вплив на навколишнє середовище досяг свого «стаціонарного стану» – тобто це практично природний фон. Інформаційні табло могли б демонструвати ці дані в режимі онлайн, а заодно й інформувати про сейсмічну обстановку.